"Не перекладайте свою безвідповідальність на наші плечі..."

Із такими словами звернулися представники громади до міської влади та керівництва КП "Коломияводоканал" у зв'язку із підняттям тарифу на воду.

Коломияни не збираються із цим миритися, бо вважають його несправедливим і "написаним із стелі" керівництвом "Водоканалу". Висловити протест громада прийшла до Ратуші, де перекрили рух транспорту на площі Шевченка. Емоційне спілкування з Ігорем Слюзаром та Ігорем Калиняком із вигуками "Ганьба!" та демонстративним обливанням директора "Водоканалу" брудною водою завершилося вимогою його звільнення та перевірки роботи на посту керівника комунального підприємства на предмет розкрадання бюджетних коштів. Влада під тиском громади пішла на поступки. Калиняка на два тижні усунули з посади та створили спеціальну комісію, яка і буде перевіряти чи раціонально використовували у Водоканалі кошти. Результати будуть оприлюднені 14 липня. А поки комісія працює, ми спробували без емоцій розібратись у "водному скандалі".

Серед українських міст із кількістю населення, близькою до Коломиї, наші тарифи одні із найвищих. Більше платять тільки Калуш (17,8) та Фастів (17,9). "Львівські" Дрогобич, Стрий та Червоноград платять 7,79; 7,18 та 8,77 гривень відповідно. У волинських містах Ковель тариф 11,65 гривень, у Нововолинську 10,36. Схожа ситуація і у наших закарпатських сусідів. Мукачівці за куб води платять 7,44 гривні. Така ж ситуація і у центрально-східно­українських містах - середній тариф 10-11 гривень.

Чому ж у Коломиї вода за ціною золота, як у пустелі, і хто ж встановлює тарифи? Ігор Слюзар та Ігор Калиняк в один голос заявляють, що відповідно до "Закону про житлово-комунальні пос­луги" розмір тарифу встановлює Київ. Представники громади ж парирують тим, що телефонували у Національну комісію із питань регулювання тарифів і там їм відповіли, що, мовляв, які ваш "Водоканал" нам розрахунки прислав - такі ми і затвердили. Обурення серед громади та частини депутатського корпусу викликав і той факт, що міська влада та керівництво "Водоканалу" зробили обрахунки та вислали в Київ "в обхід" депутатів.

Ігор Калиняк усі звинувачення спростовує і каже, що тарифи у Коломиї економічно обґрунтовані, але чому одні із найвищих у державі, так і не пояснив: "Тарифи відповідають економічно обґрунтованим нормам, - переконує пан Калиняк, - тариф, взагалі мав бути 15, 86 грн., але ми свідомо зменшили його на 1грн. 22коп. У нас немає надпри­бутків, навпаки. Зарплати на підприємстві теж на мінімальному рівні. Комісія, яка працює зараз, може переконатися, що посадовий оклад головного інженера навіть не відповідає галузевій угоді. Кажуть, у тариф заклали повернення кредиту. Так, це становить 35 копійок. А за рахунок чого повертати? Коли ми отримали цей кредит, держава давала надії, що відшкодує все. Але ситуація змінилася. Ми за цим кредитом тепер платимо на 800 тисяч у рік більше, усе через інфляцію, бо кредит прив'язаний до долара". Однак підняти тариф, казали люди на мітингу, - це найлегше, що можна зробити. Це так само, як “Газпром” дере дві шкури з українців за газ. Набагато важче утримати тарифи в розумних межах. То може, тут справа у самому керівництві “Водоканалу,”, - каже коломиянин Микола, - “яке не в змозі ефективно працювати і цю нездат­ність перекладає на плечі коломиян?”.

Заперечує пан Калиняк і звинувачення стосовно нецільового використання кредиту від світового банку: "Щодо того, що кредит використали не за приз­наченням, скажу, що усе контролювалося, до нас навіть приїздив директор Світового банку, він був задоволений цими роботами, тому ми й потрапили в другий транш кредиту. Якщо ми не застосуємо новий тариф, у нас немає іншого виходу, як подавати воду за графіком. А це не вигідно ні споживачам, ні підприємству, бо насамперед постраждають наші мережі. І це будуть ще більші збитки, витрати, підприємство може стати банкрутом. Думаю, коломиянам це не вигідно". Втім коломияни мають певні сумніви з приводу ефективного викорис-тання кредиту. Наприклад, пані Марія, яка була активною учасницею мітингу, запитує, чи може за свою зарплату чиновника купити директор “Водоканалуґ” джип, на якому він їздить. Тому громада й хоче залучити для пере­вірки роботи “Водока­налу” незалежного аудитора.

Схожу пісню про брак коштів і збитковість "Водоканалу" заспівав і місь­кий голова Ігор Слюзар. "Навряд чи є спосіб заспокоїти громадськість у цьому питанні, - каже пан голова, - особисто мені теж не подобається це підвищення тарифів. Але якщо тариф знизити на 1 грн., це означає, що міська рада щомісяця до­туватиме водоканал на 170 тисяч грн., іншого шляху немає. Зараз ініціативна група коломиян перевіряє діяльність КП "Коломияводоканал". Якщо виявлять порушення, директора буде звільнено. Але впевнений, що порушень не було. Найбільше, де можна знизити вартість послуг, - це переглянути показник втрат води, але ці дані розраховує відповідний інститут, не підприємство. Сесія міської ради ті витрати затверджує, і тоді водо­канал подає дані в Київ у Національну комісію, що здійснює державне регулю­вання у сфері комунальних послуг. Там і вирішують, який буде тариф. Реально шляху повернення до старої ціни немає, вихід для людей - звертатися за відшко­дуванням витрат на компослуги до управління праці та соцзахисту", - порадив Ігор Слюзар коломиянам.

Отже, зі слів можновладців можна зрозуміти, що зниження тарифів на воду не буде. І проблеми "Водоканалу" знову будуть вирішуватися за рахунок простих коломиян. А може, вже настав час якусь відповідальність понести і чиновникам, які зробили воду у Коломиї однією із найдорожчих в Україні? Чому, наприклад, кажуть представники громади, після купівлі дорогезних очисних споруд і далі буває, що з крана тече іржава вода; чому досі вода подається (а по суті виливається у землю) до усіх вже непрацюючих під­приємств? Та й взагалі доки безгос­подарність влади будуть перекладати на плечі простих коломиян?