Д.Сосновський: Кожен з наших олімпійців буде боротися за золоті нагороди

Одразу після різдвяних свят на Прикарпаття завітала Олімпійська збірна України з боксу. Саме в Коломиї боксери Національної збірної України провели перший етап підготовки до Ігор-2012.

Про підсумки зборів та олімпійські перспективи українських спортсменів «Галицький Кореспондент» вів розмову з наставником нашої чемпіонської команди, найкращим тренером світу 2011 року Дмитром Сосновським.

- Підготовка до Олімпійських ігор починається практично відразу після закінчення попередніх Олімпійських ігор, - розповів Дмитро Дмитрович. - У Коломиї готувалися усі хлопці, які завоювали олімпійські ліцензії. У нас 10 вагових категорій, на сьогодні ми маємо шість ліцензій. Це дворазовий чемпіон світу, олімпійський чемпіон, чемпіон Європи Василь Ломаченко (60 кг), срібний призер чемпіонату світу Денис Берінчик (64 кг), чемпіон світу Олександр Усік (91 кг), володар олімпійської ліцензії Олександр Гвоздик (81 кг), чемпіон світу Тарас Шелестюк (67 кг). Лише Євген Хитров (75 кг) у зв'язку з сімейними обставинами перебуває вдома.

- Шість олімпійських ліцензій - це рекорд серед збірних світу?

На фоні інших країн Україна нині серед лідерів. Шість ліцензій на боксерський турнір Лондона-2012 мають ще три країни: Куба, Казахстан і Росія. Решта країн здобули меншу кількість путівок.

- Як гадаєте, чи зможемо завоювати ще кілька олімпійських ліцензій?

Так, можемо завоювати ще чотири ліцензії у категоріях 49, 52, 56 і понад 91 кг. Зараз представники цих категорій теж перебували в Коломиї, і ми готувалися разом з олімпійцями. У квітні в Стамбулі пройде турнір, де ми зможемо додати собі ліцензій. Будемо старатися «закрити» повністю всі категорії.

- Мабуть, зайвим буде питання про завдання, які Ви ставите перед своїми підопічними на Олімпіаді у Лондоні...

Сьогодні збірна команда України є чемпіоном світу. Це серйозно. Я особисто не вважаю, що Денис Берінчик завоював срібну медаль, це було золото - це моя особиста думка. Дуже мало в історії прикладів, коли одна команда завоювала практично п'ять золотих нагород. Якщо минулого року українські спортсмени у всіх видах спорту на світових змаганнях вибороли шість золотих медалей, то чотири з них - боксерські. Тому сьогодні збірна України з боксу хоче не просто взяти участь в Олімпіаді, а виграти її у командному заліку. Кожен, хто буде в нашій команді, буде боротися за золоті нагороди.

- Але зробити це буде дуже складно, адже на Україну будуть налаштовані по-особливому, чи не так?

Зрозуміло, що на Олімпійських іграх на нас серйозно будуть налаштовуватись і кожен буде намагатися перемогти, правдами і неправдами. Думаю, нас ніхто жаліти не буде. З Василем Ломаченком, чемпіоном світу, найкращим боксером світу, борються не тільки чесними правилами в бою, а борються і поза рингом і дуже тішаться, якщо Василь програє. Сьогодні всі будуть намагатися вдарити нижче пояса чи ззаду по голові, тому ми до цього будемо готуватися. Ми зробимо все для того, щоб у хорошій формі і з хорошим настроєм підійти до Олімпійських ігор.

- Що можете сказати про умови підготовки наших боксерів?

Порівняно з іншими державами, умовами підготовки наших спортсменів та тренерів ми не є обділені. Дуже великий наш плюс, що у цьому процесі бере участь не тільки держава. Але завдяки таким людям, як заслужений працівник фізкультури та спорту України, заслужений тренер України з боксу Іван Данилишин та віце-президент обласної федерації боксу Андрій Савчук, які допомагали вирішувати різні організаційні питання і розробляли програму не лише тренувань, а й відпочинку, сьогодні в Україні ми дійсно відчуваємо себе чемпіонами.

- Днями у Коломиї завершився плановий тренувальний збір з підготовки до Олімпіади. Чим Вас як головного тренер збірної приваблює підготовка на Прикарпатті?

Узагалі, ми традиційно вже впродовж восьми-дев'яти років після відпочинку новий рік завжди починаємо в Коломиї. Спершу тут тренувалися тільки юніорський та молодіжний склади, а зараз вже звикло починаємо тут рік і з дорослою командою.

Тут нам створюють чудові умови: свіже повітря, хороший спеціалізований зал, є можливість виїхати в Карпати, в «Буковель», хлопці можуть добре попрацювати над загальною фізичною підготовкою. Через це ми і зупиняємося в Коломиї.

Стосовно самого тренувального процесу і навантажень, то хлопці працювали дуже серйозно.

- І насамкінець, за підсумками минулого року Вас було визнано найкращим тренером світу з боксу. Що для Вас означає ця відзнака?

Я спокійно ставлюся до цієї відзнаки, адже переконаний, що у цьому не тільки моя заслуга, а й усіх тренерів збірної, особистих тренерів наших хлопців. Багато для цього зробили і самі хлопці, тому що на ринг виходили саме вони і перемагали вони. А наше завдання як тренерів - допомагати їм. Якщо у нас такі результати, то зрозуміло, що ми можемо бути найкращими у світі. Якщо колись дивились, який бокс демонструє Куба чи Росія, то сьогодні усі рівняються на Україну. Це приємно, але це заслуга усього нашого боксу.

Підготував Андрій МЕНІВ

До теми... Боксерська наша сила

На тренувальних зборах в Коломиї перебували всі українські боксери, які завоювали ліцензії на Олімпійські ігри-2012 у Лондоні.

Василь Ломаченко (вагова категорія - до 60 кг)

Дворазовий чемпіон світу (2009, 2011), срібний призер чемпіонату світу (2007), олімпійський чемпіон (2008), чемпіон Європи (2008).

Тарас Шелестюк (до 69 кг)

Чемпіон світу (2011), срібний призер чемпіонату Європи (2010), переможець Кубка Європи (2010), чемпіон України (2009, 2010).

Євген Хитров (до 75 кг)

Чемпіон світу (2011), чемпіон України (2011), переможець Кубка Європи (2010).

Олександр Усік (до 61 кг)

Чемпіон світу (2011), срібний (2008) та бронзовий (2006) призер чемпіонатів Європи, переможець Кубка Європи (2010), чемпіон України (2010).

Денис Берінчик (до 65 кг)

Срібний призер чемпіонату світу (2011), переможець Кубка Європи (2010).

Олександр Гвоздик (до 81 кг)

Володар олімпійської ліцензії, переможець Кубка Європи (2010), чемпіон світу серед студентів (2008), чемпіон України (2009, 2010).

Коментар: Олександр УСІК, капітан української команди, чемпіон світу 2011 року:

- Коли ми приїхали до Коломиї і я побачив, що немає снігу, хотів розвернутись і поїхати назад додому. Але сніг все-таки пішов, і я дуже зрадів. Ми навіть встигли трохи в сніжки пограти. Ми тут гарно провели час, розважалися, каталися на конях, хлопці грали в хокей. Зрозуміло, що на святвечір треба бути з сім'єю, але і тут зібрана наша друга сім'я. Спортивна сім'я. Ми вже не перший рік ці свята зустрічаємо з цією сім'єю. В нас теж була кутя. А ще - купалися в крижаній воді. Далі на нас знову чекала робота. Це перший збір, ми помалу набираємо своїх обертів.

 друкувати