О.Левицький: Нам знову кажуть затягти паски... Лиш би ними не вдушитися

Президент тільки-но підписав Державний бюджет на 2013 рік. І якщо бюджет на рік поточний експерти називали "бюджетом порожньої кишені", то бюджет на рік наступний в такому разі можна називати "дірою". Судіть самі: дефіцит державної казни в 2013 році становитиме 50 мільярдів гривень: це на третину більше, ніж у році, що минає. Тож судячи з усього, у новому році нас чекає ще більш "покращене" життя. Дехто жартує, що "покращення" в тому, що якщо в цьому році гроші для державних виплат закінчились в листопаді, то в наступному казна спорожніє, напевне, вже у вересні…

На такій дірявій основі формують свої бюджети і місцеві громади. Часто виглядає це намаганням "осягнути неосяжне", адже коштів катма, а потреб як зірок на небі. Власне про обласний бюджет Прикарпаття на наступний рік, принципи його формування та можливі видатки, зокрема і на Коломию ми говоримо з Олександром Левицьким, першим заступником голови обласної ради.

Прикарпаттю дають 8 мільйонів, а Донецьку 400

- Пане Олександре розпочнімо розмову із бюджету державного, який тільки-но був підписаний і який дехто із експертів називає катастрофою для Прикарпаття. Наскільки там враховані інтереси та потреби нашої області і чи дійсно він може стати катастрофою для нас?
- Про катастрофу не хотілося б говорити, але фактом залишається те, що дохідна частина бюджету на 2013 рік буде меншою, ніж у 2012. Такий регрес за часи незалежності відбувається вперше. Це означає, що люди не відчують ніякого руху вперед. Що стосується видатків, то вони дещо збільшені, але це якраз перекриє ріст зарплат та енергоносіїв. Говорити ж про збільшення видатків розвитку буде дуже важко.

Щодо місцевих бюджетів, то прогнозний показник надходжень до їхнього загального фонду – 92 мільярди гривень (для всіх місцевих бюджетів від обласного до сільських). З них Прикарпаттю обіцяють виділити 8 міль­йонів гривень субвенцій з Державного бюджету, при цьому Донецькій області передбачено понад 400 мільйонів. Факт красномовний і мені не дуже зрозумілий, адже наша область ніколи не була в 50 раз меншою за Донецьку…

Взагалі бюджет-2013 не надто прихильний до Прикарпаття. Ми, наприклад, не бачимо коштів для реалізації угоди підписаної між Кабміном та нашою областю про соціально-економічний розвиток. Не бачимо ми також жодних витрат на подолання наслідків повені. Хоча є певні сподівання на фінансування будівництва перинатального центру в Івано-Франківську та поліклініки у Коломиї. Однак в цілому важко сказати щось наперед позитивного, бо я його не очікую…

- Між 400 і 8 мільйонами різниця дійсно велика… то невже на визначення розмірів субвенцій з Держбюджету тій чи іншій області впливає політика і фактор симпатії чи антипатії обласної громади до чинної влади?
- Всі державні службовці, в тому числі і ті, хто розподіляє бюджетні кошти приймали присягу на вірність народу України. Тому будь-яка дискримінація, а тим паче економічна дискри­мінація деяких областей є злочином і така практика мала б бути недопустимою в принципі. Чи присутній "політичний" фактор в питанні, яке ми обговорюємо…? Думаю, визначені суми для Івано-Франківскої та Донецької областей красномовно про дещо свідчать.

Бюджет виживання

- Тепер звернімось до бюджету області на наступний рік. Це знову буде "бюджет виживання" чи віднайшла обласна влада кошти на деякі капітальні та стратегічні видатки?
- Обласний бюджет точно буде бю­джетом виживання. Видатки бюджету на наступний рік залишаться десь на рівні цьогорічного. Про їх збільшення говорити можливості немає. Однак будуть і деякі нові статті. Це, наприклад, кошти на програму захисту та розвитку української мови. На її фінансування ми плануємо закласти півмільйона гривень. Таку ж суму ми хочемо виділити і на книгодрукування. Ми хочемо аби нарешті була фінансована програма "Спортивний майданчик". Принциповою позицією обласної ради є надання щомісячної матеріальної допомоги ветеранам УПА та учасникам визвольних змагань у розмірі 500 гривень. Хай це буде маленькою вдячністю з нашого боку тим, хто пройшов цей важкий шлях задля створення української держави.

Вже було сказано про перинатальний центр, але є у нас ще сподівання щодо будівництва спорткомплексу в Івано-Франківську. Справа в тому, що є реальна можливість для нас прийняти матчі "Євробаскету - 2015", але не маємо арени, де можна було б ці матчі прийняти.

Будемо також клопотати про виділення коштів на дороги: і комунальної власності, і загального користування. Особливо на ремонт чи відновлення мостів, зокрема у Печеніжині, Драгомирчанах та Тисові під Болеховом.

Власне оці перераховані речі все, що можливо зробити в сучасних умовах. За якісь стратегічні проекти не варто навіть і братися, тому що вони не зреалізуються. Головно через брак коштів.

- Чи зможе область чимось допомогти Коломиї та Коломийському району?
- Коломийщина специфічний район. Там дуже розгалужена мережа бюджетних установ і великі обсяги видатків. Крім цього цей район шостий в Україні та перший в області за розміром державних дотацій. Тому є сподівання, що закінчиться ре­конструкція приміщення австрійської школи під дитячий садок у селі Лісний Хлібичин. Дуже сподіваємось, що перер­вемо двадцятирічну перерву в спорудженні дитячого садочку в Гвіздці: і це буде не якась дріб’язкова сума, а така, яка дозволить зробити великий обсяг робіт. Також плануємо спрямувати кошти на продовження будівництва школи в Угорниках. Будемо продовжувати реа­лізовувати проект уряду Японії щодо заміни вікон в освітніх закладах Коломийщини. Зазначу, що в рамках цього проекту вже витрачено мільйон гривень на заміну вікон в 9 школах району. Думаю, корисними будуть і виграні проекти в межах "обласної програми розвитку місцевого самоврядування" громадами Жукотина, Марківки, Королівки, Коршева та Малої Кам’янки.

Не буде залишена без уваги і сільська медицина. Будемо залучати кошти якщо не державного, то обласного бюджету з тим, щоби продовжити програму по наданню автотранспорту чи обладнання сільським амбулаторіям.

Щодо самої Коломиї, то будемо вирішувати питання стосовно будівництва басейну у місті. Разом із вже народним депутатом Русланом Зеликом ми подали спільний депутатський запит щодо ремонту даху та заміни вікон в одному із дитячих садочків Коломиї, який готується до півстолітнього ювілею.

- Скільки заробляє сама область і на що цих грошей вистачає?
- Свого часу у нас із керівництвом обласної адміністрації була досить-таки жорстка дискусія. Нам закидали, мовляв, нас годують, дотують, а ми "невдячні", приймаємо різні там політичні рішення… Сидіть тихо, казали, і не виступайте дуже проти господаря. Так от тим, хто думки такі поділяє, ми, депутати обласної ради, аргументовано і фахово довели, що область може бути фінансово самодостатньою. Цього можна досягти, якщо б усі підприємства, розташовані на території області, а часто вони є підрозділами компаній, зареєстрованих у Києві, сплачували податки до обласного бюджету, а не за місцем реєстрації основної мате­ринської структури. Це ж стосується рентних платежів за видобування газу, нафти та інших корисних копалин. Вони теж сплачуються до центрального бюджету, а область доступу до цих грошей не має. От якщо б усі ці кошти, які ми тут відпрацьовуємо та заробляємо руками та силами наших земляків, лишались тут, то їх було б достатньо для ефективного життя нашої області. Інша справа, що велику кількість зароблених грошей у нас вилучають, а потреби на місцях залишаються… От і складається хибне враження, що ми потребуємо якихось подачок зверху.

Ти, синку, гемблюй, гемблюй, а тато сокиров поправить

- Чому так мало іноземних інвестицій надходить до області, вона не цікава для інвесторів?
- Є в нас програма з гарною та правильною назвою, є в обласній адміністрації цілий інвестиційний підрозділ з молодими та кваліфікованими працівниками. Але все відбувається як у тій приказці: ти, синку, гемблюй, гемблюй, а тато сокиров поправить". Працюють люди, пишуть проекти, стараються залучити інвестора, а коли вже хтось і, може, б хотів вкласти кошти в нашу область, раптом виявляється, що в Україні буде новий Податковий кодекс, буде оподаткування валютних операцій, буде інший підхід до виконання державою своїх боргових зобов’язань, буде рейдерство… Хто захоче із серйозних інвесторів вкладати свої кошти в таку державу? Власне тому, залучення інвестицій – це слабеньке місце нашої області і ситуація з цим неприглядна.

- Підсумовуючи нашу розмову, скажіть, чи потрібно буде мешканцям Прикарпаття затягувати паски у наступному році?
- Надіюся, що віддана та щоденна праця не дасть нам вдавитися цими пасками. Однак попри всі запевнення з високих трибун українці змушені ці паски таки затягувати. Надіюсь, що державні ресурси та кошти, які у нас розкрадають, ще не скоро закінчаться, раніше, напевне, увірветься терпець людей, які захочуть змінити ситуацію в країні і відсторонити від влади режим Януковича. Вірю, що зміна влади відбудеться у законний спосіб на виборах, але безповоротно.