друкувати


Українська революція: нові завдання і цілі

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2014-03-24 01:30:20

Майдан став суб`єктом української політики. З ним рахуються, прислухаються, можна сказати, що навіть радяться з Майданом. Виникають нові питання: чи зі зміною ситуації, Майдан має змінювати тактику? І чи потрібний він у такому форматі, який є сьогодні?

Більшість експертів говорять, що майдан в головах людей, важливіший за майдан на вулиці. А значить, жодна політична сила не має права його приватизувати. З Майдану не можна зробити політичної партії, громадської організації, бо окрім моральних причин, це фізично неможливо зробити. Надто велика країна і надто різні люди були на протестах в Києві, щоб їх об’єднати в одну політичну силу. "Майдан - це феномен прямої демократії, він виконав свою основну функцію - скинув режим Януковича. Для нової боротьби слід підбирати нові методи", - вважає політолог Володимир Горбач.

"Майдан цікавий своєю єдністю. Він дозволив співіснувати і діяти різним середовищам, які б ніколи разом не працювали, якби не потреба повалити режим Януковича. Не всі мають бути в активній політиці, активна життєва позиція, набагато важливіша, ніж членський квиток", - вважає аналітик і журналіст Сергій Рахманін. Він вважає, що завдяки Майдану, українське суспільств зробило величезний крок вперед, змінилося, подорослішало. Але не можна зупинити час. Майдан надто різний, щоб його об’єднати в якусь політичну силу. Єдине, що він справді може робити - контролювати владу.

Багато учасників протестів вважають, що у зв’язку з військовою інтервенцією в Крим, і складною ситуацією в країні, бюрократична система почала чинити спротив, відновлюються старі корупційні схеми, до влади повертаються люди, які вміють домовлятися. А це означає, що громадський тиск на владу потрібно рівномірно розподілити по країні. "Доведеться працювати більше, важче, брудніше. Чистити Авгієві стайні у своєму таборі. Доки чекатимемо, коли закінчиться протистояння в Криму, прийдеться знову починати Євромайдан", - переконаний Отар Довженко, активіст львівського Євромайдану. 

 

Чого повинен зараз вимагати Майдан?

Інший спосіб використати енергію Майдану - долучитися до розроблення проекту необхідних реформ: і економічних, і політичних. Оксана Дащаківська, експерт Комітету виборців України, говорить, що процес змін в державі слід почати з прийняття нової конституції, адже та конституція, яка діє сьогодні, постійно провокуватиме конфлікти. Експерт підкреслює, що нову Конституцію потрібно обов’язково приймати на загальнонаціональному референдумі, а перед цим провести широке суспільне обговорення.

Щоб нова конституція була легітимною, процес підготовки повинен пройти наступні етапи. Спочатку слід скликати Установчі збори, делегати від областей та лідери громадської думки повинні визначити основні параметри Конституції. Другий етап - створення Конституційної Асамблеї, в якій експерти мають напрацювали текст Конституції. Третій етап - референдум; а четвертий - затвердження результатів референдуму у парламенті.  

 

Менше лівого популізму

Ігор Гут, президент Українського бізнес-клубу "Develop Your Business" вважає, що уряд повинен здійснити ряд непопулярних економічних реформ. Майдан в цьому, як не дивно, повинен йому допомогти. Запорука успішних реформ - розуміння їхньої необхідності і неминучості. Через два місяці в Україні президентські вибори, а восени, швидше за все, парламентські. Ліберальні реформи - це затягування паска, зменшення соціальних виплат, підвищення пенсійного віку. Політики на це підуть неохоче, тож Майдан, на думку експерта, має перерости в загальнонаціональний діалог-пояснення.

Ігор Гут каже, що зараз, як ніколи, потрібна консолідація суспільства: по-перше, необхідно стабілізувати політичну ситуацію: відновити авторитет влади, припинити беззаконня та сепаратиські заклики. Інвестиції люблять спокій, і про це мають пам’ятати усі учасники політичних протистоянь. Друге завдання, над яким має працювати уряд - стабілізувати макроекономічні процеси (позики, курси валют, банківську сферу). Уряд зобов’язаний надіслати позитивні меседжі споживачам і інвесторам.

Громадськість також слід залучити до проведення реформ. Наприклад, до радикальної боротьбу з корупцією. Доки є сприятлива атмосфера, Майдан зобов’язаний не дати чиновникам відновити корупційні схеми. Ірина Бекешкіна, директор фонду "Демократичні ініціативи" вважає, що багато українців не розуміють потреби в реформах. У решти, розуміння необхідності обмежень, залежатиме від того, чи почне нова влада з себе. Проте, вважає соціолог, якщо нова влада зможе зупинить корупцію, то отримає необхідний вотум довіри для реформ.

Але навіть боротьби з корупцією не достатньо. Майдан повинен вимагати  встановлення рівних правил гри для усьго бізнесу.  "Країна потребує ліберальних реформ. Політикам слід зупини популізм і рух у напрямку лівого соціалізму. Майдан повинен стати ситом, який відсіює популістів, непрофесіоналів, людей, які хочуть швидкої слави. Для більшості людей ліберальні реформи важкі, але пройти через це умовне чистилище все одно потрібно", - вважає Ігор Гут.

На цьому наполягає і Баррі Хебб, канадський економіст, який останні роки живе у Одесі. Проблеми перехідних економік, каже експерт, полягають в тому, що вони не до кінця знають чого хочуть. Спочатку слід поставити правильну мету. Наприклад, не як попасти у Топ-10 рейтингових списків від Світового банку, а як зробити людей багатшими? Якщо уряд справді боротиметься з корупцією, то тільки цей невеликий крок потягне за собою реформи в усіх галузях. "Дивіться, що роблять в інших країнах. На сході, на заході - не має значення в якій частині світу, і з мудрістю пристосовуйте до своїх умов", - каже експерт.

 

Суддям суд

У квітні 2013 року, тільки 7% українців довіряли судам (за даними Центру ім.Разумкова). Режим Януковича використовував суди для узаконення свого беззаконня: відміна конституційної реформи, рейдерські захоплення підприємств, переслідування опозиції - все це робили руками суддів.

Павло Петренко, новий міністр юстиції, 1 березня зареєстрував закон "Про відновлення довіри до судової системи України." Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки, вважає, що цей крок нічого не змінить, поки в українців не буде реальної поваги до правосуддя.  "Політики і суспільство звикли, що суддями помикають, їх зневажають, вважають найбільш корумпованою гілкою влади. І це, на жаль, дуже часто правда, але це потрібно змінювати", - правозахисник вважає, що потрібно допомогти суддівському корпусу самому очиститися від хабарників і не компетентних людей.

Микола Мельник, доктор юридичних наук, експерт з правових питань Центру ім. Разумкова, переконаний, що суддів, які зловживали правом судити: виконували незаконні вказівки голови чи "куратора" зверху, діяли з міркувань особистої користі, виявили професійну некомпетентність, - слід усунути. На його думку, щоб очистити судову систему, вистачить декілька кроків:

по-перше, повністю оновити персональний склад Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії судів України. Ці органи сформували спеціально під режим Януковича, через них відбиралися "вірні" президенту люди. 

По-друге, звільнити Сергія Ківалова з посади голови парламентського Комітету з питань правосуддя, він є одним із символів режиму Януковича, від 2004 року і до сьогодні. Якщо його залишити на цій посаді, вважає експерт, в судовій системі залишиться все як є. 

По-третє, звільнити усіх голів судів, яких призначили після 30 липня 2010 року. Після т.зв. "судової реформи" судді призначалися за принципом особистої відданості і абсолютної лояльності режиму Януковича.

По-четверте, виявити, звільнити з посад, та притягти до юридичної відповідальності суддів, які зловживали правом судити. Люстраційну перевірку мають пройти ті, хто ухвалював вироки опозиційним політикам, учасникам протестних акцій, забороняв проводити мирні зібрання. Особливо, це стосується тих суддів, рішення яких Європейським судом з прав людини визнані такими, що суперечать європейській конвенції з прав людини.

Правознавці погоджуються, що без спеціального люстраційного органу не обійтися. Бо судова система не готова до радикального самоочищення. "Майдан повинен підключитися до процесу люстрації суддів - для відкритості та об’єктивності цього процесу. Сьогоднішні тенденції свідчать, що у судовій системі не відбудеться істотного оновлення. Власне, як і у всій державній владі", - говорить Микола Мельник.

 

Електронний уряд в маси

Олег Рибачук, громадський активіст, колишній народний депутат України, говорить, що основне завдання, яке стоїть перед Майданом сьогодні - контролювати діяльність уряду. "Єдине чого боїться система і проти чого вона не вистоїть - це прозорість і підзвітність", - каже політик.

Він наголошує, що слід обов’язково удосконалити систему державного управління:

По-перше, прийняти новий закон про державні закупівлі, який вимагає тендеру і прозорої звітності. Якщо вдасться знищити тендерну мафію, в бюджет повернуться мільярди гривень.

По-друге, ввести систему електронного урядування, завдяки чому можна зменшити побутову корупцію та дати доступ до рішень, які приймаються органами державної влади.

По-третє, внести зміни до законів, які блокують доступ до публічної інформації.

 

Майдан і політики

Історик Ярослав Грицак вважає, що зараз суспільство повинно вимагати від політиків чіткого плану дій, час на декларацій минув. Майдан сформував консенсус у розумінні того, що гірше вже не буде, реформи потрібні негайно, занадто велика ціна заплачена за цей шанс. Кожний кандидат, який хоче стати президентом, кожна партія, повинні мати умовні "три листки реформ". А суспільство, оцінювати політиків має не за їхній популізм, щиру патріотичність, а за волю до змін.

Підтримає чи не підтримає Майдан нового президента, залежатиме успішність реформ. Якщо кандидати не почнуть серйозну розмову з Майданом, виникне ситуація, що всіх кого призначатимуть в регіони, за партійними квотами, громадські активісти бойкотуватимуть. Оксана Дащаківська говорить, що українське суспільство змінилося, а політики - ні: "У нас інші цінності, стратегія розвитку держави, тож майбутніх конфліктів, швидше за все, не уникнути". Сергій Рахманін сподівається, що опозиція все-таки висуне єдиного кандидата на президентських виборах, і він буде озвучений, як кандидат Майдану, але це малоймовірно. Найголовніше, кажуть експерти, щоб після президентських виборів, вже новому главі держави не довелося силою вирішувати проблему Майдану.

З власної історії знаємо, що Майдан можна злити, якщо залишити його таким, яким він є сьогодні - музеєм, меморіальним комплексом, пам`ятником важкої перемоги. Майдан можна використати для контрпропаганди революції, якщо дати можливість "міським божевільним" виголошувати свої "геніальні плани". А можна постаратися використати його енергію для подальшого вдосконалення країни. Заради чого він, в принципі, і зібрався.

Матеріал підготовано у рамках ІІ Школи міжнародної журналістики "ЄС ← Україна → Росія: що далі?". Організатор - Школа журналістики Українського католицького університету за підтримки Міністерства закордонних справ Данії та консалтингової компанії NIRAS.

Джерело: Збруч