Вбити спрута

Війна за незалежність, яку Україна зараз веде на своїх східних теренах, набагато ширше явище за бойові дії та політичні стратегії.

Крім цих двох вимірів, наша вітчизняна війна містить ще й потужний символічний аспект. Справа в тому, що справжня не­залежність розпочинається із власних символів, смислів та героїв. Це основа ідентичності та єдності народу, а отже легітимізація його права на самостійне облаштування своєї долі та свого дому.

В Україні символічна основа державності тільки формується. Ми надто довго перебували у імперсько-радян­ському "символічному" полоні, від якого повністю не звільнились і досі. Тож поки ми остаточно не почистимо нашу дійсність від радянських пережитків, не буде остаточної перемоги у нашій війні за незалежність. Адже "радянське" та "українське" - речі взаємовиключні. Неможливо помирити ката із жертвою та порозумітися із людиною, яка відмовляє тобі у праві на життя.

Тож для повної перемоги у російсько-українській війні, окрім потужної армії, відповідальних політиків, нам потрібна масштабна дерадянізація та активна українізація. Відновлення історичної пам'яті та творення нових українських за суттю смислів має стати однією із головних настанов як влади, так і суспільства. Не може бути незалежної України в умовному Дзержинську, де на вулиці Артема стоїть пам'ятник Леніну. Доки в нашій державі таке буде можливо, доти деяких українців будуть спокушати викарбувані на київському Леніні слова, що без Росії не може бути України. А до чого ці спокуси призводять, бачимо зараз на Донбасі. Азіатство, тероризм, війна та "народні республіки" - це все звідти.

Між символами і знаками, серед яких живе людина, та її поведінкою існує прямий зв'язок. Символ - це не груда граніту чи "просто назва", це смисл, який визначає наше мислення та дії. Радянські символи виховують радянську людину, продажну та без гідності, яка ненавидить все західне і все українське. Людину, яка привела Януковича до влади. Натомість українські символи - це символи свободи, гідності та взаємодопомоги. Вони виховують поведінку, яку ми бачили на Майдані. Тож дерадянізація - це не війна із пам'ятниками та минулим, а боротьба за майбутнє: наше та нашої держави.