Якістю української вищої освіти незадоволені іноземці

У Комітеті Верховної Ради відбувся круглий стіл, присвячений проблемам нормативно-правового забезпечення розвитку міжнародного співробітництва в сфері вищої освіти в Україні. У заході взяли участь представники Міносвіти, Державної міграційної служби, дипломатичних представництв, вишів тощо.

За словами голови профільного комітету Лілії Гриневич, аби перемагати у світовій конкуренції на ринку вищої освіти, Україна має провести радикальні зміни у вищій освіті.

У свою чергу представники іноземних країн висловили занепокоєння погіршенням якості навчання своїх громадян в українських вищих навчальних закладах. Позитивна динаміка зростання кількості іноземних студентів в Україні не супроводжується покращенням умов для їх навчання та зростанням якості вищої освіти.

Зокрема, присутні дипломати звернули увагу на той факт, що іноземні студенти не проходять конкурсного відбору - лише співбесіду, а заліки, іспити і навіть дипломи нерідко стають предметом купівлі-продажу. Через низьку якість підготовки нерідко випускники з українськими дипломами вдома не можуть знайти роботу.

Як зауважив посол однієї з арабських країн, список українських вишів, дипломи яких визнаються у цій країні, було скорочено з майже двохсот до двадцяти восьми.

Учасники круглого столу також акцентували увагу на існуванні жорсткого візового режиму для іноземних студентів у нашій країні, що може призвести до втрати контингенту іноземних громадян, які здобувають тут освіту, створення негативного іміджу України у світі та спричинити фінансові проблеми у вищих навчальних закладах. За твердженням індійської учасниці, через складну візову процедуру, тривалість її оформлення та обтяжливі фінансові витрати цього року до України не доїхало близько трьохсот кандидатів на навчання з Індії.

За словами голови Комітету з питань науки і освіти Лілії Гриневич, в Україні немає визначеної національної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти. Унаслідок цього інтеграція в загальносвітовий освітній простір залишається здебільшого на рівні декларацій, внаслідок чого Україна програє конкуренцію на глобальному ринку.

Зокрема, у звіті Європейської Комісії (The European Higher Education Area in 2012: Bologna Process Implementation Report) Україна виявилася аутсайдером, посівши 47-е місце з 47-и і отримавши підсумкову оцінку 2,2 бали з 5-и можливих за впровадження Болонського процесу у вищій освіті. Також до цього часу не запроваджено Національної рамки кваліфікацій, яка би відповідала вимогам Європейського простору вищої освіти, як і не створено системи забезпечення якості вищої освіти.

На думку голови комітету, необхідно прийняти новий закон про вищу освіту, який закладе законодавчу базу для посилення конкурентоспроможності України в світовому освітньому просторі і забезпечить зростання якості освіти.

"Найбільш повно відповідає цій меті законопроект №1187-2, підготовлений на доручення прем’єр-міністра М. Азарова робочою групою під головуванням академіка М. Згуровського. Сподіваюся, депутати всіх фракцій підтримають його у сесійній залі", - наголосила Лілія Гриневич.