В Україні появляться чеболи

Економічна криза в Україні змінить не тільки товщину гаманців громадян. Країна стоїть на порозі структурних змін в економіці. На сьогодні найбільш імовірною реальністю розвитку України є закриття внутрішнього ринку від іноземних товарів, стимулювання внутрішнього споживання вітчизняної продукції, поява державних замовлень та мега-проектів під внутрішнє виробництво, а також зменшення рівня входження країни в глобальну економіку.

Ці принципи розвитку в умовах кризи є найбільш популярними в середовищі вітчизняної еліти, незалежно від її політичної фарби. Більш того, з точки зору протидії негативним тенденціям, такий підхід є дійсно найбільш простим і ефективним. Особливо в умовах абсолютної непрогнозованості ситуації на світових ринках на довгострокову перспективу.

Інша справа, що його використання, швидше за все, буде чергуватися з переходом до авторитарної моделі управління економікою. З усіма наслідками, що випливають для середнього і “некришованого” бізнесу наслідками. Побудова такої моделі економіки, відповідно, змінить і політичні розклади.

Найбільш імовірним при такому варіанті розвитку подій виглядає встановлення консенсусного авторитаризму з декількома равнозначними групами впливу, які об’єдналися для досягнення єдиної мети. Тобто в будь-якому випадку криза відкине Україну від демократії ще далі, ніж за часів Леоніда Кучми.

Однак, як би там не було, такий сценарій є найбільш імовірним. Тому вже сьогодні варто подумати, чим він може “відгукнутися” для економіки України в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Якщо взяти за основу песимістичні прогнози щодо закриття внутрішнього ринку та продовження світового кризи, в першу чергу, у сфері металу, то протягом найближчих 5 років в Україні ймовірно поява аналогів корейських “чеболів”. Тобто, ФПГ, які будуть відрізнятися з впливу від нинішніх аналогів приблизно як мопс від дога.

Появи таких супер-структур буде сприяти кілька факторів.

По-перше, переорієнтація найбільш потужних вітчизняних ФПГ з експорту на внутрішній ринок. Це буде викликано станом зовнішніх ринків та неконкурентоспроможність українських товарів на них в нових умовах.

По-друге, при затягуванні кризових явищ очікується масове банкрутство дрібного та середнього бізнесу. Але свято місце порожнє не буває. Ці частки займуть більш великі гравці, яким простіше виживати в кризових умовах. Крім того, слід врахувати прогнозне збільшення ринку поглинань у сегменті середнього бізнесу представниками великого капіталу.

По-третє, державна підтримка споживання на внутрішньому ринку, стимулювання внутрішнього виробництва і т.п. Це допоможе провідним ФПГ, які, як правило, пов’язані з владою, і будуть мати прямий стосунок до державного корита, посилити вплив на внутрішньому ринку за рахунок свого лобі.

По-четверте, обмеження імпорту зменшить конкуренцію. Це означає, що вітчизняні промислові групи отримають частки ринку там, де раніше вони не мали жодних шансів. Зниження якості, що йде пліч-о-пліч зі зменшенням рівня конкуренції, зменшить витрати на виробництво. Знизяться також витрати на робочу силу, так як в Україні очікується зростання безробіття. Тобто, ФПГ тричі отримають можливість збільшити прибуток за рахунок такої політики. Це призведе до зростання могутності українських “чеболів”.

По-п’яте, компанії в нових умовах змушені будуть проводити диверсифікацію бізнесу. Це означає, що у середньостроковій перспективі ніш, незайнятих фірмами основних українських олігархів, просто не залишиться. Вони витіснять менш маститих конкурентів із-за доступу до адміністративного ресурсу та більшими за обсягом фінансовими коштами для інвестицій.

Здавалося б, зміцнення вітчизняних ФПГ допоможе Україні після виходу з кризи. Наш ринок стане більш захищеним від імпорту, а отже, економіка стане більш стабільною. Однак такий прогноз навряд чи має під собою підстави. Адже вітчизняні “чеболи” будуть розвиватися експансивно. По-старому ніхто не буде вкладати значних коштів у нові технології, виробництво і якість. Тому, через деякий час після закінчення кризових явищ на світовому ринку, коли Україна могла б відмовитися від авторитарної стратегії в економіці, саме потужні “чеболи” будуть виступати проти відкриття кордонів, а також повернення до більш ліберальної моделі. З урахуванням глибокого взаємопроникнення політики і бізнесу в Україні їх ініціативи можуть бути почуті на державному рівні. Це, в свою чергу означає, що пірнувши в адміністративно-авторитарну модель антикризової економіки і стимулюючи внутрішнього виробника, Україна може ніколи не повернутися до нинішньої більш-менш демократичної моделі.

Автор: Сергій ДЕМІДОВ
Переклад: Михайло ТЕРЕЩЕНКО, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі