Момент для Чехії

Те, що я почув від деяких європейців в той момент, коли моя країна готується прийняти президентство в Европейському союзі, нагадало мені тьмяні відголоски образливого опису Чехословаччини Невіллом ЧЕМБЕРЛЕНОМ про те, що це “далека країна, про яку ми практично нічого не знаємо”. Я вважаю, що помилковою пропозицію, зроблену кілька років тому Дональдом РАМСФЕЛД, про те, щоб поділити Европу на “нову і стару”, котра внесла свій внесок у відродження подібної презирливої точки зору.

На справді, такого поняття, як “стара і нова” Европа ніколи не існувало. Розрив з комунізмом та возз’єднання з Европою відбулися вже майже два десятиліття тому. Ми, чехи, є 100%-ими европейцями і були ними, навіть коли “залізна завіса” відділяла нас від демократичної Европи. Насправді, наші теплі почуття до ЕУ сильні як ніколи, оскільки своє членство в Унії, як і свободу, ми отримали порівняно недавно.

Так що нікому в Европі не варто побоюватися того, що у Чеської республіки може бути якась ностальгійна або особлива програма, яку вона збирається нав’язувати Союзу. Навпаки, події призвели до того, що у Европи з’явилася програма, від якої ми не можемо відступати, і для здійснення якої буде необхідна солідарність, а саме – справжній союз.

Першочергові та екстрені проблеми, з якими нам доведеться зіткнутися – це фінансова та економічна кризу, що охопила ЕУ. На жаль, ситуація в Союзі швидше за все погіршиться, перш ніж вона знову почне поліпшуватися. Соціальні заворушення, подібні до тих, які нещодавно відбулися в Греції, можуть поширитися, оскільки спад, імовірніше за все, призведе до непропорційними втрат серед европейської молоді, яка буде шукати роботу в той час, коли европейські фірми, що перебувають під сильним тиском, зможуть запропонувати їх лише небагатьом.

На долю Союзу в черговий раз випаде необхідність перетворити відчай в надію. Ми, чехи, якось про це знаємо, оскільки хворобливий економічний перехідний період, через що нам довелося пройти в 1990-ті роки, надав нам хороший урок про те, як правильний політичний курс може здолати безнадію.

Щоб стримати поточну фінансову та економічну криза, Европі також потрібно буде продовжувати співпрацю, як вона робила це до сьогоднішнього дня. Саме існування нашого Союзу, і особливо евро, вже допомогло запобігти конкурентній девальвації та політиці “перевершити сусіда”, які понищили Європу у 1930-ті роки – в останнє, коли континент зіткнувся з таким важким економічним спадом.

Однак, нас не задовольняє те, що сили національного егоїзму продовжать порушувати рівновагу. На даний момент, скоординовані фінансові стимули урядів ЕС позбавили популістів традиційного для них звинувачення ЕУ у тому, що він байдужий до долі людей. Щоб протистояти кризі і знову встановити норми ЄС, як тільки штормові хмари почнуть рассеіваться, знадобиться ще більша узгодженість політики.

Хоча це правда, що Пакт стабільності та зростання став більш гнучким у ці незвичайні часи, його норми дійсно забезпечили успішне перше десятиліття для евро. Ці норми, в кінцевому рахунку, повинні бути повністю відновлені, якщо Европі судилося повернутися на шлях життєздатного зростання, і згоди потрібно досягти зараз для того, щоб це сталося.

Друга ключова проблема, з якою ми зіткнемося протягом нашого европейського президентства, це Росія. Необхідно узгодити нову Угоду про партнерство і співробітництво (PCA) між ЕС та Російською Федерацією. Ці переговори повинні були всерйоз початися в минулому році, але перешкодила війна в Грузії, із-за якої їх відклали.

Тепер ці переговори відновилися, але фон переговорів різко змінився. Економіка Росії знаходиться тепер у набагато гіршій формі, ніж економіка членів ЕУ. Обвал світових цін на нафту та газ вдарив по бюджету Росії, а недостатність інвестицій в енергетичний сектор країни за останні кілька років тепер веде до скорочення виробництва, яке протягом довгого часу пророкували економісти.

До сих пір Росію менше турбувало нове PCA, ніж ЕУ, тому що дві третини російського експорту в Союз складають природні ресурси, які приносять готівку навіть без сильних правил, які забезпечує PCA. Однак, з огляду на значні зміни в економічних умовах, тепер у національних інтересах Росії запевнити міжнародні ринки в тому, що вона є надійним місцем для укладання ділових угод, а новий PCA послужив б для цього ідеальним сигналом.

Більш того, без нового PCA окремі европейські країни можуть вважати необхідними для підписання ще більше двосторонніх угод з Росією. Дійсно, багато членів ЕС змагалися один з одним у тому, хто буде найближчим другом Росії в Союзі. Але двосторонні угоди, які виникли в результаті цього змагання, іноді укладаються за рахунок інших членів Союзу і можуть вивести з рівноваги відносини всередині Союзу в цілому. Тільки структура ЕУ на основі правил може забезпечити міцну основу як для двосторонніх відносин, так і для відносин цілого Союзу з Росією.

Головна сила Европи у зовнішній політиці – це не її зобов’язання стосовно різноманітніх правил, що безсумнівно є важливим, а її єдність. Коли вибухнула криза в Грузії, Европа згуртувалися навколо єдиної позиції про виведення російських військ. Задача Чеської Республіки та шведського президентства в ЕС, яке буде за нашим власним, полягає в тому, щоб підтримувати цю єдність у міру просування переговорів по PCA.

У 1990-ті роки США і Европа допустили помилку в тому, що ставилися до Росії з навмисною зневагою. Це було б помилкою для Росії відповісти тим же зараз, намагаючись продовжити переговори по PCA в надії, що можливо більш зговірливий президент ЕС може одного разу запропонувати більш м’які умови. Ми, як і всі президентства ЕУ, будемо представляти більш широкі інтереси Союзу під час ведення переговорів.

Автор: Карел ШВАРЦЕНБЕРГ, міністр закордонних справ Чеської Республіки.
Авторське право: Project Syndicate
Переклад: Андрій КАТРИН-МИХАЙЛЕНКО, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі