Коли сидиш у кабінеті й насолоджуєшся весною через вікно, це майже те саме, що приходиш у супермаркет за свіжою зеленню. Бо справжня весна відчутна на запах і навіть на смак тільки за містом: вона пахне розімлілою під сонцем землею і має терпкий смак березового соку. Але зовсім по особливому відчувається весна на свіжозораних просторах. Тільки там починаєш розуміти справжню цінність весняного дня, який годує цілий рік. Бо криза кризою, а веснувати треба, земля не буде чекати на сприятливі урядові рішення і на те, повернуться до неї, нарешті, лицем, чи ні.
І тільки одному Богові відомо, як нашим аграріям вдається у теперішній час не опускати рук. Як вони наважуються при такій дорожнечі на техніку, на мінеральні добрива, на засоби захисту рослин, при драконівських умовах кредитування та ще й при проблемах зі збутом вирощеної продукції братися за посівну кампанію. Та ще й як братися! Аж курява стелиться, покриваючи тимчасові негаразди пилом вічної селянської мудрості.
- Земля має народжувати, - любить казати директор ТзОВ “Прут-Генетик”, депутат Івано-Франківської обласної ради Петро КНИШУК, який разом з дружиною Орисею, директором СФГ “Прометей”, обробляють двома господарствами чотири з половиною тисячі гектарів орної землі. Поля їхні знаходяться не тільки на території Коломийського району, а тягнуться ген аж на Снятинщину, через Турку Борщівську, Балинці, Трофанівку аж до Тулукова. Подружжя КНИШУКІВ не дарма вважають одними з кращих господарників у області. Вони дбають про землю так, що вона щороку віддячує за турботу щедрими врожаями. А скільки для цього треба докласти зусиль, я побачила на власні очі під час журналістського десанту на поля “Прометея”. Гідом люб’язно погодився бути заввідділком господарства Іван БАРЧУК.
- Цього року ми посіяли півтора тисячі гектарів озимих зернових, - розповів Іван Іванович. – Всю озимину підживили, вона перезимувала добре і перебуває у нормальному стані. Посіяли також 180 гектарів ярої пшениці, 250 – ярого ячменю, 140 – гірчиці, 160 – вівса. На сьогоднішній день посадили 15 гектарів картоплі, а загалом плануємо під другий хліб українців 35 гектарів поля. Хочемо посіяти близько 300 гектарів цукрового буряка, для цього придбали високоякісне імпортне насіння, яке дає 100 відсотків схожості. З понеділка почали сіяти кукурудзу. Щодо городніх культур, посадили 10 гектарів моркви,12 – цибулі, будемо садити ранню капусту, кабачки, огірки, столовий буряк, але трохи менше, як торік, бо дуже складно зі збутом врожаю.
Що стосується техніки, пально-мастильних матеріалів і мінеральних добрив, які, до речі, подорожчали на половину, то господарство має усе необхідне для успішного проведення весняно-польових робіт. У цьому величезна заслуга директора Петра КНИШУКА, який тільки йому відомими шляхами виводить свої господарства з-під нищівного впливу загальної кризи. Отож механізатори і всі селяни щиро втішені тим, що їхні родючі землі не стоять пусткою, що люди мають і роботу, і зарплатню, і моральне задоволення від своєї праці.
Екскурсію полями “Прометея” ми почали з площі, яку потужний “Джон Дір” культивував для посіву гірчиці. Ця невибаглива культура має добрий збут. Користувався попитом і вирощений тут торік ріпак, його збули повністю. Цього року теж садитимуть, хоча жодна інша культура не виснажує так землю, як модний ріпак.
Трохи далі трактори Т-150 із двома спареними культиваторами КПС-4,2 готували площу для посіву цукрового буряка. Цей процес відбувається поступово: спочатку готують 20 гектарів, щоби земля не пересихала. Сіють, а потім беруться за наступних 20 гектарів, і так доти, поки не засіють усі заплановані 300. На той день половина площі уже була засіяна цукровим буряком. Тим часом інший трактор після культивації вирівнював площу під цукровий буряк. Після цього ще мають вносити гербіциди, потім заробляти їх, і аж тоді, власне, вже можна починати сіяти.
Побачили ми й сам посів цукрових буряків. Тут, на 30-гектарній площі справно трудився Михайло МИКИТЮК. На своєму перевіреному МТЗ-82, оснащеному сівалкою “Оптіма”, механізатор за один день може засіяти площу до 40 гектарів.
А на іншій площі, складалось враження, що працює якийсь космічний апарат. Цей оприскувач “Джампо” справді має багато спільного з космічною технікою: його рухом керує з допомогою бортового комп’ютера космічна навігаційна система. Як же інакше можна справитись із цим потужним механізмом, який має ширину захоплення 36 метрів! Тут головне пильно дотримуватись комп’ютерного курсу, з чим відмінно справляється механізатор Степан ШКУРАТ.
У тому, що “Прометей” має сучасну техніку для обробітку землі, ми ще раз переконались, коли побачили в дії трактор “Клас”, оснащений сівалкою і дисковою бороною з шестиметровим захопленням. Цей механізм дає можливість одночасно і готувати площу під посів, і висівати будь-яку зернову культуру. В даному випадку Михайло ГОЯНЮК засівав поле гірчицею.
Як садять картоплю на городі – знають усі. А от яким способом це роблять на кількадесятгектарній площі – варто подивитись. Спочатку вантажівка висипає насіння у спеціальний відсік картоплесаджального трактора, той розвертається, займає позицію, і маленькі плужки починають формувати ярочки, куди поволі сипляться картоплини. Механізатор Дмитро ЛЕСЮК, ветеран господарства, твердо веде польового коня свіжозораним ланом, за процесом стежить помічниця. Аж не віриться, що за один день стільки всього зроблено кількома людьми, які опанували потужну сільськогосподарську техніку.
Всього кілька годин під безкраїм весняним небом, зовсім небагато навіть у контексті швидкоплинності життя. Але поки моя журналістська цікавість спонукала до розпитувань, фіксувань на фотоплівку і на папір, я звернула увагу на те, що селяни ні на мить не відволікались від своєї роботи. Процес обробітку землі тривав безупинно, аж ставало незручно, що в таку гарячу пору ти забиваєш людям голову чимось, на їхню думку, несуттєвим. Інакше й бути не могло: цей весняний день, як і кожен наступний, годує цілий рік. І селяни це знають краще за нас, тих, хто звик ходити за свіжою зеленню у супермаркет…
Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі