друкувати


Українців підсадили на пальмове "сало"

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2013-12-04 03:30:44

Сиділи наші прародичі на картоплі у мундирах та квашеній капусті, і були здоровішими за нас. Не відали наші бабусі і дідусі, що воно таке - пальмове масло.

А ми його тепер і на хліб намащуємо, і спини ним милимо. За власні гроші собі ж шкодимо. Користі від третьосортної "пальми", яку використовують наші харчовики, - як з козла молока. Зате шкоди - мало не здасться.

"А ти не купуй продуктів з пальмовою олією", - діляться простим рецептом ті, хто не в курсі, наскільки заморська "пальма" заполонила виробництво "кондитерки", хлібобулочної, молочної продукції і навіть дитячого харчування. Торти, печиво, вафлі, шоколад, згущене молоко, сири, сметана, йогурти, масло, спреди, морозиво, соуси, консерви... І це - далеко не весь перелік "смаколиків", у складі яких нам підсувають пальмову олію. Навіть якщо не знайдете на етикетці згадки про "пальму", це не означає, що "пальми" у продукті немає. Багато виробників або не все на етикетці вказують, або маскують пальмову "страшилку" під менш лячною назвою - рослинні жири.

"Пальма" - знахідка для харчовиків. Вона здешевлює собівартість продуктів (хоча на цінниках, які доходять до прилавків, це далеко не завжди помітно), додає їм "живучості" (термін придатності у рази збільшується) та привабливішого вигляду (нафаршировані "пальмовим" кремом торти і тістечка виглядають, як на картинці, не "пливуть" і не розлазяться). Продукти з пальмовою олією викликають звикання. "Пальма" підсилює смак, ви підсідаєте на "смакоту" з прилавків, а у харчовиків, як і у продавців, прибутки ростуть. За рахунок вашого здоров’я.

Скажете таке тим, хто робить на "пальмі" бізнес, - у відповідь почуєте: "Та у пальмовій олії стільки вітамінів А і Е, що інші "вітаміноносці" сховаються!". І це не брехня. Жир олійної пальми (з плодів якої видобувають пальмову олію) і справді містить речовини, які служать антиоксидантами, сповільнюють процес старіння, покращують зір і потенцію. Каротину у "пальмі" в 15 разів більше, ніж у моркві. Ось тільки усі ці цілющі властивості зберігаються у нерафінованій пальмовій олії, яку виробляють особливим способом. Це не та відфільтрована "пальма", якою нас годують всі, кому не лінь. І коштує вона дорожче навіть за оливкову олію. У наших аптеках, наприклад, за пальмову мікстуру просять 18 гривень. Тільки не подумайте, що за літр - за 40 грамів. За такі ж гроші оптовики пропонують кілограм вищосортної харчової "пальми".

У погоні за надприбутками деякі особливо "добросовісні" виробники додають у "корм" для українців навіть технічну пальмову олію. Ту саму, яку використовують як мастильний матеріал у промисловості, а також для виробництва свічок, мила, кремів, губної помади. До речі, про мило і косметику. У багатьох західних країнах використання "пальми" навіть у косметичній промисловості жорстко обмежене. А у нас - продукти нею під зав’язку пічкають. У вершковому маслі деяких виробників - до 90 відсотків "пальми". Таке масло навіть спредом не назвеш, бо допустима норма рослинних жирів у спреді - до 70 відсотків.

Якщо річний імпорт пальмової олії в Україну - 160 тисяч тонн, виходить, що у середньому українець споживає у різних продуктах 3,5 кілограма "пальми" на рік. І значно меншої дози вистачить, аби перетворити свій організм на поклади пластиліну.

Якого ще пластиліну, спитаєте? А такого, на який перетворюється пальмова олія (не засвоюючись організмом), і який забезпечує вам болячки серцево-судинної системи, ожиріння. Проблема - у високій термостійкості "пальми". Щоб організм переробив пальмові жири, потрібно, аби людина з гарячки не виходила (температура плавлення "пальми" - 38-40 градусів).

Через високий вміст жирних насичених кислот у пальмовій олії підвищений рівень холестерину вам гарантований.

Є у пальмовій олії і корисні жирні кислоти. Наприклад, лінолева. Але засвоїти її організму важко (через вже згадану термостійкість "пальми"). Та й вміст лінолевої кислоти у пальмовій олії - мізерний, всього п’ять відсотків. Тому за цінністю "пальма" і близько не стоїть біля соняшникової (лінолевої кислоти у ній - 50-60 відсотків) чи оливкової олії (70-75 відсотків).

Джерело: Високий Замок