Ця пікантна "кавалєрська" хвороба

У народі побутує жарт про те, що всі хвороби — від нервів, лише венеричні — від задоволення. Думку можна доточити: венеричний хворий також нервує і тому ризикує "від нервів" заробити нові болячки. Коло, як бачимо, замикається. Починай спочатку.

Богиня кохання Венера не ледацює, вона своє ремесло відточує. Якщо не так давно її жертви відбувалися переважно гонореєю та сифілісом, то сьогодні кількість венеричних захворювань сягає двох десятків, не кажучи вже про СНІД.

За словами головного лікаря міжрайонного дермато-венерологічного диспансеру Ігоря Білоскурського, пік захворюваності на сифіліс спостерігався у 1997 році. Тоді від нього лікувалося до 300 осіб з міста й району. Причин чимало: фармація ще не набрала обертів, люди мали малі статки, починалася міграція населення тощо. Нині від початку року зареєстровано 25 випадків сифілісу, 37 — гонореї. Однак такі дані не дають правдивої картини: не всі лікуються у державних установах. Дехто надає перевагу приватним. За переконанням пана Білоскурського, така перевага є сумнівною й ризикованою. Адже приватний лікар, каже він, зацікавлений лише в одному — взяти гроші, пролікувати й забути. Наслідки, котрі можуть виникнути пізніше, його цікавлять мало. Так само комплексне лікування з підключенням інших фахівців його мало приваблює. Хоча сучасна фармація володіє всім арсеналом засобів для повного одужання пацієнта. У шкірвендиспансері ж, як його популярно називають, після пролікованого сифілісу колишні пацієнти проходять періодичні обстеження.

Майже сто відсотків венеричних недуг передаються статевим шляхом. З моменту зараження до перших ознак (гнійні виділення зі статевих органів, больові відчуття після виділення) минає три-п’ять днів. У чоловіків це проходить болючіше, аніж у жінок. Нелікована гонорея переходить у хронічну фазу, тоді, як кажуть, сміху мало, а затрат багато. Курс вчасного лікування триває від тижня до двох. І людина повертається до нормального життя.

Бувалі ловеласи називають гонорею "кавалєрським насморком". Воно може й так, якщо серйозно ставитися до свого здоров’я і не заганяти нежить у підпілля. В іншому випадку про "кавалєрування" можна й забути, обмеживши своє лібідо переглядами фільмів для дорослих.

Автор: Андрій МАЛАЩУК, "Вільний голос"
Обговорити на форумі