Виняткова увага, бо владу цікавить будинок із подвір’ям

Хто в Коломиї не знає такої організації, як Коломийське бюро подорожей та екскурсій, яке заснувала обласна рада з туризму та екскурсій 1 січня 1980 р. За час праці наша фірма, що належала до 1991 р. обласній раді, зі 100 тисяч карбованців наданих послуг на початку діяльності сягнула 1 млн. 650 тис. крб. Бюро, де працювало спочатку троє осіб, а згодом 28 штатних працівників і понад 250 позаштатних, посідало перше місце в області.

Щороку розробляли нові туристичні маршрути, яких стало на нашій території 24. Приймали гостей з усіх куточків України, Білорусі, Прибалтики, Молдови, Росії, Угорщини, Польщі, Чехословаччини, Болгарії. За тиждень у 90-их роках відправляли за кордон до 17 туристичних груп автобусами, зокрема в Угорщину, Румунію, Польщу, Чехословаччину, Туреччину.

Я керую тут від кінця 1988 р. За три роки – від 1988 до 1991 – на покращення умов праці (реконструкція будинку на вул. Петлюри, 40, колишня Радянська) використали 32,5 тис. крб. (близько 40 тисяч доларів на ту пору). За наш рахунок облаштували подвір’я, зробили огорожу, посадили багато екзотичних дерев із заповідників Карпат.

Від 1988 року структура почала займатися, маючи належні кошти, доброчинністю. Спорудили майданчик-автостоянку на розі вул. Чехова – Петлюри. На Перший собор духовності України ми виділили 10 тис. крб., сприяли Народному руху України внеском 3 тис., неодноразово переказували кошти на потреби культури міста. Організовували безкоштовні автоекскурсії для УТОГу, УТОСу, шкіл-інтернатів.

1991 р., у червні, бюро перейшло в комунальну власність міста, як і всі основні підприємства Коломиї. Обласна рада з туризму вилучила всі обігові кошти, обладнання, і ми опинилися в критичному становищі. Важко було все починати з нуля. Міська влада з головою В.Машталером та заступником М.Мацкулою підтримали чим могли. У нас було цілковите взаєморозуміння, тому й вижили.

Щоправда, працювали в умовах глибокої фінансової кризи, існували, як усі. Згодом, 1998 року, міська рада вирішила до бюро підселити міський спорткомітет без плати за оренду з умовою, що він платитиме за комунальні послуги, хоча за договором це був наш обов’язок. Бюро заплатило за три роки за комунальні послуги спорткомітету майже 12 тис. грн.

2007 р., від 1 січня, міськрада замість 15% за дивіденди змусила нас платити 50%. Залишалася мізерна сума для діяльності.

Це стало відвертим фінансовим тиском, щоб ліквідувати організацію.

На цьому історія не закінчилася. Почалися масові перевірки від червня 2007 р., вони тривають і досі. Жодних порушень у фінансовій діяльності немає. Однак інтерес можновладців до приміщення і прилеглої території не зникає. Тепер пожвавилися депутатські комісії. Ми отримали рішення виконкому від 25.09.2008 р., щоб передати приміщення з балансу бюро на баланс відділу культури і туризму. На нашу думку, ухвала безпідставна. За останні роки ми не отримали жодної фінансової, моральної підтримки, заробляли кошти важкою працею, бо сплачуємо справно всі податки згідно із чинним законодавством.

Чому ж така виняткова увага до нашої організації? Не важко здогадатися. Цікавить будинок із подвір’ям. Хтось поклав на нього око. Звідси всі проблеми. Чотири каденції влада не перешкоджала, сприяла розвитку туризму, знаючи великі можливості для подорожей та екскурсій. Тепер немає чим втішатися. Тому й звернувся до газети, щоб оприлюднити ситуацію, що склалася у взаєминах із ратушею – депутатською комісією з питань приватизації та оренди зокрема.

Автор: Валерій МУРАВЦЕВ, директор Коломийського бюро подорожей та екскурсій, Коломийський вісник
Обговорити на форумі