Ізраїльтяни та німецька мова

Новий етап у стосунках між Ізраїлем та Німеччиною почався у мить, коли Давид Бен-Ґуріон і Конрад Аденауер підписали угоду про відшкодування для євреїв [від часу встановлення у травні 1965 року дипломатичних стосунків із Ізраїлем ФРН виплатила 39,4 млрд. доларів у якості компенсації жертвам Голокосту, які живуть в Ізраїлі. – Z].

Відтоді денацифікована Німеччина є союзником Ізраїлю. Проте, коли через багато років, в середині останнього десятиліття XX віку Ізраїль відвідав президент Німеччини Роман Герцоґ [Roman Herzog], він не звернувся з проханням про виступ із промовою у кнесеті німецькою мовою. Він добре усвідомлював, яке сум’яття мали б породжувати у слухачів слова, сказані у парламенті держави євреїв, мовою, якою послуговувався Гітлер і його співробітники.

Але пізніше з візитом в Ізраїлі побували президент Йоганес Рау [Johannes Rau] і канцлер Гельмут Коль [Helmut Kohl]. Обидва промовляли у кнесеті німецькою. Останнім часом німецьку мову в кнесеті ми почули з уст канцлера Німеччини пані Анґели Меркель. Вона заслужила бурю аплодисментів завдяки суті її виступу й теплого особистого ставлення до євреїв і Ізраїлю. Німецька мова будить трагічні спогади про не таке вже давнє минуле, страшно звучить слово “Achtung”, яким євреїв збирали на виселення; так само звучать слова “Links! Rechts!”, коли д-р Йозеф Менґеле [Josef Mengele] на рампі табору Освєнцим-Біркенау сортував євреїв, призначаючи їх на негайну чи відкладену смерть.

Польська мова ніколи не викликала таких відчуттів. Коли на початку 90-х років президент Польщі Лех Валенса говорив по-польськи, польську мову в стінах кнесету вважали природною. Попри політичний бойкот німецької мови в кнесеті, який тривав до виступу президента Рау в 2000 р., мелодику цієї мови завжди було чути на терені нашої країни.

Німецькі євреї, які приїхали до Палестини після приходу Гітлера до влади, розмовляли німецькою. У численних кав’ярнях, які відкрили тоді в Тель-Авіві, Єрусалимі та Хайфі, попивали каву євреї – емігранти з Німеччини, по-берлінському елегантно одягнені, вони розмовляли між собою по-німецьки. Галицькі євреї, які пам’ятали цю мову ще з часів великої австро-угорської імперії Габсбурґів, також час від часу розмовляли вдома німецькою. Адже німецьку вважали мовою високої культури, мовою Гайне, Ґете, Шиллера, Бетовена, Айнштайна, Фройда, Кафки, Бубера, Мендельсона, але насамперед мовою засновника сіоністського руху Теодора Герцля, який народився в Будапешті й мешкав у Відні.

Німецька була мовою імператора Франца-Йосифа, який любив своїх єврейських громадян і надавав їм різні привілеї. Окрім того, німецьким було джерело єврейської мови їдиш. Той, хто розмовляє на їдиш, розуміє і німецьку. У таборах праці євреї розуміли накази німецькою, бо їхньою мовою був їдиш.

Перед створенням Ізраїльської держави в Палестині з’являлися чимало газет і книжок німецькою мовою. Але коли відомий ізраїльський диригент Даніель Баренбойм диригував оркестром, який виконував твори Ріхарда Ваґнера, якого так обожнював Гітлер, ізраїльська публіка піддала його бойкотові. У Ізраїлі колись не купували німецьких авто, загалом бойкотували товари з Німеччини. У 1999 р. прем’єр Ехуд Барак запропонував мені посісти посаду посла Ізраїлю в Берліні. Я не бойкотую ні Німеччини, ні німців, тих нових німців, яких я не відношу до більшості німецького народу, який підтримував Гітлера на виборах 1933 року, а пізніше його політику геноциду. Я віддав пріоритет дипломатичній службі у Варшаві. Так я повернувся до спогадів, до могил Праведників, які врятували мене і мою сім’ю: до сім’ї Сотових, Потенжних і Ґуралів.

Автор: Шевах ВАЙС [Szewach WEISS] (на фото) був головою кнесету, головою ради інституту Яд-Вашем, послом Ізраїлю в Польщі; викладач Варшавського університету
Назва оригіналу: Izraelczycy i język niemiecki
Джерело: Rzeczpospolita
Переклав: Андрій ПАВЛИШИН
Обговорити на форумі