Наприкінці 1998 року в колі на той час однодумців було організовано неформальне молодіжне творче об’єднання — everyBODY®studios. Тут було поєднано жанрово різні, проте, здавалось би, рідні за духом проекти — аванґардовий "Театр-96", театр сучасного танцю "Ерідан", альтернативний музичний гурт "З Ногою На Небі" та інші виконавці, зокрема "Мирний Атом", Віталій Золочевський і Роман Бурлак.
ТЕАТР96
Попри деяку милу халатність та недисциплінованість керівника, ТЕАТР96 заповзято працює над екзистенційною виставою за Ж.П.Сартром та С.Беккетом, розробляє низку дитячих театральних проектів. Ерідан
При Театрі Сучасного Танцю "Ерідан" діє школа, своєрідна творча майстерня, де процес навчання ґенерується у експеримент, що має на меті органічне поєднання здобутків класичного, національного хореоґрафічного мистецтва та наймодніших напрямів сучасного танцю — біт, реп, брейк... А для декого ж це — справжнісінька Школа житіЯ... Результат-2000: перше місце Всеукраїнського конкурсу сучасного та спортивного танцю "Фест" (м.Івано-Франківськ), перемога у фестивалі- конкурсі "Зірки, на сцену!" (Київ, УТ-1), звання Дипломанта фестивалю "Чорноморські ігри" (м.Скадовськ). А далі... Буде! 3NNN
Гурт "З Ногою На Небі" пройшов багаторічний шлях від провінційного рок-гурту, сповідуючого панк, до альтернативного шоу-проекту, що, коли працює, то неодмінно на рівні стандартів європейської клубної культури. У 1999 році успішно взято участь у ювілейному фестивалі "Червона Рута" (м.Дніпропетровськ), здобуто призове місце фестивалю "Перлини Сезону" (м.Київ). Роман Бурлак
Композитор, аранжувальник, поет, співак. Такий собі... вічний піонер рідної естради. Традиційно поважним та дещо незґрабним поступом k-рокує, панкує і тихо кує національний музичний аванґард. Володар цілої купи дипломів та нагород, якими, правда, город не засадиш. Син своїх батьків. Народився в Коломиї, вчився у знаменитій школі №1, навчався в художній школі, перемагав в олімпіадах та образотворчих конкурсах. Блискуче закінчив музичну школу, здобув дві основні спеціальності у кращих педагогів міста: скрипка у Галини Грабець та фортепіано в Ольги Русакової, додатково освоїв акордеон, кларнет, бандуру, сопілку, дримбу. Брав активну участь в художній самодіяльності школи, міста, області як учасник хорів та вокальних ансамблів, скрипаль в фольклорних та симфонічних оркестрах. У складі скрипкового дуету та унісону, фольклорного ансамблю "Карпатське Джерельце", а також як соліст отримував призові місця на республіканських та всесоюзних музичних конкурсах. Вчився на музичному відділі Коломийського педучилища, грав в оркестрі народних інструментів, виступав як піаніст-соліст. Закінчив Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси по класу фортепіано, оволодів диригуванням та симфонічним аранжуванням, набув досвід в чоловічій хоровій капелі та ансамблі бельканто. Пізніше, в порядку самоосвіти, відвідував майстер-класи видатних мистців: акторської майстерності та сучасної театральної режисури у Григорія Гладія (Канада), вокалу в Джеральда Райдера (Німеччина) тощо. А далі життя заставило добувати уміння та досвід у "трохи" інших сферах — бухгалтерський облік та менеджмент, реклама та продакшн, дизайн та програмування... Та й таке. Сучасною музикою, естрадою, як також пивом, рок-н-ролом і жінками захоплювався буквально з дитинства. Самотужки вчився "лабати" на електронних музичних інструментах, осягав премудрості аранжування, грав забави по ближніх і не дуже селах яко клавішник. Певний вплив на формування музичного світогляду мали колеги-музиканти українських гуртів 80-х "Беркут", "Смерічка", "Скарби", "Заграва" та інші. Потрохи пробував себе в композиції і вже в 1990 році став дипломантом якогось конкурсу естрадних виконавців в складі поп-дуету "Шанс", записав сольний магнітоальбом, "почався відлік часу професійної діяльности"... але до музичного олімпу було ой як далеко: композитор, поет, аранжувальник, співак, сам собі спонсор, продюсер і директор — то трохи забагато для однієї людини, особливо, якщо тобі шістнадцять, досвіду — крапля, а надворі досить неурочисто починаються "буремні 90-ті". Наступні роки праці, пошуку орієнтирів та ідей дали плоди у 1993 році, коли Роман Бурлак отримав звання Лауреата ІІІ премії в жанрі поп-музики на Всеукраїнському Фестивалі "Червона Рута" в Донецьку. Почався звичний шлях — концерти, презентації, преса, ефіри на радіо та ТБ, фестивалі "Тарас Бульба", "Доля", "Азовське Море", чергові перемоги у відбіркових турах "Червоної Рути-95", телефестивалю "Міст" в складі дуже недовговічного арт-рок-проекту "Ромко Бурлак та Поважна Компанія"... І далі — "Вечори над Латорицею", "Перлини Сезону", "Сходи в Майбутнє", експерименти, спроби у різних музичних жанрах, стилях. Як аранжувальник, звукорежисер, режисер-постановник приймав участь у дуже різних музичних проектах, писав пісні та аранжування як для народно-заслужених так і для талановитих початківців, співпрацював з провідними студіями звукозапису, серед яких "ГалМлин", "Комора", "Кузня", "everyBODY", підтримував творчі відносини з "Мирний Атом", Bianca Zackrevska, Алла Кобилянська, Левко Бондар, "Брати Блюзу", Панк, Таня Яшвілі, "Кайдашева 7’я", Віталій Золочевський, Дмитро Ципердюк, Таня Павлюк, "Дзвони", "З Ногою На Небі" і десятками інших виконавців, відомих і не дуже. За роки професійної музичної діяльності напрацьовано власні канони, пріоритети творчості: вивчення народних джерел, поєднання автентики з найсучаснішими здобутками музичних технологій, спроба випередження світових стандартів у цій сфері. На думку музиканта, саме таким чином і виникає Справжня Українська Музика: Тим часом, в пошуках ефективних методів самовіддачі та мистецької реалізації, Роман Бурлак долучився і до літературно-творчої діяльності, а пізніше і до цифрового дизайну у власній студії Пентагон. Відтоді на безмежних хард-дискових просторах припадає цифровим пилом і невиданий музичний альбом, і збірка віршів, інші творчі проекти. Може, якось, колись... Одним словом, НеЗаБаром.
Такі от справи.
|
||||||||||||||
