«Коломийські представлення» - 2011: День третій, 12 жовтня

Як і в вівторок, третій день фестивалю розпочали наймолодші глядачі, діти. Саме для них Перший український театр для дітей та юнацтва поставив зранку музичне шоу на дві дії «Троє поросят».

А вже обідньої пори глядачам трохи старшого віку була віддана основна сцена Народного дому. У рамках мистецької акції «Творчість молодих» тут виступили вихованці Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого з музичною комедією «Кабаре». Комедія виразно пародійного характеру, глядачі мали можливість насолоджуватися такими персонажами, як Вєрка Сердючка, Потап і Настя Каменських, Джон Леннон і навіть Майкл Джексон. Чи ж потрібно підтверджувати, що зустрічала їх публіка шквалом оплесків?!

До речі, найпостійніші глядачі всіх імпрез «Творчості молодих» – студенти Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Разом з директором Інституту, заслуженим діячем мистецтв Анатолієм Грицаном вони приїжджають щодня з Івано-Франківська, щоб показати на сцені не лише свій творчий доробок, але й подивитися, як це вдається їхнім ровесникам з інших міст. Що, безумовно, похвально.

Фестиваль – це як «велике переселення артистів», одні, відігравши, від’їжджають, інші приїздять... Учора, наприклад, до Коломиї прибули зі Львова народний артист України Богдан Козак і директор Львівського академічного драмтеатру ім. Марії Заньковецької Тарас Лисак, так що встигли побувати на спектаклі «Земля» за однойменним твором Ольги Кобилянської.

«Землю» ставили господарі фестивалю, коломияни. О 17.30, за добрим звичаєм, у приміщенні Коломийського театру залунали класичні мелодії у виконанні струнного квінтету музичної школи №1, а вже о 18 год. спала завіса – і на сцену вибігло двоє діток. Так, згідно із задумом режисера «Землі» Дмитра Чиборака, розпочалася ця трагічна притча, впродовж якої брат убиває брата.

Зіграли актори, що називається, на одному подихові. Таке враження багатьох театралів, у тому числі й присутнього на спектаклі грузинського режисера Рауля Власідзе.

– Мушу признатися, – щиро повідав після вистави пан Власідзе, - що напочатку я переживав, чи не доведеться трохи покуняти, адже знав, що ставлять коломияни класику, а класика здебільшого завжди важка. Проте швидко зрозумів, що спати тут не доведеться, талановита гра артистів аж ніяк не сприяла цьому. Дві години промайнули, мов одна мить, я просто вражений тим колосальним духом, що його несуть зі сцени ваші артисти. Знаю багато театрів, але скажу, що Коломийський театр – один з найкращих.

На цій високій ноті ми й попрощаємося до наступного фестивального дня.