"Великий Карпатський бренд" починався зі Спаса

Зустрілися ми у Спасі з великим патріотом України та надзвичайно працьовитою і унікальною людиною, головою асоціації «Чиста флора», координатором проекту «Великий Карпатський бренд» Михайлом Стовп’юком. Пан Михайло один з небагатьох у нашій державі, хто відстоює та пропагує екологічно чисте вирощування сільськогосподарської продукції та загалом екологічно чистий продукт.

«Ідея створення екологічно чистого виробництва закрадалася дуже давно. У 1995 році я створив фонд «Карпатський женьшень», а його основна ідея полягала в тому, що ми займалися відтворенням червонокнижних лікарських рослин на теренах нашого Карпатського регіону. В той час, коли була така погана тенденція, що через кожні 5 хвилин їхали лісовози з лісом, я казав, що необхідно зупинитися і переорієнтувати перспективу майбутнього Карпат на зелений туризм, здорове харчування та екологічно чисту продукцію», – розповідає М. Стовп’юк.

У 1995 році пана Михайла було мало однодумців. Саме тоді і прийшла головна ідея, що невдовзі Україна може стати передовою країною за розвитком екологічної тематики для здорового способу життя, сільського зеленого туризму і взагалі позиціонування Карпат на такому класичному екологічному рівні. В той нелегкий час пану Михайлові вдалося знайти кошти в обласному фонді для проведення моніторингу так званих рослинних природних ресурсів з метою їх збереження та створення заповідних територій в Карпатському регіоні, адже якби не було заповідників, то не знати що б могло статися з унікальним фондом Карпат.

«Ще відтоді я розумів, що рослина – це наше майбутнє, а здорове харчування та здоровий спосіб життя – запорука успіху в майбутньому», – наголошує М. Стовп’юк.

Надзвичайно важливо було зробити якісний, екологічно чистий продукт. Цю ідею підтримав тодішній голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк. Він запросив пана Михайла очолити підприємство «Арніка» у Турці, де основною метою стояло завдання вирощування лікарських рослин, адже тоді були проблеми зі збутом зернових, а лікарська сировина користувалася попитом.

Старт був справді успішним і в той час до Турки приїжджали представники з усієї України переймати новаторський досвід. А для мешканців Івано-Франківщини навіть була запроваджена обласна програма з надання насіння для людей і спеціально навчали фермерів та сільськогосподарників вирощувати лікарські рослини.

У 2000 році доля закинула пана Михайла до Львова. Там розпочався складний, але разом з тим цікавий етап у його житті – робота з відомою Львівською торговою маркою «Галка».

«Наша українська кава – це наш цикорій, який дуже гарно культивується і на смак не гірший за каву, але не має побічних властивостей, до того ж є корисним для людського організму», – впевнено каже М. Стовп’юк.

Саме там пан Михайло відбувся як справжній реформатор. Він один з перших ризикнув, опираючись на висновки експертів та фахівців, поєднувати в кавових напоях цикорій з різними травами, що, до речі, мало успіх. Там же запровадив серію з виробництва чаю.

У Львові Михайло Стовп’юк провів більше 6 років, але попри все потяг малої Батьківщини та Карпат змусив повернутися до рідного села. Співпрацю з ТМ «Галка» пан Михайло продовжив уже в Спасі. Він запропонував створити кооперативне підприємство «Галка Карпати» і на батьківському подвір’ї крок за кроком почав встановлювати нове чайне виробництво. Починали з дитячих чаїв, адже, за його словами, на нинішній день немає здорового дитячого харчування, а це святе. Поволі почали рухатися вперед. На виробництві у Спасі переважно працюють сусіди пана Михайла. Він не побоявся брати людей без досвіду роботи, навчив професійно виконувати свою справу.

Але назвати підприємцем М. Стовп’юка просто язик не повертається. Він активно займається лобізмом Карпатського регіону як екологічно чистої території. П’ять років тому пану Стовп’юкові вдалося ближче познайомитися з системою органічного руху. Він лише почав входити в Україну і вже тоді було зрозуміло, що за цим майбутнє, адже інтенсивна система землеробства нічого живого не залишає. Нині вона годує шлунок, але не годує здоров’я людей.

«Знайомство з органічною сертифікацією дало мені позитивний поштовх, адже я почав поширювати свої пізнання. Маючи свої філії в Закарпатті, Верховині та інших районах Карпат, ми постійно розвивали і вдосконалювали своє виробництво та продукували різні новаторства. Вже у 2009 році наша продукція стала доволі відомою, на міжнародній виставці «Біофах-2009» позиціонувалися всі найкращі продукти харчування світу. Україна тоді була вперше представлена на такому високому рівні. І наша «Галка Карпати» брала в цьому участь. Для нас було великою честю представляти західний регіон», – згадує Михайло Стовп’юк.
 
Ще одним поштовхом, який не лише підняв екологічно чистий продукт на новий рівень, а й прославив село Спас та Коломийський район далеко за межі України, став фестиваль автентичної карпатської кухні «Смачний Спас». Тоді основою стала карпатська кухня, представлено було сертифіковані народні промисли, відбулася перша виставка органічних продуктів України та виставка продукції сільського господарства.

Пізніше під час проведення міжнародного семінару на базі виробництва у Спасі його учасники погодилися, що Прикарпаття має право претендувати на позиціонування Бренда Карпатського як екологічного у подальшому розвитку Карпат на внутрішньому і міжнародному ринках. Тобто основа розвитку Карпат як екологічного бренду стала ідеєю зі Спаса.

«Ми рік за роком все впевненіше рухалися до цієї мети. У 2011 році в Спасі було піднято прапор і розпочато конкурс логотипу «Великого Карпатського бренду». Нині важливо вкласти в голови людей, що займаючись органічним господарством, можна мати з невеликого клаптика землі гарні прибутки і разом з тим споживаючи продукти, вирощені органічним методом, буде покращуватися здоров’я. Робота на землі має стати не карою, коли мама каже дитині: «Вчися, а то будеш все життя на городі працювати!», а перспективою розвитку», – переконаний Михайло Стовп’юк.

На майбутнє пан Михайло ставить перед собою завдання навчити людей органічного землеробства і таким чином зберегти багатство карпатської землі.