друкувати


Які то секрети прикарпатських довгожителів?

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2013-12-09 09:30:51

Вчені Івано-Франківського національного медичного університету намагаються розгадати таємницю довголіття.

"Добре їсти, довго спати - Бог здоров’я мусить дати", - напівжартома полюбляють казати наші дідусі і бабусі. Та їм у житті дотримуватися цього правила не випадало. Більшість прикарпатських довгожителів пережили війну, голод, політичні репресії і табори, бідність.

Науковці Івано-Франківського національного медичного університету спробували з’ясувати секрети довголіття прикарпатських старожилів та на їх прикладі виробити рекомендації для подовження віку. До речі, за міжнародною класифікацією, довгожителями вважаються люди, які прожили більше 90 років.

Найбільш поширеним стереотипом є твердження, нібито найдовше люди живуть у гірських районах, до прикладу, на Верховинщині та Косівщині. Втім, з’ясувалося, що це не так: найбільше довгожителів у Калуському та Коломийському районах. "Нас зацікавило, як таке може бути, адже вважається, що Калуш - це взагалі зона екологічної катастрофи, Коломийщина також не є одним з благополучних екологічних районів, - розповідає доцент кафедри медичної біології і медичної генетики Руслан Козовий. - Такі факти нас ще більше стимулювали до подальших досліджень".

Вивчати секрети прикарпатських старожилів співробітники медуніверситету взялися на початку 2000-х років. Зокрема, кафедра медичної біології та медичної генетики почала збирати інформацію про прикарпатських довгожителів у рамках програми, прийнятої на  Всесвітній Асамблеї ООН у Мадриді з проблем старіння населення. "Щоб люди були активні (фізично і психічно), а не просто доживали свого віку, було прийнято рішення щодо вивчення і розробки механізмів подовження цього процесу, і нас попросили допомогти, - розповідає Руслан Козовий. - Саме ми у першу чергу повинні були подати інформацію про кількість наших довгожителів і про певні їх особливості. Коли ми почали збирати цю інформацію, нам ця ідея сподобалася, і ми фактично розпочали новий напрямок наукових досліджень, пов'язаний безпосередньо з довголіттям".

Перед вченими постало завдання вивчити, чи є у прикарпатців генетична схильність до довголіття, як їхній вік залежить від зовнішніх впливів.

Дослідження розпочалося ще у 2005 році. На той час на Івано-Франківщині мешкало 4576 осіб, яким було більше 90 років. На першому етапі дослідження серед всіх довгожителів провели низку опитувань, зібравши в такий спосіб необхідну початкову інформацію. Науковці, окрім біографічних даних, з’ясовували, де і в яких умовах проживали прикарпатські довгожителі. Відкинувши тих, які приїхали на Івано-Франківщину 5-10 років тому, для корінних прикарпатців співробітники медуніверситету розробили анкету із 49 питань. В опитуваннях взяли участь понад 1000 довгожителів. "Ми також вивчали екологічну ситуацію, в якій проживали ці люди, умови проживання, склад сім’ї, освіту, професію, шкідливі умови праці, стресові ситуації, участь у військових діях, тип будови тіла, ріст, вагу, фізичну активність, характер сну, харчування, групу крові тощо", - розповідає доцент.

З’ясувалося, що фактично усі довгожителі дотримуються режиму світлового дня - рано лягають і швидко встають. На думку вчених, це одна із запорук довгого життя. "Науковці довели: коли людина спить вночі при повній темряві, у головному мозку виробляється певний гормон меланін, який відновлює наш організм. Такі люди менше хворіють, мають меншу схильність до онкозахворювань. У людей, які працюють у нічний час або сплять зі світлом, цей гормон виробляється менше, і вони частіше хворіють. Пік вироблення меланіну припадає на першу-другу годину ночі. Тому о 23:00-23:30 людина вже повинна спати", - зазначає науковець.

Ще одним секретом довголіття прикарпатських довгожителів є позитивне сприйняття світу. "Майже всі досліджувані довгожителі випромінюють позитив. Вони рідко вступають у конфлікти та отримують задоволення від тих речей, які вони мають", - розповідає Козовий.

Щодо твердження, що спадковість людини впливає на її генетичний фонд і призводить до довголіття або швидкої смерті, науковці медуніверситету не зовсім погоджуються з цією теорією. "Серед досліджуваних були такі, які не мали прямих родичів-довгожителів або не могли їх пригадати. Ми можемо сказати, що спадкова складова впливає на тривалість життя десь у 30%. Не можна стверджувати, що людина без спадкової схильності не має шансів дожити до 90 років і більше. Тобто людина може і не знати про цю схильність, але й умови, в яких вона перебуває, можуть подовжити їй життя", - говорить Козовий.

Серед науковців також прийнято вважати, нібито найдовше живуть люди з першою групою крові. Та поміж прикарпатських довгожителів майже однакова кількість людей з першою, другою та третьою групами крові. Четверта група крові, пояснює доцент, рідко трапляється і в загальній популяції.

Та особливо вразило дослідників те, що найбільше довгожителів проживає в екологічно несприятливих умовах. На початку дослідження, у 2005 році, абсолютна кількість довгожителів виявилася у Коломийському районі - 568 людей, що становить 0,61% від загальної кількості населення. У Калуському районі проживало 503 довгожителі, що становить 0,84% від кількості населення. У Рогатинському районі було 0,78% довгожителів від усього населення. Натомість у Верховинському лише 0,44%, Косівському - 0,56%. Найменше довгожителів в Івано-Франківську - 0,15% від загальної кількості населення та Тисменицькому районі - 0,30%. Науковці припустили, що на Калущині у старожилів спрацьовує механізм, який знешкоджує негативні впливи, або люди більш адаптовані до тих негативних чинників. "Тому ми в них дослідили гени так званої детоксикації. Ми шукали якісь специфічні варіанти цих генів. Крім того, наявність самих генів ще нічого не означала. Треба було вивчити їхню роботу. Ми на кафедрі біохімії дослідили ферменти, які кодуються цими генами. Один із трьох ферментів, які ми досліджували, показав у три рази більшу активність, ніж у людей-недовгожителів", - каже Козовий.

"Ще цікаво, що у нас, порівняно з іншими регіонами, виявилося, що серед довгожителів переважають жінки. Хоча якщо взяти Грузію чи Абхазію, то там набагато більше старожилів-чоловіків, ніж жінок. Можливо, це можна пов’язати з умовами життя, - міркує вчений. - У нас чоловіки менше себе шкодують. Там чоловіки більше за собою доглядають. Той же алкоголь у них трохи інакший".

Є ще один секрет. Приблизно 75% опитаних довгожителів приймають їжу часто, але маленькими порціями. У раціоні харчування більшості переважає овочева їжа. "У нас були цікаві випадки, коли люди, переживши війну, переживши по 10 років таборів, доживали до 90 років. Був один чоловік, який розказував, що у таборах обмежувався їжею, яку йому давали, а коли вийшов і став більш матеріально забезпеченим, то вже не зловживав їжею", - розповідає доцент. Серед довгожителів науковці не знайшли жодного з ожирінням - всі вони нормостенічної будови тіла. Також більшість довгожителів почали звертатися до лікарів у похилому віці.

Інші дослідження показали, що, проживши більше 90 років, 8,5% людей не одружувалися, 25% із них виховували родичі, більше половини не мають середньої освіти, у 70% переважала фізична праця над розумовою, 70% проживало в селі і лише 18% впродовж життя мали шкідливі звички.

"Щодо їхніх власних секретів довголіття, було важко вивести одну думку. Що мені запам’яталося у спілкуванні з ними - це позитив і працелюбність, - розповідає науковець. - До прикладу, у Надвірній був один довгожитель, який у 90 років самостійно обходив хату, дві кози, сад і не хотів допомоги. Навіть раз на рік ішов грати у футбол, а потім пити сто грам".

Поки що науковцям та геронтологам не вдалося розгадати таємницю тривалості людського життя. Втім, співробітники Івано-Франківського національного медичного університету на прикладі прикарпатських довгожителів виробили певні рекомендації для подовження віку. "Можливо, ці речі банальні, але перш за все - це не надмірне харчування. Друге - дотримання світлового дня. Третє - ви повинні стежити за своїм емоційним станом. Людина, яка постійно перебуває у психічній нестабільності, має мало шансів досягнути довголіття. Якщо людина не може сама впоратися, то вона повинна звертатися за допомогою до фахівців. І обов’язково ми повинні любити себе і позитивно ставитися до інших", - підсумовує Руслан Козовий.

Джерело: Галицький Кореспондент