Селянам радять не продавати землю після відкриття ринку ще років 6-7

Про основні моменти земельної реформи та її вузькі місця розповів начальник управління Держкомзему у Коломийському районі Святослав БУЧЕЛЮК.

— Як Ви вважаєте, з відкриттям ринку зникне в суспільстві прошарок, який звик набивати за рахунок такої невизначеності в земельній сфері свої кишені?

— Зникне. Якщо проаналізувати основу всіх тіньових земляних схем, то 98% із них якраз працюють за принципом «в обхід мораторію». Якщо мораторій зникне, то не буде причин для існування таких схем.

— Але не факт, що не виникнуть інші. Можна в потрібному формулюванні прописати окремі пункти земельного законодавства, щоб легалізувати певні схеми передачі земель окремим людям. Зокрема, на подібні роздуми наштовхує, наприклад, відсутність у законопроекті «Про ринок землі» чітких критеріїв, спираючись на які держава визначатиме ефективних власників для здачі в оренду або продаж своїх земель. Відсутність чітких критеріїв завжди залишає віконце для нечесних урядовців, які прагнуть за певну плату домовитися з бізнесом.

— Критерії — наявність аграрної освіти, проживання в селі, досвід ведення аграрної справи, як це, наприклад, передбачено в Законі «Про фермерське господарство». Враховуючи останні законодавчі ініціативи в земельному питанні, можна передбачити, що до закону про оренду буде внесено зміни, наприклад, щодо мінімального терміну оренди. Сьогодні землі орендують в основному на короткотерміновій основі — два-три роки. Це призводить до виснаження земель, бо орендарі не зацікавлені багато вкладати в ресурс, який не зрозуміло хто оброблятиме. На мій погляд, оптимальний термін оренди — 8-10 років — це обумовлено періодом ротації культур у сівозміні.

Щодо державних земель, то, як і землі комунальної власності, їх продаватимуть спеціальними людям — ліцитаторам — лише через аукціон. Хто дасть більшу ціну, той і стане власником землі. Система аукціонів дозволить усім, хто бажає, максимально вигідно продати землю. Хто більше запропонує — того і земля.

— А Ви вважаєте, що у простих селян нині є гроші, щоб купити землю на такому аукціоні?

— Звичайно ж, ні. І мене непокоїть питання про те, як їм її купити.

— Як, на Ваш погляд, можна вирішити цю дилему? Може, державі було б логічніше рівнобіжно з ухваленням Закону «Про ринок землі» в особі НБУ створити механізм пільгового кредитування потенційних дрібних фермерів? А то виходить, що є люди, які бажають займатися дрібним агробізнесом, але вони не можуть цього зробити через брак первинного капіталу.

— Такий механізм буде — державний земельний банк. Сьогодні йде робота над його створенням, і 2012 року він повинен запрацювати. Ставка за його кредитами становитиме близько 8% річних, а якщо йдеться про будівництво інфраструктури в сільській місцевості, то навіть 0%. Щоб скористатися його кредитами, власник паю може закласти свою землю в банку й отримати кредит на розвиток. Але, на мій погляд, повною мірою це спрацює, якщо людина вже веде якусь господарську діяльність на своїй ділянці й отримує з неї прибуток. На отриманий прибуток вона може купити насіння, а взяті в земельному банку гроші витрачати на купівлю техніки або землі. Причому, потрібно пам’ятати: в Закону «Про ринок земель» записано, що коли фермер хоче купити землю на суму понад 150000 гривень, то він повинен подати декларацію про свої доходи. Це теж виключає масове скуповування землі спекулянтами.

— За рахунок чого будуть такі дешеві кредити? Адже показник річної інфляції в Україні ще далекий від 5-8%?

— Дешевий ресурс банку забезпечить продаж і здавання в оренду державної землі.

— Який Ваш прогноз, скільки землі може перейти під крило держави після відкриття ринку?

— Згідно з Законом «Про ринок землі», після відкриття ринку головним розпорядником державних земель буде земельна агенція. Десь четверта частина сільськогосподарських земель буде під крилом держави. Йдеться про землі запасу й резервні землі, які й зараз перебувають у державній власності. Також до цього списку перейдуть незапитані землі і ділянки померлих людей, які не мали спадкоємців.

— Ви розповіли, що чекає на державні та комунальні землі. А що буде із землею людей, які не захочуть її обробляти чи здавати в оренду та виставляти на продаж, але покупця в особі фермера чи громадянина України не знайдеться? То держава її купить чи забере безоплатно?

— Якщо ділянка є цінною з погляду її сільськогосподарського використання (здавання в оренду або для міни з метою консолідації єдиних масивів) — держава купить таку земельну ділянку. Якщо ж ділянка не має сільськогосподарської цінності (зарощена дрібноліссям, кущами, еродована), то вона може бути законсервована, а громадянин звільнений від сплати земельного податку. У будь-якому разі, можливість добровільної відмови від ділянки для громадянина залишається завжди, але про примусове відбирання не можу бути й мови.

Розпитувала В.КОЖУШНА, "Вільний Голос"