Так відбувається завжди. У капличку Кувуклії, що в центрі Храму Гроба Господнього, заходить Єрусалимський Патріарх. На його тілі лише біла сорочка і хрест. Перед цим його ретельно обшукують, щоб переконатись, що у нього нічого більше немає.
А далі він молиться, щоб на Землю зійшов Благодатний вогонь. І він сходить. Бо коли не зійде – вважається, настане кінець світу. Але загорається вогонь не в один час. Іноді молитва триває 2 години, 3, бувало і більше 7-ми.
Віруючі кажуть, що так Всевишній засвідчує, наскільки людство наблизилось чи віддалилось від істинної віри. На цьому фото ви бачите розбиту блискавкою колону. Це сталося тоді, коли представники вірменської конфесії захотіли послати на молебень свого священика. У капличці вогонь не загорівся. Але блискавка вдарила в колону, біля якої стояв Єрусалимський Патріарх… Можна вірити чи не вірити цьому… Але як не повірити, вмившись у перші секунди вогнем, який від Духу Святого розгорається, не обпалив ще жодної людини у храмі? Що це – містика, науково-технічний секрет чи все-таки Знак Божий?
Напевно, в житті кожної людини настає момент, коли на запитання: «Чим ви доведете, що Ісус був?» – хочеться відповісти словами із безсмертного роману Булгакова «Майстер і Маргарита»: «Не треба ніяких доказів. Він просто був, і все…»
За дві тисячі років наша цивілізація і не ставила собі таке космополітичне запитання. Вона вірила, жила законами Божими, прославляла Творця найгеніальнішими шедеврами мистецтва, найвишуканішими з-поміж усіх архітектурних форм культовими спорудами.
І щоразу по-особливому у свято Різдва та Воскресіння повертала свої помисли до прадавньої Іудеї з її Єрусалимом, Віфлеємом, Канною Галилейською та Назаретом, звідки прийшла до нас Блага вість.
Був, правда, атеїстичний експеримент над українським народом. Була спроба вихолостити душу боголюбивої нації. Невдалий, страшний експеримент. Дуже багато горя приніс він українцям.
Чого тільки варта витівка Політбюро ЦК КПРС на чолі з Микитою Хрущовим, яке за чотири мільйони доларів продало державі Ізраїль 55 гектарів землі Духовної місії Російської Православної Церкви майже біля самих стін Старого Єрусалима. Готелі, лікарні, інші капітальні приміщення разом із землею фактично продавалися навіть не за гроші, брали апельсинами… Тепер ці території разом з будівлями, на яких ще збереглися таблички російською, у володінні євреїв-хасидів і коштують у сотні разів більше. Лише Свято-Троїцький собор нагадує, що колись тут мали притулок тисячі наших земляків-прочан. Комуністичний режим нещадно нищив основи християнської моралі в Україні.
Ще й досі пожинаємо плоди його наруги над святим і спокутуємо гріхи. Бо без віри і духовного храму нації не може існувати жодна людина. Це, власне, ті прописні істини, яким навчав Ісус своїх апостолів і які проповідував перед народом іудейським в Єрусалимі…
Це місто ще називають центром землі, або її пуповиною. Тут, за високими кріпосними мурами, поміж старих вузеньких вулиць недалеко одна від одної знаходиться три найбільших земних святині. Мусульманська Золота мечеть Омара, іудейський храм-усипальня царя Соломона. Щоправда, час не зумів донести до нас її в первозданному вигляді. Залишилась від святині одна стіна, котру знають усі як Стіну Плачу. Сюди кладуть свої записки з проханням до Всевишнього люди зі всієї нашої планети. А стосовно Золотої мечеті, то, за однією з версій, саме звідси піднявся в небо пророк Магомет…
Але найдорожча Єрусалимська святиня для християн — це Храм Гроба Господнього. Сказати, що він великий і величний — не сказати нічого. Два його куполи піднімаються над Старим Єрусалимом і покривають кілька кварталів. Під одним куполом знаходиться менший храм, де, власне, і покоїлося тіло Христове до воскресіння, його ще називають Кувуклія. Ця внутрішня споруда, можливо, така, як традиційна українська сільська церква і за розмірами, і за формою. А під другим куполом Храму Гроба Господнього знаходиться Голгофа. Та сама гора, на якій розіп’яли Сина Божого.
А ще всередині самого храму проходить, певно, третина Віа Долороси — скорботної дороги, якою ніс Спаситель на гору свій хрест. Належить храм грецькій християнській церкві. У ньому є місце і для православних, і для католиків, і для вірмен та інших християн.
Хоча Єрусалим дійсно незбагненний, бо ключ від Храму Гроба Господнього знаходиться у арабів-мусульман. До речі, вони передаються від батька до сина, і щодня хтось із ключників обов’язково сидить біля старовинних різьблених дверей. Однак, певно, нечасто їм доводиться робити свою роботу. Здається, що ці двері не закриваються ніколи.
Вхід у Храм оздоблено колонадою з білого мармуру. Ліворуч одна з трьох колон розколота так, ніби розрубана повздовж колода. Це рубець від удару блискавки. Вона попала в колону, під якою у Велику Суботу стояв православний Патріарх. І через блискавку до нього зійшов Благодатний вогонь. Адже щоразу напередодні Ісусового воскресіння у Гробі Господньому відбувається незбагненне дійство. Православний Патріарх заходить у Кувуклію, його перед тим оглядають, аби не взяв з собою сірників чи запальничку. Тим часом присутні у храмі моляться, щоби зійшла Божа Благодать.
Але, як не молилися вірмени, Благодатний вогонь не сходив. Люди стривожились, що це може бути кінець світу. І тоді в колону при вході у храм, під якою стояв православний Патріарх, вдарила блискавка і з неї на нього зійшов той небесний вогонь Благодаті…
Біля Кувуклії увесь час горять свічки, запалені від Благодатного вогню. Від їхнього полум’я, яке не згасає ні на мить, християни запалюють свої свічки. Потім їх гасять і везуть додому як часточку Божої Благодаті.
Священнослужителі Вінницької єпархії Української Православної Церкви, які здійснювали паломництво на Святу Землю на чолі з митрополитом Макарієм, відслужили Літургію в Храмі Гроба Господнього. А Владика Макарій просив у Господа благословення для української землі, кожного українця, кожного вінничанина! Але спочатку паломники пройшли Дорогою Смутку: від місця, де Ісус почув свій вирок від Понтія Пілата, аж до Голгофи по черзі вони несли Хрест, як колись Син Божий. А, крім того, в руці кожного паломника був і свій власний хрест…
Старий Єрусалим — це не лише храми та святі місця. Старий Єрусалим - це типове східне місто з кривими вуличками-базарами. Тут можна купити все. Особливо багато культової атрибутики: ікони, миро, ладан, лампади, кадила, свічки, хрестики. Тисячі людей щодня проходять цими вулицями, і рідко хто покидає їх без покупки. А хрестик, з яким потім іде останньою дорогою Спасителя, купує кожен. Все придбане освячується у Храмі Гроба Господнього.
Як відомо, перед стратою Ісус зібрав своїх дванадцять апостолів на вечерю. Її називають Таємною. Світлиця, де це відбувалося, збереглася (щоправда, мусульмани довгий час використовували її як мечеть). Вже тоді Син Божий знав, що Іуда його зрадить, і щиро жалкував, що за зраду і 30 срібних монет той поплатиться своїм життям!
Не знаю, яким був колись Гефсиманський сад, де заарештували Ісуса, а тепер це двадцять п’ять — тридцять маслинових дерев. Їхні стародавні стовбури могли би обійняти не менше трьох людей. Дерева плодоносять, і з них збирають врожай, і виготовляють, як і тисячу років тому, маслинову олію. А з неї роблять миро.
Коли розіп’яте тіло Ісуса зняли з хреста і спустили з Голгофи, його поклали на велику кам’яну плиту, щоби помазати миром. Такий тоді був звичай у Іудеї. Цей камінь і досі зберігається при вході у Храм Гроба Господнього, він мироточить. Прочани прикладаються до святині і беруть на свої хусточки часточку мира.
Кожен паломник, кожен християнин, відвідувач Храму, допускається у Гроб Господній, що знаходиться всередині Кувуклії. Звичайно, за тих півхвилини чи хвилину небагато можна розповісти Господу біля його усипальні, але, мабуть, кожен заходить сюди із найзаповітнішим, бо особливий трепет на обличчях це виказує. Це дійсно особливе відчуття.
Ти ніби розчиняєшся у цій переповненій запахом ладану і воском атмосфері, і все твоє єство перетворюється у єдине незбагненно-величне звернення до когось далекого, але усвідомлено присутнього біля тебе: «Господи, не покинь… Будь милосердний до моєї родини, моєї країни… усіх людей доброї волі… відпусти гріхи рабам твоїм усопшим, упокой їхні душі».
Християнські храми в Ізраїлі в основному будувалися ще за часів Візантійської імперії. Згодом добудовувалися хрестоносцями, знищувалися мусульманами, знову відроджувалися. Вони не такі, як європейські витончені церкви та костьоли. Грецькі священнослужителі на чолі з патріархом Єрусалимським Теофілосом ІІІ вважають, що прадавня строгість інтер’єрів, іноді навіть аскетична, найкраще передає дух того часу.
Він є правдивим і не прикрашеним, як саме життя Ісуса з Назарету…
А за мурами стародавнього Святого міста на кам’яних схилах — тисячі гробниць з білого каменю… І в долині, що називається Гієнна Огненна, і в Йософатовій долині, і біля тих воріт, якими входив в Єрусалим Син Божий. Скільки їм років? Хто там спочиває? Якої віри ті люди були? Але, напевно, душі їхні заспокоїлися і полетіли у інший світ.
Мимоволі згадалася наша Йософатова долина, що в Шаргородському районі. Туди православні приносили і приносять хрести на знак вдячності Богородиці, явлення Якої було колись місцевому пастуху Йосипу. Ось він, невмирущий зв’язок віків і християнської віри. Ось вона, справжня душа української боголюбивої нації…
Ось тільки тривожать цю душу безкінечними чварами наші державні поводирі. І хоча останнім часом вони так і сиплять біблейськими висловами, але, здається, історія їх нічому не навчила. І про народ свій забувають, і від тридцяти срібників не відмовляться, і готові розіп’яти кожного, хто викрив їхню ницість…
Єдине, певно, не розуміють — за все доведеться відповідати. І не перед такими ж пихатими і цинічними нашими судочинцями, а перед Божим Судом, де нічого не важать ні гроші, ні зв’язки. І що за гріхи їхні розплачуватимуться і діти, і онуки, і правнуки, в десятому поколінні.
Бо хіба ж не для того приніс себе в жертву Ісус Христос, щоби навчити всіх, що Бог є любов і що тільки праведна людина може воскреснути із мертвих, а для цього потрібно щодня і щогодини творити добро.
…Він творив добро і воскрес.
Воістину Воскрес!
Автор: Анатолій ЖУЧИНСЬКИЙ
Джерело: 33 Канал
Обговорити на форумі
друкувати
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
