Рани та опіки гоять... равлики

Чоловік тримає вдома... 400 велетенських слимаків! Мріє їх "працевлаштувати" у салони краси.

Його сусіди тримають сторожових псів і панькаються з породистими котами. Односельчани розводять кроликів і випасають кіз, а він... носиться зі слимаками. Їх у Мирослава Сороки - чотири сотні.

 

Равлики-гермафродити

Першу партію - 50 штук ахатинів (найбільших сухопутних слимаків) - придбав у знайомого з Херсона. За кожного заплатив по півсотні гривень. Удома виділив для своїх улюбленців окрему кімнату на другому поверсі. Каже, там помістяться ще 800 равликів. Більшу кількість тримати не планує, бо не дасть з ними ради.

Змайстрував для них дерев’яні клітки. У пластикових дверцятах просвердлив отвори для кращої вентиляції. Равлики швидко освоїлися на новому місці і дали потомство. "Вони - гермафродити, - пояснює чоловік. - Статевої зрілості досягають у віці одного року, а розмножуються протягом наступних семи-восьми років. Живуть у середньому 10 років".

Яйця слимаки виношують у спеціальному мішечку, прикріп­леному до шиї. Вагітних "самок" пан Мирослав переселяє у горщик з кокосовим субстратом. "Самки" закопуються у "ґрунт" і відкладають яйця (у середньому - до 120 штук). Аби "матусі" не пройшлися по своїх дітях як танки по квітнику, пан Мирослав переносить пишнотілих "дамочок" у клітку. Малята продов­жують набиратися сил без них.

У перші дні "новонароджені" харчуються... рештками своєї шкаралупи. Потім вилазять на поверхню, де на них чекають свіжі листки салату, які дбайливо розклав господар.

Равлики - вегетаріанці. Обож­нюють листя салату і капусти (білокачанної, червоної, "пекінки"). Не відмовляться і від шматочка огірка, помідора або яблука. Люблять листя моркви і петрушки.

Щодня готує для них улюблену "кашку" - меле у кавомолці подрібнену яєчну шкаралупу, вівсяні пластівці, гречану і кукуруд­зяну крупи. Дає їм спеціальну крейду для птахів (кальцій їм потрібен для формування мушлі) і дафнії. Ахатини не терплять солі та приправ. Якщо скуштують солоного чи гострого, починають "пітніти" і можуть загинути. Слиз для них - як кисень для людей. Щоб поповнити запаси вологи в організмі, мусять багато пити. Пан Мирослав щодня наливає їм у пластикову кришечку свіжу воду та обприскує клітки з пульверизатора (вологість повітря повинна сягати 70-90%).

 

Вдень - сплять, вночі - бешкетують

Ахатини - істоти нічні. Вдень відсипаються, повиснувши, як сталактити, на стінах кліток, а у темну пору доби "влаштовують перегони". Щоб уникнути "масових побоїщ", пан Мирослав селить їх по 40 особин.

Комфортна температура для равликів - +21°С... +26°С. Коли їм стає холодно, залазять у мушлю, а вхід - "забарикадовують" (натягують плівку, схожу на поліетилен). У такому анабіо­зі можуть пробути кілька тижнів! Це - на випадок, якщо господар про них забуде.

 

Слиз равлика - цілющий

Пан Мирослав витягує двох сонних равликів з клітки. Несе їх у ванну. Кладе в умивальник і відкриває крани з холодною та теплою водою. Ті за хвилину починають вилазити з мушлі і випростовувати "ріжки". "Хочете потримати?" - пропонує. Кладе равлика мені на долоню. Той чимчикує по руці, залишаючи доріжку густого слизу. "Це - цілющий секрет, який гоїть рани і опіки, "розсмоктує" рубці, - хвалить своїх улюбленців пан Мирослав. - Нещодавно обпікся пилою - різав дрова, метал нагрівся, а я не помітив і приклав до нього зап’ястя. Того вечора на мене чекала робота - генеральне прибирання кліток. Усіх равликів вивантажую, кладу у ванну, мию і несу назад у вичищені клітки. За роботою не помітив, як минув біль, зійшло почервоніння. Ще кілька таких процедур - і від опіку не залишиться й сліду! Врятували вони мене, коли збирав малину та ожину і поколовся шпичаками. Приїздили до мене з Івано-Франківської області, взяли 10 равликів для хворого, якому робили пластику після опіків"...

 

Для ресторанів - делікатес

Сотню равликів чоловік віддав трьом ресторанам. Перед тим, як їх приготувати, слимаків 2-3 дні тримають на очисній дієті. Готують за особливою технологією. М’ясо безхребетних - популярний делікатес (і не лише у Франції), який вважається одним з кращих афродизіаків (позитивно впливає і на чоловічу потенцію, і на жіноче лібідо). Білка у ньому більше, ніж у курячих яйцях. Немає холестерину, зате є незамінні жирні кислоти, багато мінеральних солей, заліза, кальцію, магнію, біологічно активних речовин.

Питаю пана Мирослава, чи не шкода йому улюбленців. "Імен їм не дав, не розрізняю, хто є хто. Хочу "влаштувати їх на роботу" у салони краси, але перед тим мушу отримати багато дозволів", - каже.

До складу секрету, який виділяють слимаки, входять колаген, еластин, фермент протеаза, алантоїн, вітаміни А, С, Е, В6 і В12. Ці речовини необхідні молюску у випадку, якщо порушиться цілісність його мушлі. Доведено: якщо кожного дня пускати равликів у "мандри" по ушкодженій шкірі, можна позбутися атрофічних і гіпертрофічних рубців, розтяжок, постакне, покращити структуру шкіри, вирівняти її тон, зволожити та зняти запалення.

 

Для жінок - замість маски

Пан Мирослав влаштовує "сеанси краси" для своїх домашніх (дружини та тещі). Запрошує сусідок. Пан Мирослав миє равликів у проточній воді і накладає їх на шкіру обличчя своїх "пацієнток". "Масажисти" неквапливо повзають по незвіданій території, прокладаючи "стежки" густого слизу. З цією "маскою" жінки мусять посидіти чверть години і змити секрет. Для максимального результату потрібно провести до 12 сеансів (щодня або через день).

Пан Мирослав хотів розводити місцевих садових равликів. Назбирав у парку 20 штук, привіз додому, поклав на траву, а сам пішов руки мити. За кілька хвилин слимаки розбрелися по всьому подвір’ю - одні на дерево видерлися, інші - у землю зарилися. Залишилося двоє. Живуть тепер по сусідству з ахатинами...