Мешканка села Хмелівка Богородчанського району Парасковія Заруба, не маючи жодної підтримки рідних та знайомих, народила і виховала двох доньок, пересуваючись… на колінах.
Нині жінка є місцевою знаменитістю. Її у селі ставлять у приклад, нею захоплюються, їй допомагають. А ще кільканадцять років тому Парасковія могла… померти з голоду зі своїми крихітками, її хотіли позбавити життя найрідніші люди, які вважали, що жінка-інвалід не має ніякого права бути матір”ю та самотужки виховувати своїх дітей.
“Чому я, Господи, каліка!” …Маленька хатина у віддаленому підгірському селі Богородчанського району. Навколо земля припорошена снігом. “Усюди біло, як у мене на душі, - каже з усмішкою, сидячи на металевому ліжку, тітка Параска. - Я зараз щаслива, дякую Богові за те, що допоміг усі незгоди пережити та чудових доньок виростити, онуків діждатися, тепер і помирати можна”. “То тільки пані Параска так жартує, - мовить директор місцевої школи Василь Бабій. - Така як Зарубиха ще й правнуків на весіллі благословлятиме”.
Усі нещастя Парасі розпочалися… в одномісячному віці. Тоді бабуся крихітки, важко гаруючи на полі, поклала немовля на холодну землю, через що у дівчинки спаралізувало ноги. Згодом сільська красуня та щебетуха не раз зводитиме у молитві очі до неба із німим запитанням, чому саме із нею трапилося таке нещастя. Замість ходити, стрибати, танцювати та радіти життю, Праска змушена була пересуватися тільки на колінах
Час спливав. У багатодітну родину, де окрім покараної долею дівчини, було ще двоє братів та сестра, знову постукало нещастя. Померла мати. Батько оженився вдруге. Мачуха незлюбила пасербицю, адже, окрім вишивання, дівчина нічого не могла робити по господарству. Із фабриці, що у сусідньому селі, батько привозив замовлення. Параска ночами вишивала. За важку працю платили аж…вісім карбованців. Ну яка з дівки користь?!.
Ади, крива, та ще з дитиною! Уперше жінка відчула, що буде матірю у 28 років. До цього часу вона ні про що подібне й думати не сміла. Про батька своєї первістки Марійки Параска й донині розповідати не хоче. Чоловік виявився нікчемою та боягузом і не захотів брати на себе жодної відповідальності за майбутню дитину. Родичі дівчини, дізнавшись про її вагітність, намовляли позбутися дитини.
“Ти що, божевільна, ти сама себе доглянути як слід не можеш, а тут ще й немовля! Іди на аборт допоки не пізно!”, - кричала мачуха, Але Параска вирішила, що коли така Божа воля, то вона таки дасть життя дитині. Дівчинка народилася здоровою та жвавою. У пологовому будинку лікарі та акушерки кілька раз “спам’ятовували” молоду матір інваліда, радили, що найкращий вихід - відмовитися від доньки. “Як ходила на колінах досі, то й на колінах зможу дитину виростити”, - вперто відповідала Парася.
На жаль, це був тільки початок страждань. Консервативне західноукраїнське село завжди з великим осудом ставилося до тих жінок, які привели на світ дитя без шлюбу. А коли Праска стала матір’ю удруге, і знову без вінця, то найрідніші люди, озлобившись, аж ніяк не хотіли годувати зайві роти та вислуховувати пустобрехи сільських кумась: “Ади крива, та ще й з дитиною!”.
Бог зберіг й нагородив. Кілька раз, не тямлячись від люті мачуха та брати хотіли позбавити життя Параску та її крихіток. Жінці, яка, повзаючи на колінах, годувала, сповивала, прала та ночами не спала біля своїх донечок, не давали їсти. Параска втратила молоко, і поїла дівчаток водою. Коли її витурили з власної хати, то діти харчувалися… травою.
Місцева влада та представники міліції байдуже на усе це дивилися. Для них сімейні війни Зарубів були своєрідною розвагою (!!!). із району кілька раз приїжджали різні комісії, аби забрати Параску в спецінтернат, а дівчат у дитбудинок.. “Вони у мене доглянуті, до школи ходять і мене люблять, а як зачепите, на увесь світ кричатиму!”, - кидалася Параска на захист дітей. Через деякий час “доброзичливці” забиралися геть.
“Напевно нас таки Бог охоронив, інакше вже давно мали би в могилі лежати, - каже, витираючи сльози пані Параска, яка нині є щасливою матір’ю та бабусею чотирьох онуків. Після усього пережитого доньки матері-страдниці щасливо вийшли заміж. Жінка переконана, що, можливо, якби не усі нещастя, то нині вона би не мала прекрасних доньок, зятів та найкоханіших онуків. І нині хата пані Заруби наповнена веселим гамором та дитячим щебетом. Онуки вважають бабусю справжньою героїнею, “крутішою” за американських супергероїв.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Як стати програмістом?
2015-12-23 04:30:13
Сьогодні все більше людей задумуються про те, як стати програмістом. Часто з цього приводу висловлюються радикально протилежні думки - хтось каже, що для цього потрібні роки глибокої технічної освіти та ще кілька років практики…
|
"Герой поневолі" в Коломиї
2015-11-16 01:05:30
За просвітницької ініціативи Культурологічного проекту “Коломия – наше місто” (адвокат Михайло Петрів), запрошує вас на презентацію графічного роману “Герой поневолі”, яка відбудеться за присутності авторів 18 листопада 2015 р. в місті Коломиї…
|
ЄC надумав серйозно ускладнити життя Facebook та Google через персональні дані
2015-10-06 11:59:44
6 жовтня Суд Європейського Союзу оголосить рішення у справі щодо захисту даних, що може означати початок важких часів для Facebook та інших інтернет-велетнів…
|
Небезпека виникнення пожеж
2015-10-02 03:02:14
З настанням похолодання значно зростає небезпека виникнення пожеж в житлових будинках. Це пояснюється, в першу чергу, збільшенням періоду експлуатації печей, електронагрівальних приладів, та необережного поводження з вогнем.
|
Про прощання з життям: у Данії існує служба, що виконує останні бажання невиліковних людей.
2015-10-02 01:45:07
У 2006-ому році в Данії, водій швидкої допомоги перевозив пацієнта з однієї лікарні до іншої.
Пацієнт - смертельно хвора людина, що провела три місяці поспіль на лікарняному ліжку. Під час поїздки він дуже хотів побачити канал Влардінген востаннє. Він хотів трошки побути на сонці та вітру, відчути запах води, перш ніж знову повернутися до лікарні.
|
Уряд виділив 140 млн грн на "шерифів" в українських селах
2015-09-23 05:59:57
Уряд передбачив 140 млн грн на реформування служби дільничих міліціонерів у невеликих населених пунктах
|
Молодь витрачає на селфі 54 години на рік
2015-09-23 04:20:29
Згідно з дослідженням компанії Luster Premium White, мілленіали (покоління, що народилося в 90-х - початку 2000-х) витрачають на селфі у середньому 54 години на рік
|
У коломиї розташується гірсько-піхотна бригада
2015-09-23 02:50:02
22 вересня голова облдержадміністрації Олег Гончарук зустрівся з командиром новоутвореної 10-ї гірсько-піхотної бригади, Героєм України, підполковником Василем Зубаничем.
|
За скільки годин можна заробити на новий iPhone 6 в різних країнах світу (інфографіка)
2015-09-23 12:50:31
Швейцарський фінансовий холдинг опублікував рейтинг, в якому підраховано кількість годин, які доведеться пропрацювати середньостатистичним жителям різних міст для того, щоб дозволити собі iPhone 6 (16GB).
|
ООН оприлюднила шокуючий прогноз щодо біженців у Європі
2015-09-22 06:39:49
850 тисяч біженців приїдуть у ЄС впродовж наступних двох років. І це лише мінімальні розрахунки, які оприлюднили в ООН.
|