Подробиці Юлії ТИМОШЕНКО

Коли після недільного випуску Подробиць на Інтері відразу декілька осіб в SMS-х і по телефону порівняли його з заказними ефірамі проти Ющенка у 2004 році, першим, виключно емоційним, бажанням було погодитися.

Так, все було зроблено брудно, брутально, з претензією на витонченість, але насправді в чоло і з неприхованим кічем (чого варте одне "ДЕБІЛЬшество?").

Так, не Інтер розпочав президентську кампанію 2010-го, а Юля ТИМОШЕНКО на ТРК Україна. Але саме Інтер дав перший відкритий сигнал до того, що ця кампанія буде не менш "видовищною", ніж у 2004-му.

Так, Інтер зіграв в одні ворота – проти Юлії ТИМОШЕНКО.

Але, можна тисячу разів звинувачувати Віктора ЮЩЕНКА, Віктора ЯНУКОВИЧА у зґвалтуванні каналу, якщо б таких же намірів не було у Юлії ТИМОШЕНКО.

Оточенню прем'єра має бути як мінімум ніяково, звинувачуючи журналістів Інтера. Не тому що журналісти мають рацію, а тому, що тільки наївний може повірити, що призначення Валерія ХОРОШКОВСЬКОГО на посаду голови Держмитслужби восени минулого року не було бартером в обмін на послуги керівництва Інтера.

Тому що перед тим, як прийти на ефір ТИМОШЕНКО, як і ЮЩЕНКО, і ЯНУКОВИЧ надсилає свій список питань, на які вони хочуть відповісти. Пропонує своїх "опонентів", з якими їм не страшно дискутувати. А її оточення істерично просить не перебивати її виступу дурними питаннями з регіонів.

А якщо щось іде не так, за годину до ефіру вона навідріз відмовляється виїжджати з свого кабінету. А радники натяками і погрозами підказують редакторам, як все можна виправити.

Ці ж люди, радники, у неділю називали Подробиці на Інтері відвертим "знущання над свободою слова". Але вони вперто не хочуть визнавати, що це логічний фініш дистанції, за якою ТИМОШЕНКО пішла з ЮЩЕНКОМ/ЯНУКОВИЧЕМ наввипередки.

У п'ятницю, під час включення з Брянки (Луганської області) ТИМОШЕНКО не захотіла відповідати на запитання з регіонів. Ніхто і не приховував, що в Луганській області до прем'єра ніхто особливої симпатії не має – на включенні були члени Партії регіонів і КПУ. Але це не може бути приводом відмахуватись від їхніх проблем.

Тим не менш, протягом дня я неодноразово отримував телефонні дзвінки з проханням не допускати на включенні "випадів на адресу мадам", "особистих питань" і т.п.

Безпосередньо перед самим включенням учасникам ефіру почали надходити дзвінки з вимогою не ставити Юлії ТИМОШЕНКО особливо жорстких питань.

"Вас же просили задавати питання помягче!", – Обурювався якийсь чоловік у натовпі. Хто просив, до кінця ефіру не призналися. Натякали, що хтось "великий з БЮТу".

Після включення з'ясувалося, що дзвонив Сергій РЕКІЯНОВ, голова Державної податкової адміністрації Луганської області. (Він же – Депутат Луганської обласної ради четвертого і п'ятого скликань та керівник Луганською філією Акціонерного банку Брокбізнесбанк, що належить братам БУРЯКАМ).

Навряд чи він це робив за власною ініціативою. Штабісти БЮТ, прагнучи створити прем'єр-міністру максимально комфортні умови, підготували їй "докладний" звіт не про ситуацію в місті, а про включення, котре підготовлене.

Замість того, щоб з'ясувати у депутата власної фракції чому зі Стахановського вагонобудівного заводу, який належить депутату БЮТ Костянтину ЖЕВАГО, було звільнено понад 3000 (!!!) осіб, Юлія ТИМОШЕНКО звинуватила мера Брянки у тому, що він не ходить на роботу.

Коли прозвучали її звинувачення, у залі обурювалися навіть члени БЮТ. Дійсно, мер міста на даний момент не на робочому місці. Але прем'єру не повідомили (або вона не захотіла це знати), що мер на даний момент лежить у лікарні з подвійним інфарктом.

І дуже хочеться вірити, що Юлія Тимошенко дотримає свою обіцянку. "Я поїду і разберусь, чому вчителі не отримують зарплату, чому не працює швейна фабрика і чому закривають шахти", – запевняла вона у п'ятницю. У самій Брянці, яку під час ефіру Юлія ТИМОШЕНКО вперто називала містом Брянськ (Російська Федерація), в це щиро вірять.

Kоли через кілька місяців після "помаранчевої революції" стало зрозуміло, що ніякої революції насправді не сталося, і Віктор ЮЩЕНКО, і Юлія ТИМОШЕНКО все частіше і частіше стали апелювати до "головному досягнення Майдану" – свободи слова.

Цим прапором вони махали на кожному ефірі, цей аргумент без осічок спрацьовував у відповідь на будь-які звинувачення у провалі економічної та соціальної політики і, врешті-решт, коли він залишився єдиним виправданням тих подій, про нього заговорили навіть противники Майдану.

Тепер всі при своїх інтересах. Говорити про свободу слова не годиться ні тим, ні іншим, ні "помаранчевим", ні білим, ні їх опонентам. Так якось простіше, ні? Взагалі, цей пафос ні до чого, коли до виборів залишилось зовсім чуть-чуть.

Автор: Мустафа НАЙЕМ, з Блогу
Переклад: Петро А. ВЛАСІЙЧУК ІІІ, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі