друкувати


«Триматимемо марку городенківського цукру»

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-10-03 11:30:03

У ТОВ «Цукровий завод Городенка» — звичайний трудовий день. Припарковані на відведених місцях автомобілі. Робоча атмосфера в адміністративному корпусі, строгі охоронці на прохідній...

Разом із директором підприємства Олександром Філіпенком ідемо виробничими цехами, де відчувається такий призабутий заводський дух. Цукровари вже провели пробний пуск, усувають виявлені недоліки, адже старт єдиного в області підприємства з переробки солодких коренів призначено на початок жовтня.

Минулого сезону після дворічної перерви на заводі, що нині відзначає своє 85-ліття, знову варили цукор. Продукція підприємства не втратила популярності завдяки своїй добрій якості: не раз я була свідком того, як покупці питають саме за городенківським цукром. Торік воно сплатило до державної скарбниці податків на суму 1670 тисяч гривень (це лише за три з половиною місяці фактичної роботи).

Та чи не найважливіше те, що 260 колишніх працівників заводу (усі вони спеціалісти високого рівня) знову в його штаті. А під час сезону цукроваріння тут матимуть роботу 500 осіб. Усі працевлаштовані — наші краяни, повернулися з інших підприємств, як-от нинішній головний механік заводу Микола Приймак, який уже мав досвід роботи на російських цукроварнях.

— Ми дуже цінуємо те, що такі, як він, досвідчені фахівці повірили нам, — каже О. Філіпенко.  — Адже завдяки саме їхнім зусиллям завод стовідсотково готовий до нового сезону цукроваріння. Звичайно, «спрацьовує» і матеріальна мотивація бажання людей працювати у нас, бо ж, приміром, у кваліфікованих монтажників, електрозварників чи слюсарів зарплата висока. Але є й інше: не лише вболівання за підприємство, а й моральне задоволення від того, що вони як спеціалісти можуть своїми порадами допомогти в налагодженні виробництва. Приміром, наш головний інженер Василь Чорнописький прийшов на завод у 1982 році, починав слюсарем у цеху контрольно-вимірювальних приладів, згодом завідував майстернею, був головним механіком, дослужився до головного інженера. А коли закрили цукроварню, пішов на місцевий сирзавод. Торік без вагань повернувся до нас, і сьогодні на нього можна покластися у вирішенні всіх технічних питань. Відзначу трудову сумлінність і головного технолога Любові Горошко, яка працює на підприємстві вже 40 років. Вона своїм досвідом дуже допомагає колегам та ще й молодих навчає. Можемо цілком покластися й на бухгалтерію, яку очолює Галина Глінська. Гордимося тим, що зуміли зібрати на підприємстві таких відданих справі людей. Не випадково ж до нас приїжджають, аби порадитися щодо монтажу обладнання та з інших питань, фахівці з цукрозаводів Тернопілля й Буковини.

Зрештою, і на городенківській цукроварні не все так просто, як видається на перший погляд. Підприємство дуже потребувало модернізації, тож від березня тут напружено працювали в цьому напрямі. Завдяки потугам місцевої влади, громадськості навесні вдалося відвоювати бурякопункт як цілісний комплекс (частину його перед тим було продано). Нинішньої осені заводчани очікують значної кількості сировини, а тому придбали два буртоукладачі. Це дозволить зберігати цукросировину в кагатах і за морозів. Модернізували тракт подачі та очистки солодких коренів. Здійснено великий обсяг ремонтних робіт у виробничих цехах, полагоджено ошпарювач, дифузію. У продуктовому цеху повністю замінили автоматику на центрифугах, кілометри електросилових кабелів, придбали нові, менш енергозатратні, насоси та електродвигуни. Перекрито дві з половиною тисячі квадратних метрів даху.

З 23 вересня бурякопункт почав приймати солодкі корені. Цього року сировину для переробки збиратимуть із площі три тисячі гектарів. Левову її частку виростили місцеві товаровиробники, зокрема сільгосппідприємства «Вільхівці», «Обрій», ім. Шевченка, «Поточище». Буряки поставлятимуть також зі Снятинського, Тлумацького, Тисменицького та Коломийського районів. На заводі планують переробити загалом до ста тисяч тонн сировини. Щодо розрахунків за неї, то з агроформуваннями укладено угоди такого змісту: за кожну тонну зданих буряків при цукристості понад 16% вони отримуватимуть 75 кілограмів цукру, а одноосібники — ще й 600 кілограмів жому. До речі, прогнози щодо цукристості втішні, очікується добрий урожай буряків і в кількісному вимірі. Середня маса кореня становить на сьогодні до 400 грамів.

Щоб мати власну цукросировину, підприємство створило ТОВ «Городенка Агро» — залучило до співпраці селян і нині орендує у них чотири тисячі гектарів землі. Надає воно і значну благодійну допомогу громадам Росохача, Острівця, Сороків, Слобідки, Чернелиці, Корнева, Котиківки. Передусім забезпечило цукром тамтешні дитсадки та школи, діти отримували подарунки до свят. Виділено кошти на благоустрій кількох населених пунктів, на інші потреби. Заводчани підтримують і центральну районну лікарню, соціально незахищених громадян Городенківщини.

Власники підприємства мають намір на перспективу розширити орендовані площі, збудувати зерновий елеватор, відкрити власний автотранспортний парк на 100 одиниць техніки, а це й додаткові робочі місця. і, звичайно ж, розширюватимуть виробництво.

— Принагідно хочемо щиро подякувати, — сказав О. Філіпенко, — обласній та районній владі, особисто голові ОДА Михайлові Вишиванюку та його заступнику Василеві Брусу, голові РДА Іванові Морозу за велике сприяння нормальній роботі нашої цукроварні. А також — товаровиробникам, з якими підприємство налагодило взаємовигідні партнерські стосунки...

Ми ж побажаймо заводчанам вдалого старту нового сезону цукроваріння.

Автор: Людмила СТРАЖНИК
Джерело: Газета ГАЛИЧИНА