Що таке глобалізація?

Тема, яку ми хочемо відкрити у даній статті, має два вектори: економічний та суспільний. Але перш, ніж взятися за її дослідження, варто відзначити, що між англійським та французьким трактуванням глобалізації існує доволі суттєва відмінність. Англійський термін (globalization) має насамперед географічне тлумачення, а французький (mondalisation) — стосується у першу чергу соціальних структур.

“Глобальне” стосується всієї планети! “Мондіальне” стосується всесвіту культури та стосунків між людьми.

Сам термін “глобалізація” чи “мондалізація” є відносно новим. Це процес, який вперше був названий у XVIII-му столітті такими людьми як ХЬЮМ та Адам СМІТ. Він включає три аспекти:

1) ринкові стосунки стають основою не лише економічного, але й політичного та етичного життя;
2) транснаціональні компанії стають новою формою економічної колонізації;
3) сучасні технології використовуються для структурування глобального ринку.

Такі відомі мислителі XVIII-го століття як ГОБС, ХЬЮМ, ЛОК та Адам СМІТ, переосмислюють суспільство, націю та державу у категоріях торгівлі та ринку.

Внесок XX-го століття полягав у трансформації поняття “особистості” таким чином, щоб включити в неї корпорацію. Саме корпорація стає найважливішою “особистістю” у сучасному демократичному суспільстві. Особливо — коли йдеться про транснаціональні корпорації, які реєструються як “особи” та мають всі відповідні привілеї. Корпорації — це аристократія сучасності.

Транснаціональні компанії без перебільшення перетворилися на “володарів світу”, перетворивши при цьому прибуток на основну ціль, до якої потрібно прагнути. Топ-500 цих транснаціональних компаній володіють половиною всього світового багатства. За економічною потужністю деякі з них абсолютно не уступають цілим державам. Так, серед сотні найбільших економік світу, 51 належить корпораціям і лише 49 — державам. Центральні офіси більшості з цих корпорацій знаходяться у США. На другому місці — Європа.

Етичні аспекти, які регулюють функціонування цих корпорацій зосереджуються, звісна річ, на ринкових стосунках. Саме ринок стає основним критерієм та мірилом будь-яких дій, а корпорації залишаються єдиними повноправними “громадянами” у цьому світі.

Звичайні громадяни, а іноді — цілі країни стають вторинними “гравцями” у цьому процесі. Їхня першочергова функція — споживання. Звісно, бездомних, безробітних та безгрошових людей це не стосується. Діти та жінки відіграють вторинну роль. Кожен, хто не здатен вправно виконувати роль споживача — не вписується у модну сьогодні модель глобалізації. Цілі континенти, наприклад Африка, не вписуються у цю модель! Ніколи раніше в історії людства процес економічної колонізації не досягав таких крайнощів.

Звісно, все це не стало б можливим без постійної підтримки з боку сучасних технологій комунікації. Виникнення Інтернету спровокувало справжній вибух глобальної ринкової активності. Після звільнення банків від необхідності тримати у своїх сховищах “золотий резерв”, фінансові транзакції злетіли до захмарного рівня.

Вся структура підтримується кількома сотнями провідних “аристократів”, які щороку збираються у Давосі (Швейцарія), щоб намітити шляхи свого подальшого розвитку та визначити майбутнє всього світу. Ця структура, заручившись підтримкою НАТО, має достатній вплив, щоб захищати свої інтереси.

Але набагато більш цікавим феноменом є другий аспект, про який згадувалось вище. Це глобалізація солідарності! В англійській мові для означення цього явища часто використовується термін антиглобалізація. Французи ж називають його “альтермондалізація” (alter-mondalisation) — концепція, яка спрямована на створення чогось нового.

Боротьба проти ринкової ідеології триває вже давно. Існує безліч великих та малих асоціацій звичайних громадян, які борються проти неоліберальної ринкової економіки. Вони прагнуть знищити іноземний борг бідних держав, вони виступають проти так званої “вільної” торгівлі та проти великих військових утворень.

І хоча таких організацій надзвичайно мало, в них люди об’єднуються не навколо ідеї прибутку, а навколо певних культурних, моральних, етичних та інших цінностей. Світовий соціальний форум, який вперше зібрався у 2001-му році у Порто Алегро (Бразилія), є своєрідною опозицією зустрічі бізнес-лідерів у Давосі.

Втім, до сьогодні ще залишається багато роботи по наданню практичних і працездатних моделей, які б відповідали принципам нових підходів до функціонування світової економічної моделі.

Автор: Ярослав ФЕДОРАК, за матеріалами статті Globalization, Holy Cross International Justice Office.
Обговорити на форумі