Катавасія, яку припинив своїм указом президент, – це насправді битва за Україну

Поговорити про те, яка диспозиція склалася на українській політичній шахівниці після того, як Президент оголосив, що у нашій країні відбудуться позачергові парламентські вибори вирішили із Володимиром ЦИБУЛЬКОМ.

Він каже: "Хочу зробити невеличкий екскурс, бо опоненти Президента останнім часом завжди акцентують на тому, що з таким рейтингом не можна нічого робити. Я зараз пишу невеличку статтю, яка називається "Не вірте данайцям, рейтинги голосящим". Суть її в тому, що минулого року, коли Президент припинив парламентську вакханалію, яка була в принципі запрограмована самою реформою 2004 року, – рейтинг його підскочив майже до 20%. Тому дарма тепер репетують, що Президент ЮЩЕНКО, маючи невисокі рейтинги, зважився на рішучий крок, починають організовувати засудження чи політичних сил Евроунії, чи то польських політиків. Насправді, Президент як ґарант Конституції виконав свою функцію ґаранта Конституції: Рада розпущена, одразу після цього стартувала виборча кампанія. І де б на яких ефірах не з’являтимуться політики, – це все вже суцільна їхня виборча пропаганда. Тому я би радив виборцям дослухатися зараз більше не до політиків, а до експертів."

Дуже часто, у нас можна почути голоси, наче це патологія, що вибори відбуваються так часто, що це шкідливо для здоров’я громадянина й всілякі інші, дурниці… За стовами В.ЦИБУЛЬКА, річ у тому, що демократичний інструментарій на те і є демократичним. Адже коли російський політикум дає оцінки Україні, то це все одно що, наприклад, гаряча сковорідка буде давати оцінку рибі. Риба живе в воді, а не на вогні. Україна живе згідно з демократичними правилами й нормами, які прийняті в усій Европі. Вибори в Італії відбуваються майже щороку, і на підставі цих виборів формується уряд, – ситуація схожа з нинішньою українською. Італія та італійська економіка не зазнають при цьому жодних особливих потрясінь. Тому, коли лунають неприхильні оцінки з боку Росії, ми розуміємо, що та катавасія, яку припинив своїм указом Президент ЮЩЕНКО, – це насправді битва за Україну, відсіч агресії проти України, яка включає і опір п’ятій колоні всередині держави. Оцій п’ятій колоні не дав розгорнутися Президент. Насправді, Президент реалізує програму оборони України від агресії, – ось така на сьогодні диспозиція. І, по суті, окрім Президента, оборонити Україну нікому, якщо говорити про певні конфігурації політичних союзів. Чи то партія регіонів + БЮТ, чи то БЮТ + Наша Україна… Втім, очевидно, що частина Нашої України вже у БЮТ, і мені б хотілося спроектувати цю ситуацію на Галичину, як П’ємонту та горнила національно-патріотичного (з точки зору европейської – класичного консервативного) політичного руху. Погляньмо, в якому стані опинилася політична сила під класичною назвою РУХ. Коли київська верхівка РУХу шукає собі опори й прикриття в особі БЮТ, того Блоку Юлії ТИМОШЕКО, який голосує за русифікацію України. Тепер подивімося, як у цій ситуації бути політикам, які походять із Галичини. Адже їм треба або розірвати цю пуповину і не повертатися до своїх виборців до Львова, або приїхати й пояснити свою поставу, чому вони, формально залишаючись у складі політичної сили, яка йшла на вибори із більш ніж патріотичними гаслами, голосують за русифікацію чи за, скажімо, обмеження можливостей президента в обороні Конституції? Адже вони фактично голосують за такий перерозподіл повноважень, коли до федералізації України залишиться один крок.

Існує ще одна дуже серйозну небезпеку, яка очікує на тих, хто підтримує популістські сили. Україна в умовах економічної кризи, коли у всьому світі наростає тенденція до "більшовицького" соціалізму, може опинитися в перших лавах тих, хто такий "більшовицький" соціалізм впроваджує, – все відібрати, поділити і залишити всіх без штанів. На думку Володимира ЦИБУЛЬКА, насправді, то все більше виборча риторика, а ті, хто за більшовицькими лекалами намагаються нав’язати суспільству таку модель соціальної рівності (тут може навіть більше пасує таке совєтське, навіть не російське, слово "уравніловка"), опираються на класичне "дике" буржуазне, капіталістичне середовище. Це серйозні промисловці, особливо, коли йдеться про БЮТ, ця сила також спирається на серйозних земельних аферистів. В принципі, я думаю, що участь бютівських фракцій на рівні обласних і міських рад в здійсненні земельного "дєрібану" відчули всі. Тепер у виборця є можливість нагадати, чия то земля і хто на цій землі господар.

Надмірна довірливість не притаманна Галичині, тут люди прагматичні, вони чудово розуміють, що від держави чекати чогось годі, хоча приємно, звичайно, подарунок отримати. Але насамперед люди тут сподіваються на те, що держава не заважатиме заробити й нормально по-людськи жити, щоби чиновник не нависав над головою і висмикував тобі заробіток із рук. "Тут окрім особистісного моменту важить ще й поняття національної честі, національної гордості й місця України в світі. Коли я бачив по телевізору хворобливе хихикання українського прем’єр-міністра у відповідь на слова російського прем’єр-міністра, який по суті принижував державу, мене це не просто покоробило… Очевидно, що це також зачепило душу й серце мільйонів людей. І ці вибори – якраз змога оцінити оте хихикання. За таке хихикання, за приниження національної гідності не першими, але й не останніми особами держави народ повинен розрахуватися, і то дуже чітко!" – каже пан ЦИБУЛЬКО.

"Окреслилася, принаймні щодо назви та бренду, буде Блок Юлії ТИМОШЕНКО. Бренд залишиться, але буде спроба захопити нові електоральні поля. Очевидно, що правого патріотичного виборця ТИМОШЕНКО втрачає, але соціально орієнтованого виборця на Сході України вона все ж відірве у Партії Реґіонів. Здається, парадокс такий, що політична сила БЮТ із Заходу дрейфує на Схід. У той час, коли Партію Реґіонів починають тіснити з її території, очевидно, вона змушена буде послабити проросійську риторику й шукати свого місця в центрі України, чи не так? Гадаю, що ця виборча кампанія дасть саме той синерґетичний ефект, якого в інший спосіб від решти поляризованих політичних сил досягти було годі. Ця виборча кампанія змусить їх дещо призупинити відцентрову риторику, чи бодай ця риторика буде на наближення, на об’єднання навколо Києва, я в цьому не сумніваюся. І це, мабуть, найважливіший вислід нинішньої виборчої кампанії." – наголошує ЦИБУЛЬКО.

Які інші основні гравці будуть, окрім уже згаданих тут БЮТ і партії регіонів? Які політичні сили, зможуть увійти в парламент? Чи знаємо ми, вони називатимуться? Володимир Цибулько:"Очевидно, що ми не знаємо, як буде називатися лише та сила, яка буде сформована на базі Нашої України. Після заяв низки малих партій, які фактично вийшли з блоку НУНС, Наша Україна очевидно стає майданчиком для об’єднання правоцентристських сил. Радше за все, союзниками Нашої України будуть Українська народна партія, партії Собор, Пора і Єдиний центр. Хоча, звичайно, в кожній із політичних сил відбуваються маневри. Бо всередині Нашої України є частина політиків, налаштованих йти винятково партійною колоною. Але, мабуть, все ж буде об’єднання політичних сил на базі Нашої України. Наступним гравцем очевидно, що буде така соціал-популістська сила, як Блок київського міського голови Леоніда ЧЕРГОВЕЦЬКОГО, – в них є власна дуже цікава політична комунікація на межі соціальних подачок, релігії та малого й середнього бізнесу. Це цікавий парадоксальний блок, який завдяки своїй соціальній доктрині, умовно кажучи кілограмам гречки чи тоннам (мегатоннам!) гречки збере свого виборця, і не виключено, що таких буде не менше 5%. Ще однією силою, яка може зіграти дуже цікаво з огляду на те, що БЮТ втрачає свої голоси на Заході України, є Свобода. А коли вона ще й підіпреться Конгресом Українських Націоналістів, чи ще якоюсь право-радикально налаштованою партією, то може постати цікава конфігурація. І це, мені здається, добре, бо ця сила добряче урівноважуватиме апетити комуністів, вона садитиме їх непотрібну українському соціуму неврастенію, буде своєрідним санітаром парламенту. Не виключено, що разом зі своєю політичною силою з’явиться Віталій КЛИЧКО, якщо він не приєднається до майданчика навколо Нашої України. Ще одною силою, яка може спробувати реанімуватися, буде Соціалістична партія. Блок ЛИТВИНА буде працювати на підбирання поміркованого електорату у центрі України. Мені здається, що в Нашої України є шанси на нарощення потенціалу з огляду на зміни міжнародної кон’юнктури. По суті, Наша Україна залишається єдиною силою президента, оборонця Конституції, і мені здається, що Наша Україна здатна набрати більше, ніж у минулій виборчій кампанії. Тоді їй Народна Самооборона пригальмувала зростання рейтингу і нарощення електорального поля. Шанси подолати бар’єр мають Блок ЛИТВИНА і Блок ЧЕРНОВЕЦЬКОГО. Відповідно, монстри, Блок Юлії ТИМОШЕНО і Партія Реґіонів, втратять, навряд чи вони вийдуть за межі 20%. А з’ява нових гравців і послаблення монстрів дає можливість для компромісу, і швидше за все така компромісна більшість буде створена. Вона буде настільки компромісною, що президентська кампанія виглядатиме менш істеричною, ніж вона завжди виглядає."

Коли екстраполювати на територію Галичини всеукраїнські тенденції, які Ви представили. Напевне, що ЧЕРНОВЕЦЬКОМУ тут буде складно, бо у нас дуже сформована реліґійна ідентичність людей, а його неодмінно будуть ідентифікувати з "видомим" Сандеєм АДЕЛАДЖЕЮ – чорношкірим пастором, який проповідує "нові реліґійні" віяння. Як поставляться галичани до , умовно кажучи, президентського блоку, в який увійде партія Єдиний центр, лідер якої пан КРІЛЬ заявляв, що його ідеалом є ПУТІН що йому соромно розмовляти українською мовою у Криму, і багато інших речей казав, з якими важко змиритися тим, хто підтримують правоцентристську проєвропейську силу. Включення кандидатів від Єдиного центру можливе на рівні кількох реґіональних організацій, які можуть справді додати блокові, а не змарнувати. Механічно блок навколо Нашої України не будуватиметься, ця політична сила буде зшивати барвисту ковдру зі свого виборця, але жоден подразник у тій політичній силі на поверхню високо не буде піднятий. Він, у якості компромісу буде у глибині списку. Якщо це буде компроміс, він додасть. За моєю інсайдерською інформацію в Єдиному центрі є настрій іти самостійною колоною. Але якщо ця самостійна колона буде перешкоджати політичній силі Президента… То питання в тому, як мінімізувати шкоду. Якщо мінімізувати шкоду на рівні ховання десь углибині списку дражливих певних персоналій – це одне, а друге – є певні реґіональні організації, які можуть серйозно додати Президентській силі. Це питання тактики, і в кожної політичної сили достатньо розуму, щоб мінімізувати втрати. Я вірю, наприклад, в силу компромісу і в силу розуму тих людей.

Ми уже неодноразово говорили про таку болісну тему, як проблема покоління: того, що політична колона нагорі уже дуже давно засмальцьована й незмінна. Наше покоління, яке має добру освіту, досвід, мало представлене у політичному класі України. Чи варто йому працювати з існуючими політичними силами, а чи є сенс створити якусь окрему політичну силу, зробити ставку на те, щоб спробувати створити кумулятивний ефект, каже відомий український інтелектуал зі Львова, Андрій ПАВЛИШИН. "По суті, політичною силою сорокарічних є Наша Україна. Вона дає набір тих цивілізаційних і ідентифікаційних гасел, які сорокарічному-сорокап’ятирічному виборцеві найближчі, тобто, з одного боку, поміркована соціальність, а з іншого, – загальноцивілізаційні вартості, увесь набір свобод, і насамперед свобода пересування та підприємництва. А ще мені здається, що для нашого покоління дуже важлива річ, ким ми є у світі, ким нас бачать, ким ми себе хочемо бачити. Це якраз такий вік, коли ми повинні поборотися за місце України у світі, за її окрему місію, за її цивілізаційну роль – зазначає Володимир ЦИБУЛЬКО.

Частина яскравих особистостей приречена на невміння знаходити компроміси, яскраві особистості приречені бути самостійниками, самостійними гравцями. І якщо вони можуть бути корисними в якості одинаків, то краще робити ставку на якісних одинаків, але все одно мусять працювати цілі команди. Якщо гарний виконавець з’являється у футбольній команді, він може додати, але якщо команда не вміє грати як злагоджений організм, то ніяка яскрава особистість нічого не додасть.

Серед несподіванок, що можуть очікувати нас на цих виборах, перша стосується БЮТ. Дві останні кампанії БЮТ починав завжди дуже тихо, спокійно, але зважено. І до середини кампанії, поки не набиралася певна кількість помилок, БЮТ ніби й не розвивав свого успіху, але фініш був завжди блискучим. Одна зі спортивних ставок для експертів – як фінішує в цій кампанії БЮТ? Чи суперники БЮТ помиляться стільки разів, аби БЮТ підібрав їхнього виборця, чи цього разу помилок не буде? Друга загадка: чи вискочить якийсь Пилип із конопель, який наблизиться до трьох відсотків. Це цілком можливо. З огляду на роздробленість багатьох політичних сил, яка може бути несподіванка? Подивімося, в Европі, наприклад, в одній із країн виграє Форум вільних виборців чи Асоціація вільних виборців, тобто політична сила, складена на основі громадських організацій, які об’єдналися і колоною пішли на вибори. Якби збереглася Пора, як самостійна сила, якби вона об’єднала навколо себе масив громадських організацій, на основі яких виросла, якби повела їх у політику… Але для Пори це вже пізно. Проте такий громадянський проект хтось придумає, хтось зіграє в якості громадянського експерта, громадянського судді, рефері для політиків.

Чим керуватися виборцеві, які саме критерії Ви б йому запропонували на цих виборах? Володимир ЦИБУЛЬКО: "Я б запропонував найперший критерій – це захистити Україну, тобто голосувати за ту політичну силу, яка точно не піддасть сумніву:
а) територіальну цілісність,
б) конституційний устрій,
в) національну ідентичність
г) комплекс усіх соціальних і громадянських свобод."

Автор: Петро Андрій ВЛАСІЙЧУК ІІІ
Обговорити на форумі