Міжнародний проект “Чужина - Батьківщина”

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-04-09 12:39:21

У Тернополі завершилася друга частина міжнародного українсько-польсько-німецького проекту “Чужина - Батьківщина”. Організаторами проекту є Тернопільська міська організація СУМ в Україні (Тернопіль, Україна), “Дім зустрічей ім. Ангеліуса Сілесіуса” (Вроцлав, Польща) та “Людвіг-Волькер-Хаус” (Берлін, Німеччина).

Захід проходив з 28 березня по 4 квітня, а його учасниками були представники молодіжних організацій України, Польщі та Німеччини.

Як розповіла комендант заходу, секретар Тернопільської міської організації Спілка Української Молоді в Україні Леся Голик: “Впродовж тижня молоді люди працювали на дим, щоб більше дізнатися про ті переселення, які відбувалися після Другої Світової Війни” , повідомляє Спілка Української Молоді.

Юнаки та дівчата працювали над визначенням поняття “Вітчизна” та “чужина”, шукали на вулицях спільні риси між своїми рідними містами: Тернополем, Вроцлавом та Берліном.

В цьому їм допомогла історична гутірка про Тернопіль та вплив на населення та архітектуру міста другої світової війни, яку провів краєзнавець, членом Тернопільської міськорганізації СУМ в Україні Андрій Синиця.

Цікавим та яскравим вислідом цих пошуків стали три тематичні відеофільми, які відзняли учасники проекту.

В короткометражках молодь намагалася показати своє ставлення до оточуючого світу та до тих цінностей, які б вона хотіла мати завжди з собою, незалежно від того де доведеться їй жити.

“Тема післявоєнних переселень є актуальної для трьох країн, представники яких взяли участь у проекті. Для українців ця тема, перш за все, асоціюється з операцією “Вісла” та пов’язаними з цим подіями. Тому робота учасників міжнародної зустрічі полягала в пошуку нових бачень та підходів до проблеми переселення людей в період 1939-1947 років”, - каже Леся Голик.

Доброю нагодою дізнатися про факти пов’язані з історією депортації українців з Лемківщини та Перемишлянщини стали зустрічі та інтерв’ю, які молодь провела із жителями Тернопільщини - свідками тих далеких подій: Стефанія Заболотна (Паливода) була переселена у віці 12 років з-під Перемишля, де проживало не одне покоління її предків та Олександр Венгренович, переселений у 6-річному віці з території Краківського воєводства.

Учасники проекту також побували у Львові. Завершальним ж етапом української частини стала підсумкова виставка.

На великій площі актового залу було розміщено безліч фотографій на задані теми, які робила фото-група: “Старість очима молодих”, “Діти” та інше.

“Увагу до себе привертав колаж в українських національних кольорах, зроблений на дзеркалі: завданням учасників було фотографувати усе блакитне та жовте для створення цієї композиції”, - каже Леся Голик.

“Загалом, незважаючи на всі труднощі та брак вільного часу, усім учасникам, організаторам та референтам робочих груп, Тернопіль сподобався. Завдання українського етапу проекту – виконано. Наступна зустріч має відбутися у вересні на території Польщі”, - повідомила Леся Голик.

Попередня зустріч в рамках проекту “Чужина - Батьківщина” відбулася 20-30 листопада 2008 року в Німеччині.

Довідково: “Спілка Української Молоді в Україні” є однією із найстарших молодіжних організацій і свій початок бере від підпільного СУМу, що існував у Києві в 1925-1929 роках. На сьогодні СУМ існує та діє в 10 країнах світу і є однією із двох найбільших виховних українських молодіжних організацій у світі. В сучасній Україні відродження СУМу розпочалося у 1989 році і з цього часу організація проводить виховну діяльність серед дітей та молоді.

Методика сумівського виховання налічує понад 60 років й побудована на системі національного виховання, яку заклав відомий вітчизняний педагог Григорій Ващенко (почесний член СУМ, автор праці “Виховний ідеал”).

За довголітню історію розвитку СУМу організацією було виховано багато відомих громадських діячів України та діаспори. Проведення традиційного літнього табору для сумівців та соціально-незахищених дітей є внеском в розвиток національної виховної системи та продовженням довголітньої традиції сумівського таборуваня.

Обговорити на форумі