Не треба нам закону про тварин

Вимушений розпочати, нехай вибачають уже рафіновані естети, з епізоду малосимпатичного. Хотів оце зайти в одну коломийську аптеку і перед самими дверима передумав. Не тому, що гроші забув удома, просто на викладених плиткою сходах лежала величенька купка, гм-гм, собачого лайна. Можна було, звичайно, гордо переступити й усе-таки зайти всередину, та щось у мені збунтувалося й не дозволило взятися за клямку. Цих аптек - на кожному кроці, отоварюся в іншому місці, культурнішому...

Тепер ще зрозуміліше, чому в наших міні-, супер- і просто маркетах висять оголошення про заборону входу з собаками. Накладе отакий барбос посеред залу, а продавцям стояти й нюхати до кінця робочої зміни. Наші ж любителі домашніх тварин аж ніяк не квапляться переймати зарубіжний досвід і носити з собою лопатку з поліетиленовим мішечком. Пес зробив свою справу на людях - і молодець, вдома чистіше буде.

На батьківщині маркетів, у США, розповідають, також з собакою в торговельний заклад не впустять. Там з цим строго, є спеціальний закон. Причому настільки детально виписаний, що передбачає геть усе: і кару за неналежний догляд за твариною, і відповідальність того, чий пес напав на тебе чи на твого улюбленця... Закон є і діє, адже повага до закону, який би він не був, у крові американців.

Хоча благословенна Америка - це ще не весь білий світ. У ближчих до нас європейських країнах, на відміну від янкі, до собак ставляться цілком лояльно, крамниці й ресторани для них відчинені так же, як і для їхніх власників. У французькому ресторані, запевняють, готові й подушечку подати, окрему миску. В Італії не так запобігають перед чотириногими, однак вони там спокійно розгулюють вулицями і без господарів. Усі в нашийниках, доглянуті, у хижі зграї не гуртуються і на перехожих не нападають. У Коломиї йдеш, буває, по вулиці Театральній, а вмістиме сміттярок на землі, вітер містом розносить. Ніби так важко здогадатися використовувати закриті сміттярки, контейнери. Чи такими вже неуважними бувають наші чиновники за кордоном?

Але повернімося до згаданої теми, законодавства. Часто можна почути думку про необхідність прийняття спеціального закону про домашніх тварин. Ну, по-перше, мало гарантії того, що з появою нового закону щось суттєво зміниться в нашому ставленні до собак, кішок і інших домашніх улюбленців. А по-друге, усім нашим гілкам влади не завадило б спочатку навчитися дбати належним чином про громадянські права людей. Бо якщо ми навчимося поважати права тварин, то дуже ймовірно, як пожартував один громадський діяч, що більшість із нас захоче стати тваринами. Наскільки права більшості зневажено, достатньо уважно прочитати хоча б Конституцію України, яка гарантує багато приємних, але ніким не виконуваних речей.

Випадок, з якого я розпочав статтю, - не найгірше, що заважає почуватися в місті, населеному й тваринами, комфортно. Коломийських псів, що зграями бродять вулицями, майданами й скверами, не порівняєш з доглянутими псами венеційськими чи там неапольськими. Наші можуть так куснути, виявивши в контейнері недостатньо провізії, що завиєш з болю. І кому поскаржишся?

Колись, за царя Панька, їх, бродячих, стріляли або підкидали їм отруєне м’ясо. Особливо гуманним представникам громадськості це не подобалося, однак були й такі, що на вбитого бездомного собаку заплющували очі. "Хоча б дітей пожалійте, як їм спостерігати за цим варварством?" - просили гуманісти. "Нічого страшного, - відповідали твердіші серця, - хай діти звикають, майбутнє доросле життя ще не таке їм покаже".

Гуманісти врешті-решт перемогли, і сьогодні начебто вже ніхто псів у місті не вистрілює. Але й до того, щоб забирати всіх бездомних тварин у притулок, як це практикують на Заході, ми ще не дожили. Міського бюджету, чуємо, не вистачає, щоб забезпечувати сучасний притулок.

Здається, ми й тут якщо вже хочемо бути гуманістами, то без міри і краю. Тому що на Заході, якщо власник тварини тривалий час не зголошується, її в притулку присипляють. Те саме роблять з тваринами, що проявляють ознаки агресії. І всі це сприймають нормально, навіть Бріжит Бардо мовчить, ні пари з уст.