До Дня Перемоги в Україні з’явилася нова кольорова версія знаменитого радянського фільму “У бій ідуть лише “старики”. У далекому 1973 році її знімав Леонід Биков. Українська компанія Traid Intertaiment виграла тендер із відновлення картини восени 2008 року і завершила роботу до Дня Перемоги.
Тим часом, в телеанонсах акцентувалась визначальна роль Першого російського каналу – як виявилось, саме він придбав права на показ і випуск нової версії картини на
DVD. Втім, Міністерство культури і туризму України попередило в тому числі і Перший російський канал “ОРТ” про те, що показ цієї версії фільму є незаконним. Причина – порушення авторських прав ініціаторами колоризації.
Вихід на екрани кольорової версії легендарного фільму Леоніда Бикова “У бій ідуть лише “старики” спричинив скандал. Як заявила “Радіо Свобода” дочка видатного режисера Мар’яна Бикова, відновлена картина демонструвалася незаконно.
“У них є наша заява, є листи міністерства, які анулюють взагалі результати тендеру з відновлення картини. Вони не мають права, за законами України, без прокатного посвідчення демонструвати фільм в будь-якому вигляді. Але, зухвало володіючи цими документами і не маючи юридичних прав, вони показують картину. Вони роблять подарунок ветеранам. А чому вони роблять “подарунки”, вкравши перед цим те, що вони дарують?”, – гарячкувала Мар’яна Бикова.
За словами спадкоємиці, компанія, яка колоризувала картину, не отримала згоди на це ні від родини режисера, на від Національної кіностудії імені Довженка.
Молодим потрібне тільки кольорове кіно?
Взялися ж за роботу по відновленню картини “У бій ідуть лише “старики” з двох причин, як зазначив режисер колоризації Ігор Лопатьонок: щоб молодь дивилася цей фільм, бо, мовляв, чорно-білі кольори не дозволяли привернути увагу молодого покоління до шедевру, та для того, щоб віддати данину пам’яті видатному співвітчизнику Леоніду Бикову, втіливши таким чином його “мрію”.
Справа у тім, існує легенда, що в далекі сімдесяті режисеру відмовили у кольоровій плівці і взагалі забракували сценарій картини. І тільки рецензія тричі героя Радянського Союзу, маршала авіації Олександра Покришкіна “Оце і є справжня війна!”, врятувала ситуацію. Леоніду Бикову дозволили зняти історію легендарного “Маестро” та його співучої Другої ескадрильї льотчиків-винищувачів.
Щоправда, плівку дали чорно-білу і грошей обмаль — Биков мріяв знімати батальні сцени, а довелося використовувати хроніку. Останнє заперечує Мар’яна Бикова. Вона зауважує, що її тато дуже цінував фільм саме у тому вигляді, у якому він його зняв. За її словами, Леонід Биков завжди казав: “Дякую вам, мої “старики” за те, що ви такі прості, як ситець, і щирі, як самі почуття”. Тому дочка режисера категорично поставилась до ідеї відновлення картини, вона вважає, що не можна принижуватись і робити картину кольоровою, а це, на її думку, означає псувати фільм, на вимогу сучасників.
Законність показу кольорової версії вирішить суд
Вихід на екрани кольорової версії може стати предметом судового позову, адже авторські права на картину належать Національній кіностудії імені Довженка та родині Леоніда Бикова. За словами голови Державної служби кінематографії Міністерства культури і туризму України Ганни Чміль, компанія, що займалась колоризацією фільму, не владнала майнові та авторські права і тому не отримала ліцензію на показ стрічки на території України.
“Це є порушення майнових і авторських прав, і тому прокатне посвідчення видане не було. Ми також звернулися до росіян з тим, що можуть бути судові позови, пов’язані з неправомочністю показу. Думаю, що студія Довженка вдасться до судових позовів, і відповідні дії будуть вчиняти правонаступники Бикова”, – зазначила Ганна Чміль.
Натомість режисер колоризації Ігор Лопатьонок стверджує, що порушень з боку його компанії Traid Intertaiment немає, і до судових позовів він готовий. “Їм просто хочеться отримати додаткові гроші від прокату, – каже він. – Кіностудія має право вимагати від нас дотримання всього, що стосується авторських, а не майнових прав, а саме: присутність кіностудії в титрах, щоб усі автори, хто робив картину, були правильно вказані, це все дотримано. Ми з точністю до кадру дотримались усіх вихідних матеріалів фільму, і ми не доповнювали картину електронним звуком”.
Секрети фінансування
Колоризація чорно-білого старого кіно - річ нова на наших теренах, тому Ігор Лопатьонок вирішив звернутися до американської компанії “Legend Films”, а також до фахівців із Індії. Плівку повністю реставрували, відновили звук, і “кадр в кадр”, пошарово відновили колір.
На відновлення картини пішло півмільйона гривень приватних коштів, які забезпечив народний депутат Верховної Ради від Партії регіонів Нестор Шуфрич. Один із продюсерів картини - Олексій Дівєєв-Церковний, який давно дружить із паном Шуфричем і тому звернувся до нього із закликом: “Горить проект!” “У даному випадку ми звернулися до друзів-підприємців, і вони нам допомогли. Такий фільм не може бути піаром”, – каже уже сам політик, Нестор Шуфрич.
Державного фінансування ні з боку України, ні з боку Росії на відновлення фільму не передбачалось. Продюсери нової версії стрічки говорять, що кольоровий фільм “У бій ідуть одні “старики” вже чекають на різноманітних фестивалях, де він буде демонструватися в рамках спеціальної програми. З іншого боку, те, що демонстрація фільму у столичному кінотеатрі “Україна”, за участю ветеранів Другої світової війни, відбулася фактично з піратського носія, організаторів заходу не бентежило. Київський осередок Партії регіонів зробив цей показ можливим в обхід забороні державної структури в особі Міністерства культури і туризму України.
Дочка ж видатного режисера Леоніда Бикова впевнена, що на помпезні заходи з використанням імені її батька згадані особистості не мали права, а колоризацією стрічки “У бій ідуть одні “старики” Леоніда Бикова вбили вдруге. “Те, що відбулося з фільмом батька я сприймаю так… Ну, його вбили ще один раз. Лопотьонківщина ця вистрілила капітану Титаренку в спину, не фашисти це зробили”, – зауважила Мар’яна Бикова,
повідомляє Радіо Свобода.
Обговорити на форумі