Gazeta Wyborcza: Провина німців і Європи

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-05-22 02:00:54

Стаття “Темний континент” у Der Spiegel не є пасквілем на адресу Польщі. Це докладно підтверджений документами текст про європейців, які допомагали Німеччині винищувати євреїв.

Від учора [середи, 20 травня] триває гостра дискусія. Видання Polska та Rzeczpospolita закидають Spiegel фальсифікацію історії та перекидання провини за геноцид євреїв на інших, у тому числі на поляків. “Автори тексту пропагують тезу, що спрага вбивства євреїв сиділа глибоко в головах східних європейців. Нашестя німців стало лише приводом, щоб ця схильність стала явною”, – заявляє Пьотр Семка в Rzeczpospolita.

Депутати Беата Кемпа і Аркадіуш Мулярчик із “Закону та справедливості” галасують у ЗМІ про “скандальну статтю” і вимагають “рішучої реакції влади”. Голова партії Качиньскі визнає, що Німеччина “намагається скинути з себе провину за гігантський злочин”.

Маю враження, що ми читали дві різні статті. А, може, деякі критики Spiegel взагалі не читали?

Докори про “релятивізацію історії” в нас є стандартом, недавно звинувачували у цьому творців історичних фільмів “Густлофф” чи “Втеча” [фільми про втечу німців із територій, які тепер належать Польщі. – Z]. Як і побоювання, що демонстрація страждань німців призведе до розмивання “провини німців”.

Це бачення надто параноїдальне. Це правда, що відчуття провини на 64 рік після закінчення війни мучить німців слабше, ніж десять років тому, і що тепліше говорять про вигнаних та про втрати своїх дідів і батьків. Але, не враховуючи маргінальних кіл, ніхто не насмілюється ставити під сумнів провину та відповідальність Німеччини за воєнні злочини.

Автори “Темного континенту” вибили, втім, свою думку про відповідальність німців власне під заголовком і потім повторюють його багато разів.

Spiegel запитує, чому мешканці окупованої нацистами Європи брали участь у вбивствах своїх єврейських сусідів.

Причин перераховано багато: від тліючого у суспільствах антисемітизму, до жадібності чи помсти за справжні чи уявлені провини.

Стаття описує справу Джона Дем’янюка, охоронця таборів у Собіборі та Майданеку, що походить із України, який у Мюнхені чекає на процес за звинуваченням у вбивстві 29 тис. євреїв. На думку Дітера Поля [Dieter Pohl], історика з Інституту новітньої історії у Мюнхені, у процесі знищення євреїв з німцями співпрацювали у всій Європі близько 200 тис. людей, таких як Дем’янюк. Ця кількість відповідає більш-менш кількості німців, які безпосередньо брали участь у Голокості.

Spiegel не узагальнює, не звинувачує. Підкреслює, що проти євреїв повернулася меншість. Але без підтримки цієї меншості німці не змогли б організувати Голокост у таких масштабах.

У сумнозвісному переліку є польські селяни. Spiegel посилається на добре відомі випадки: шантажистів [szmalcownicy], вбивство в Єдвабному, повоєнні єврейські погроми. Підкреслює, проте, що аж 125 тис. поляків рятували євреїв, наражаючи власне життя на небезпеку.

В 11-сторінковій статті про сумнозвісну участь поляків у Голокості згадано ледве три рази.

Переважна більшість тексту – це описи звірств, які чинили щодо євреїв у балтійських країнах, у хорватській державі усташів чи у Словаччині, де євреїв вбивали, щоб сподобатися ІІІ Рейху. А також організовані полювання на євреїв у західній Європі. У Франції та в Бельгії їх вели за посадою держслужбовці, у Нідерландах – звичайні громадяни, яким німці за схопленого єврея виплачували по 7,5 гульденів. Як наслідок, у таборах життя втратили аж 91% зі 110 тис. голландських євреїв (у Польщі 80%).

“Я хотів би, аби про Польщу і Голокост так завжди писали”, – сказав мені вчора один польський дипломат високого рангу. Польський уряд не протестуватиме, оскільки немає причини.

Сумніви можна мати щодо однієї думки – що Польща досі є “на початку дороги розрахунку з темним минулим”. І щодо карти з місцями депортації та вбивств євреїв, на якій замість Генеральної губернії фігурує Польща у кордонах 1939 р.

Spiegel задумується також над контроверсійною тезою німецького відомого історика Ґетца Алі [Götz Aly], що Голокост мав попри все європейський характер.

Чи німці мають право ставити такі запитання? Мають, якщо не ставлять на одну площину провину свою та чужу і про провини усіх пишуть чесно. Так зробив Spiegel.

Автор: Бартош Вєліньскі [Bartosz T. Wieliński]
Назва оригіналу: Wina Niemców i Europy
Джерело: Gazeta Wyborcza, 21.05.2009
Зреферував Омелян Радимський, Західна аналітична група
Обговорити на форумі