Ліфти похилого віку

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-06-05 04:10:15

Третину ліфтів в Україні використовують вже понад чверть століття, за даними Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, вони потребують заміни. Особливе занепокоєння у фахівців комітету викликали підйомники у тих будинках, кошти на утримання яких збирають самі мешканці.

Більшість ліфтів потрібно міняти або, принаймні, ставити на капремонт. Але вони продовжують працювати. Крім того, що ліфти старі та недоглянуті, на підйомники поклали око мисливці за металобрухтом. До чого це призводить? Хто має контролювати охорону і ремонт підйомників в Україні?

Кожен четвертий ліфт Києва відпрацював свій ресурс

Із 95.779 тисяч ліфтів, що працюють в Україні, 34. 877 тисяч працюють понад 25 років, повідомив Петро Пошкурлат, начальник відділу нагляду в будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держпромгірнагляду МНС України. Водночас він стверджує, що інспектори цього комітету зараз можуть лише констатувати технічні негаразди у того чи іншого ліфта. А негайно запломбувати його у них тепер права немає. “Є спеціалізовані організації, які складають договір зі власником на технічне обслуговування ліфтів. Наше ж завдання – безпечне пересування людини в ліфті. А зараз, у зв’язку з виходом Постанови Кабінету Міністрів України №502, 21.05.2009., Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, взагалі забороняється зупиняти ліфти. Можна давати припис і вимагати упродовж 30 днів усунути порушення”.

Перевірка одного ліфта після 25 терміну експлуатації коштує близько тисячі гривень, зазначає начальник відділу з питань охорони праці Київської міської державної адміністрації Віктор Журавський. Коштів на утримання і ремонт ліфтового господарства столиці обмаль, це при тому, що київські підйомники у порівнянні з ліфтами південно-східних регіонів ще не в найгіршому стані. “У Дніпропетровську, Донецьку, Сімферополі – зовсім ніхто нічого не робить. Найгірший стан у Києві в Оболонському, Дніпровському та Святошинському районах. По місту Києву близько 6 тисяч ліфтів відпрацювали вже свій ресурс (25 років). Це не значить, що вони погані. Зараз потрібно провести їх обстеження і якщо вони в нормальному стані, продовжимо експлуатацію. Тисяча гривень – це не дуже великі гроші, але після обстеження буде видно ряд недоліків, які потрібно буде усувати і там потрібні будуть мільйони”.

Львів’яни бояться їздити в ліфтах, воліють ходити пішки

Днями на розгляд виконкому львівської міськради буде представлено спеціальну програму щодо покращення роботи комунальних ліфтів. До 2013 року планують відремонтувати 2000 ліфтів. А загалом у власності територіальної громади майже 3 тисячі підйомників, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Галина Терещук.

На сьогодні у місті не працює 11 ліфтів. Однак доволі часто у будинках ліфти вимикають на кілька днів поспіль. На цей рік бюджетом передбачено більше 4. 600мільйонів гривень, за ці гроші планують замінити, відремонтувати чи осучаснити 39 ліфтів у 31 будинку.

А ось проект програми з поліпшення роботи комунальних ліфтів передбачений на 5 років, але для його реалізації необхідно майже 130 мільйонів гривень.

Метою цієї програми є забезпечити належну експлуатацію ліфтів, замінити ті, які уже працюють 25 і більше років, а ще створення диспетчерських систем. Адже наразі ця служба у Львові не налагоджена. Якщо людина застрягає в ліфті, то телефоном викликає технічного працівника. І лише в одному районі міста є комп’ютеризована система спостереження за ліфтами, якщо якийсь з них ламається, то одразу є повідомлення. Таку диспетчерську службу планують створити по всьому місту.

Ліфти в Харкові зношені на 90 %

Три роки тому в одному з харківських будинків на 10-му поверсі обірвався ліфт. У його кабіні був дитячий візочок з немовлям. Лише завдяки долі і майстерності нейрохірургів восьмимісячна дитина вижила. Через рік після інциденту відбувся суд, розповідає харківська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова.

Винним суддя визнав електромеханіка Олександра Краснорукова. Саме він у травні 2006 року лагодив ліфт, який першою після ремонту викликала мати маленького Дениса. Вона вкотила візок у кабіну і ліфт різко зірвався вниз. Хлопчик випав із кабіни в шахту ліфта і отримав численні пошкодження мозку, через що потрапив до реанімації і переніс кілька операцій. Але в підсумку лікарі визнали його інвалідом, бо навіть через рік у дитини не запрацювали ані ліва рука, ані нога.

Олександр Красноруков визнав свою провину, але заявив: причина того, що сталося, суто технічна. Адже він перевів управління кабіною зі звичайного в машинний режим. Це означало, що викликати ліфт з поверху було неможливо, що підтвердила і експертиза. Проте чому ліфт спрацював на виклик, так і лишилося загадкою. Висновок судді: нещасний випадок стався через порушення правил безпеки. При цьому помилку допустив як електромеханік, так і мати малюка, яка мала спочатку сама зайти в кабіну ліфта, а потім завести візок із дитиною. Електромеханік отримав 4 роки із дворічним випробувальним строком.

Саме після цієї трагедії в Харкові всерйоз замислились над станом підйомників. Чиновники з управління житлово-комунального господарства розповіли, що ліфти в Харкові зношені на 90 % і в бюджет щороку закладатимуть гроші на їх заміну та ремонт. А щоб не купувати дорого потрібні деталі, відкрили в місті 2 спеціальних заводи, де виготовляють все: від котушок, що їх постійно крадуть через дорогий метал, до повністю готових підйомників, розповідає директор КП “Харківміськліфт” Анатолій Кандауров. “Вже ми не купуємо апарати виклику по 120 гривень в комерційних структурах. Якщо раніше не працювало десь 1.5 тисячі ліфтів, то сьогодні вже одиниці. Заміни в нас потребують 28 ліфтів, а капітального ремонту – десь 200 штук. Вони ще експлуатуються. Експерти дають дозволи. Це ліфти 1928-1932 років. Вже ми їх тягнемо-тягнемо, але вже треба міняти”.

Утримання ліфта закладене в квартплату і навіть справна оплата за квитанцією не гарантує, що сьогодні або завтра ліфт у під’їзді не зупиниться. Справа навіть не в тому, що середній вік підйомників понад 30 років, а в діях мисливців за кольоровими металами. Адже багато деталей від ліфтів міліція знаходить у пунктах збору металобрухту.

“Архаїчні” ліфти Дніпропетровська

У 2009 році в Дніпропетровську в кожному під’їзді буде хороший ліфт, обіцяв півроку тому міський голова Іван Куличенко. Тоді місто мало надії господарювати на Євро-2012 і, принаймні на словах, проголошувало європейські стандарти сервісу. Зі втратою права Дніпропетровська на проведення чемпіонату оптимістичні прогнози зникли. А городяни продовжують їздити у ліфтах, більше половини з яких вже “вийшли на пенсію”, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.

Із понад 4 тисяч кожен другий технічно застарілий, кожен десятий так і лишився без ремонту. А з тих, що встигли відремонтувати, чимало знову стоять – справа рук вандалів та шукачів металобрухту.

Утім, ліфтовики відповідальність за це на себе брати не хочуть. Кажуть, ліфти вони ремонтують лише один раз, а за подальший захист від крадіїв відповідають мешканці під’їзду, хай хоч охоронців наймають.

“Без власників будинків ми не зможемо вирішити проблему. Часто, коли лунає звук сигналізації, ніхто з мешканців не виходить, чутно звук кувалди чи “болгарки” – ніхто не намагається докласти зусиль”, – нарікає начальник міського житлового управління Анатолій Коваленко.

Якщо відремонтований комунальниками ліфт все ж не вбережуть, відновлювати його мешканцям доведеться зі власної кишені. Залежно від обсягів крадіжки, ремонт коштуватиме від 3 до 10 тисяч гривень за один ліфт.

Загалом вартість бюджетної міської програми з повного ремонту або заміни ліфтів Дніпропетровська –200 млн. грн. Але навряд чи в умовах кризи міський бюджет продовжить її активно фінансувати. Натомість у міськраді вигадали, як можна стимулювати людей вчасно сплачувати за користування підйомниками.

Управління житлового господарства вирішило зупиняти ліфти в під’їздах, де люди за них мало платять. Кажуть, захід вимушений, бо борги населення вже сягнули мільйонів гривень. “На жаль, за такою роботою, за такою новацією ми перші в Україні”, – говорить керівник ліфтового господарства підприємства Дмитро Кордиш.

Ходити пішки мешканці висоток-боржників будуть аж до повної сплати за користування підйомниками.

Близько тисячі гривень коштує перевірка технічної справності одного ліфта, який відслужив 25 річний термін. Загалом, як стверджують фахівці Держгірпромнагляду - установи, яка перевіряє роботу підйомників, третину ліфтів в Україні використовують вже понад чверть столітя, вони потребують модернізації, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі