На захист Віри: Не затьмарюймо віру в Бога

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-03-20 02:00:04

В редакцію: Щиро дякую газеті “Коломийська правда”, яка, опублікувавши у №9 від 03.03.2009 року статтю “Велике баламутство”, стала на захист християнства. Так, сьогодні уже багато баламутів, які різними способами, різними методами стараються підмінити, затьмарити Віру у Бога, спаплюжити християнство, основою якого є – Любов, як сповідував чоловіколюбець Ісус Христос і показав своїм прикладом, віддавши життя за наші людські гріхи.

А стосовно статті Юрія Тимошенко із Коломиї “Кожній вулиці – свою церкву” (той же номер газети) скажу просто: “не судіть – та не судимі будете”. Яка Вам різниця, що будуються Церкви? Чи то на Вашому приватному городі? А може Ви за те, щоб замість Церков будувалися розважальні заклади з ігровими автоматами, чи бари-ресторани, де б молодь, коломийці могли спиватися та скурюватися? Чому Ви порівнюєте хто кращий, а хто гірший – чи депутат від слуги Божого, чи навпаки? Взагалі – хто Ви такий, що дозволяєте собі в брутальній формі висловлюватися в адресу Бога, священиків, депутатів, міських чиновників? Що це за навіжене “бацання” стосовно халупки? Взагалі, Ви – сповна розуму? Чи знаєте Ви скільки приклали зусиль депутати минулої каденції, аби не допустити цього? Звичайно – не все вдається. Декілька нечистоплотних одиниць можуть добряче дискредитувати всю Церкву в очах людей, які хотіли б, але в душі вагаються прийти до неї…

Але – хто Ви, що так гнівно судите?

Чи відома Вам самовіддана діяльність Мирополита Андрея Шептицького та його “Немає майже ціни, яку не треба б дати для створення української армії”? Його меценатська та благодійницька діяльність, діяльність серед гуцулів, послання до яких вперше за історію написав на їхній же мові (діалекті) “До моїх любих гуцулів”: “Періш усего Ви, дєді і нені христєнецкі, сокотіт свої ґіти вид згіршення”. Чи відомо, що під час Другої світової війни Шептицький ставив питання про об’єднання всіх християн України навколо єдиного Патріархату у єдності з Римським престолом, але не знайшов розуміння з боку окремих ієрархів церкви та української інтелігенції?

Чи відома Вам діяльність Кардинала Мирослава Івана Любачівського, який після легалізації Української греко-католицької церкви в Україні (а фактичного виходу із самого справжнього підпілля) з 31 березня 1991 року по 1996 рік займався відродженням УГКЦ?

Чи відомо Вам життєвий саможертовний шлях покійного нині Преосвященного Владики нашої Коломийсько-Чернівецької Єпархії Кир Павла Василика? Скільки разів і за що його було заарештовано, скільки років він знаходився в ув’язненні та по засланнях, скільки замахів на його життя було? Чи знаєте Ви катакомбну, підпільницьку діяльність УГКЦ в умовах тоталітарного режиму совєтів, аби зберегти і врятувати людську Віру в Бога, донести людям Божу правду? Чи відомі Вам його слова на погрози сексотів і кегебістів: “Заберете в мене ризи, мені нові пошиють. Не даєте нам церкви, а ми маємо сотні, бо кожний дім української католицької родини є для нас церквою”. Чи знаєте Ви, що 7 лютого 1989 р. Владика Павло очолює делегацію до Москви, вимагає відновлення статусу УГКЦ?

…

А звідки знаєте “розцінки” (чи не були посередником при купівлі-продажі “халупки”?), чому не звертаєтеся до правоохоронних органів? Опублікуйте свою правдиву біографію, будь-ласка.

Хто Ви такий, що так багато про всіх знаєте? А що Ви конкретно зробили, крім того, що зараз сієте межи коломинами через сторінки газети розбрат і смуту? Як на мене, то і нині ще вдосталь вистачає нащадків тих сексотів і енкаведистів, які сплять і бачать Україну під чужим, переважно московським ярмом. Хто Ви, чи багато таких юріїв тимошенків у Коломиї?

Я не стаю на захист Церкви Московського патріархату, хоча й маю власну думку стосовно присутності та дотримання чинного українського законодавства Російською Православною Церквою в Україні (я - греко-католик, а перш за все - християнин), небагато, але начитаний про ідею і принципи “Третього Риму” після захоплення турками у 1452 році Константинополя. Але для чого писати нісенітниці про копанці, по яких “Ісус Христос бариг розганяв”? То значить і по Києво-Печерській Ларві теж розганяв? По Святих Печерах Києва (як Ви кажете – копанцях) теж розганяли бариг?

Нешановний мною п. Юрію Тимошенко – не провокуйте і не судіть… не судимі ж будете. Щиро прошу Бога, аби пробачив Вам ваше богохульство… Маю до Вас пораду – підіть до Церкви, посповідайтеся… не сійте в людських душах смуту.

Погоджуся з Дмитром Карп’яком у статті “Кожній заблушій вівці з свого душпастиря!”, що потрібно нагадувати священикам про їх безпосередній обов’язок і більш відкритими очима дивитися на нинішній світ. Десь можливо трохи застарілі канони не відповідають сьогоденню та не варто допускатися помилок, які спричинюють цілий ґвалт істерії з однієї сторони, зневіру у Церкву і священика з іншої сторони та майже відсутність Віри у Бога, особливо серед нинішньої молоді, оскільки, нажаль, Церква трохи не встигає за нинішньою атакою на Віру всіляких баламутів, про що також наведено і вище і нижче.

Цілком згідний із Іваном Лудчаком з Нижнього Вербіжа у його статті “Нема й сліду до каплички” і постараюся нижче відповіти на поставлені ним питання, хоча б умовно та частково.

Напевно, багато хто із читачів газети (особливо серед молоді) чув про фільми “Дух времени” (рос.), які знімаються американськими так званими “документалістами” та демонструють, що християнство, як таке – надумана легенда, а не релігія, що Ісуса Христа – не було. Потім у другому епізоді у фільмах показано як американці борються із тероризмом, як влада Америки списує гроші на війни і все звертаються до першого епізоду – до християнства – мов “бачите, ми ж вам правду говоримо”. А у третьому епізоді показано світову кризу, надвдаду над світом, що світ поділено на 4 зони впливу і розказується як світом керують гроші, а не реальні легітимні влади. І знову ж говориться: “бачите, ми і в першому епізоді казали правду – нема християнства – це міф, природа… не вірте”.

Так само існує вже ціла серія фільмів “Ігри Богів”, які у вигляді документальних знімаються у Севастополі-Криму, хоча й у них говориться про те, що виробник – Росія. Переглянувши дані фільми, які, до-речі, демонструються по кабельних мережах на Сході, Півдні України та в Криму, а також віднедавна на Закарпатті (мені повідомили друзі – свідомі українці, активісти та учасники демократичних процесів). Я був вражений тою купою брехні, спрямованою на паплюження християн та Віри у Ісуса Христа. Я передаю у редакцію матеріал, який охарактеризовує ці фільми без своїх коментарів, а редакція, на свій погляд, нехай зробить свої власні висновки стосовно матеріалу.

Я ж наведу лише декілька моментів із побаченого, для того, щоб показати, що аферисти, баламути, провокатори як були колись, так і існують тепер, але тепер – вони більш грошовиті і сучасні, бо володіють новітніми технологіямиі, медіа, через які впливати на свідомість людей, особливо молоді.

Отож, із серії фільмів “Ігри Богів” (зазначу – це побачене мною у 6-ти фільмах):

Уривок 1: (прошу вибачення, але даю мовою оригіналу заставку до фільму):

“Создатели и учасники проекта ИГРЫ БОГОВ не разделяют людей на РАСЫ по национальности.

Для нас русские, украинцы, белорусы, поляки, чехи, словаки, лужичане, болгары, сербы, хорваты, словенцы, македонцы, черногорцы, германцы, скандинавы, шотландцы, французы, ирландцы и другие свавяне и арии – единый народ”.

Уривок 2: Говориться про поділ християнства на Рим - католицьку (Вселенську церкву – на нових канонах) і Константинополь (Візантію) (Ортодоксальну церкву – на старих канонах). Ортодоксія – в у пер. з грецького - правовір’я, наслідування встановленим устоям. Після цього поділу була придумана латинь – церковна мова. Дещо критичніше відгукуються про Римське християнство, тобто Римську церкву, яка на території Європи з 800 млн. людей (до “християнізації”) залишила до 19 століття 2 млн. людей (решту винищила) (хоча, дозволю собі коментар, звідки взялися ті 800 млн. людей, коли історія говорить про інші цифри).

У 1666 році Нікон наказав переписати книги, де зробив заміну словам “Правовірна” на “Православна”, але послідовники старого обряду відмовилися переписувати книги, в результаті чого їх почали винищувати і визнавати розкольниками, хоча у фільмі говориться що Російська Православна Церква саме і є розкольницькою. Тобто йдеться про підміну понять Правовір’я на Православ’я.

Уривок 3: Про створення жерцями професійного війська: Гети (воїни, професійні дружини) + Уни (союз, об’єднання) = ГУНИ – це професійне військо, а не народ. Говориться про високий рівень розвитку слов’ян, рівень промислового розвитку, виробництва зброї, ливарних цехів і т.д.

Монголо-татарського іга – не було, а через розкол у слов’ян на 3 території впливу (після Мономаха) – Київська, Тмутараканська і Володимир-Суздальска Русі – частина земель була перейменована (оскільки Західна Русь (Київська) - почала все більше наближатися до християнства) на Велику Татарію (в честь богів Тарха і Тари), яка протистояла Хрестовим походам на слов’ян, у т.ч. і військовим. Тому такий визвольний похід з Великої Татарії відбувся на Київську Русь, але як визвольний, аби припинити “нашестя християнства” на слов’янські землі, тобто це не було нашестям монголів і татарів.

Уривок 4: “Про Кирила і Мефодія, та про те, що вони ввели на Русь писемність, а насправді вони “скоротили” російську мову для перекладу Біблії, чим також знищили з азбуки 9 найбільш важливих слов’янських образів. Далі йде критика навчання грамотності від Ульянова(Лєніна)-Луначарського, які не вчили народ писемності, а переучували … для обрізання пам’яті просто замінили буквенні образи на фонеми:

Тут дозволю собі коментар: зараз модно критикувати те, що не люблять та непопулярне і критикують всі, аби самому стати модному. Чи не так? Чи не тому згадано про товаріща Лєніна і товаріща Луначарського, аби виглядати правдоподібно, на мій погляд. Але, як можна під одну планку ставити Лєніна з Луначарським та Кирила з Мефодієм? Не розумію…

Уривок 5: Древня назва всіх слов’ян – “словене”. У “Повісті временних літ” говориться, що “словенський язик и руський – одно есть”. Але, також у фільмі говориться, що “язик” – це народ, саме тому слов’ян називали “язичниками”.

Про “штучне” словоутворення у європейський мовах, які виникли пізніше, ніж руська, тобто про нав’язування іншим народам викривленого образу слов’ян. Говориться також про те, що до 16 ст. майже вся Європа говорила на одній мові – руській.

Уривок 6: Про те, що “історія – набір версій, сума фактів і дат”. Про Атлантиду, якою називало тоді прісне Чорне море і ріку Волга, яку тоді називали ріка Ра (звідки і пішла назва – Расея).

Люба людина спочатку язичник, а вже потім мусульманин чи християнин.

“Я”зичництво – це не просто ідеологія чи релігія чи ще щось одностороннє, а це цілісне “миропереживание”, яке приводить до відповідного “миропонимания”. Лише знайшовши цілісність у собі, людина може прийди до цілісності життя. Цілісність всього сущого і є – Бог…

Чи не страшне таке роз’яснення?

Уривок 7: Створення світу сталося – 5508 років до Різдва Христового, і буквально означає “підписання мирного договору” після перемоги Великої Раси (Расє, Росіїї) над Імперією Великого Дракона:

Тут дозволю собі прокоментувати (спеціально не згадуючи і не посилаючись на Старий Завіт): а як же розкопки, динозаври, трипілля, єгипетська цивілізація, цивілізація Ацтеків, Майя на іншому континенті… і все-все-все інше?

Уривок 8: Говориться про те, що насправді народ не “демос”, а “охлос” - ті, хто не мають права голосу, тобто охломони.

Постійно при тлумаченні “демократії” у фільмі йдуть кадри з України, кадри з Помаранчевої революції… Тому ми, напевно, (особливо жителі Західної України) – охломони для авторів фільму, для яких все населення Європи – один народ, який повинен говорити руською мовою і не вірити у Ісуса Христа, бо має свою віру…

Уривок 9: Цитую уривок (переклад на українську мову – власний): Боги грали в ігри – особливо подобалося грати в “кукли”, для чого вони й створили Всесвіт. Ігри ставали все більш і більш азартними і згодом Боги стали Асами маніпулювання куклами, з’єднавшись із ними.

Боги догралися до того, що роз’єдналися на (цитата) “множество самастійних образований” (причому кадри українські – продукти харчування, напої, тощо).

“Русский язык” - декодер всіх інших мов, оскільки ним записані “веды”, генетичні коди “расы”.

Уривок 10: Церква завжди писала свою Історію, а пояснення слова “История” - з єврейської мови ” Ис Торы Я”, тобто із вчення євреїв… А історики – брехуни… оскільки завжди історія писалася в угоду існуючій владі.

Про телебачення багато, що багато священників, цілителів, юристів… багато критичного говорять про цінності ЄС, патріотизм США, але нічого про слов’ян, їх культуру і традиції.

Йдеться про те, що Православ’я і Християнство – різні моделі світогляду.

(Тут мушу прокоментувати: дуже “пахне” спецзамовленням, аби зневірити людей у християнство, нав’язуючи ідею, що православ’я – зовсім інша віра…)

Пояснення, що Православ’я якесь першопочаткове “устройство” слов’ян і аріїв на основі приємственності поколінь на основі мільйонів років.

Православ’я – не релігія, а ВІРА (не через “І”, а через “ЯТЬ”), де “ПРАВЬ” - причина, світ Богів і предків, породивши народ за своїм образом, “СЛАВЬ” - повага, сприйняття і прославлення народом життєвих основ пращурів, “ЯВЬ” - видимий світ, де народ набуває досвіду.

Отже, цитую (переклад власний): “Православ’я – це багатомірна культурна система, створена пантеоном руських Богів, натомість Християнство – релігія, створена іудеями, реконструкція, в основі якої лежать труди Мойсея і вчення Ісуса Христа”… Пізніше Савел (св. Павло) “схрестив” Мойсея з Ісусом і створив “новий бренд” і …

Стає страшно… Це ж дивиться і слухає нинішня молодь, особливо українська молодь східних та південних областей України, Криму… А священики, Церква – мовчать.

Особисто я глибоко переконаний, що сьогодні – наше спасіння лише у Вірі. Лише Віра у Бога Ісуса Христа, сповідування його настанов та вчень, життя за християнськими принципами, сповідування християнської моралі може порятувати людину.

Насправді, для мене немає великого значення, якого обряду чи віросповідання людина – чи римо-католицького, чи греко-католицького, чи православна – головне щоби людина була щирою у вірі в Ісуса Христа. Дозволю собі навести цитату із переписки з однією римо-католичкою, українкою з Івано-Франківська, яка переповіла сказане із проповіді священика однієї недільної Літургії:

“Поставив сатана собі за мету якнайбільше забрати до пекла душ. Зібрав свою команду і дав завдання придумати спосіб для рішення цього завдання. Один з чортів запропонував переконати людей, що Бога немає, інший, що Царства Небесного не існує. “Це все вже багато раз було і люди вже не повірять”, – сказав головний. Тоді третій чорт придумав таке – вселити в людей думку про непотрібність таїнства сповіді (тобто таїнства поєднання з Богом). Людина є грішна. Коли вона сповідає свої гріхи перед Богом і просить у Нього прощення, то отримує дар освячуючої благодаті, яка лікує душу. Коли ж людина закривається від Бога, то її гріхи ростуть і накопичуються, руйнуючи душу і роблячи її заручницею сатани…”

Тому раджу всім юріям тимошенкам у час великого посту, перед Великоднем – підіть до Церкви, підіть до Христа – посповідайтеся…

Під час минулої минулої недільної Літургії у Греко-Католицькому Соборі нашої Єпархії Преосвященинний Єпископ кир Микола Сімкайло у проповіді також розповів, як відвідав крамниці міста і був глибоко вражений тим, що в одній із крамниць серед образів, ікон продають непристойні мальовидла. Якщо маю таке право, то поділяю його біль, його несприйняття цього, оскільки одного разу у Києві остовпів, коли потрапив на щосуботню торгівлю старожитностями (у т.ч. іконами та образами – цілими іконостасами в перемішку із погруддями Сталіна та Лєніна, Дзержинського та Троцького, німецькою свастикою, черепами, касками, зброєю часів другої вітчизняної війни………….) на Лівому березі у виставковому центрі Експоплази, про що постараюся написати згодом у газеті.

Повторююся, але ще раз дякую редакції газети “Коломийська правда” за те, що публікацією статті Ігора Кічака стала на захист християнства. Знаючи те, як поміг мені Господь, я ні на йоту не можу сумніватися в правильності своєї віри і прошу про її примноження. Щиро хочу, щоб інші люди, які потребують будь в чому допомоги, відчули її зі сторони нашого Спасителя, бо він дійсно Є НИМ!!!

Автор: Віталій ВАНДИЧ (на фото)
Обговорити на форумі