друкувати


На Калущині замість бур’янів понищили селянські угіддя

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-07-14 02:45:20

«Наша проблема ніби з неба з’явилася, 21 травня цього року над нашими нивами почав кружляти літак-«кукурудзник». Ми ще дивувалися, бо років з двадцять цих літаків уже не бачили. Нам переповіли, що літак чимось посипав наші угіддя. А коли у понеділок навідалися в поле, то вжахнулися, бо всі рослини на угіддях пожовкли. Виявляється, що то якийсь бізнесмен помилково не ті землі покропив...», — пишуть у листі до «Галичини» жителі селища Войнилова на Калущині (така ж проблема і в селі Довпотові) і бідкаються, яким чином цей, так би мовити, «потравник» восени «за результатами середніх зібраних у районі врожаїв» відшкодує їм збитки, якщо актів комісії люди в очі й досі не бачили?

Войнилівці мають також й іншу причину для хвилювання — навесні селянам пропонували віддати свої паї в оренду, але всі відмовилися. Додала настороженості також інтернет-інформація за жовтень минулого року про виявлення інспекцією Держкомзему на Рівненщині 50 га самовільно захопленої землі ТОВ «ВВ-Агро»...

Кому потрібне зволікання?

Селище Войнилів розташоване уздовж автотраси Калуш—Бурштин, на правому березі річки Сівки — притоки Дністра. А Войнилівській селищній раді підпорядковані села Довпотів, Середнє, Дубовиця. Селянські угіддя — приблизно 30 га розпайованих родючих  земель — розкинулися за селищем Войниловом в урочищі «Гони».

Кілька десятків селян мають державні акти на земельні ділянки по 0,94 га і не дають їм пустувати — хтось садить картоплю, хтось вівсом засіває або як сіножаті використовує. На місці ми дослідили, що «Гони» жодним чином, навіть з висоти лету Ан-2, не можна сплутати з зарослими чагарниками запустілими полями. Землі оброблені, а на багатьох ділянках ще й опудала для остраху птаства порозставлювано. І фірма-«потравник» приватної власності (у селищній раді нам дали реквізити київського ТОВ «ВВ-Агро») своїх земель у тому урочищі взагалі не має. Після кроплення приватні людські угіддя здалеку виглядають чорними. Понад місяць по тому картопля ще сяк-так відновилася, овес вріс «аж» на десять сантиметрів, а сіножаті вигоріли...

— Люди мені сказали, що літак потравив поле, — розповідає власник знищеної ділянки в урочищі «Гони» Володимир Суслик. — А до того нам про кроплення ланів ніхто не дав знати. Я пішов на своє поле: бульба була жовта, пшениці і трава пожовклиѕ Ми відтак звернулисі у селищну раду, але й там сказали, що наразі нічого не знают. А через кілька днів довідалисі, що угіддя потравили з літака. Люди питалисі, чи був хтось, окрім льотчиків, у літаку, чи мали карту поля. Сказали, що нікого не було. Приїжджала комісія — все переміріли та оглянули. Кажемо, дайте нам якийсь документ, зложіт акт. Сказали, що повідомліт, коли прийти по акти. Ми чекали-чекали і пішли до селищного голови. Той сказав, що ще нема і що приїде представник фірми прямо на поле. Так ми чекали кілька разів. Приїжджєли. Ми льотчиків питали, чи був хтось з ними у літаку, крім екіпажу. Пояснили, що була жінка, яка показувала, коли включєти, а коли виключєти  кроплення. А представник фірми питав, як краще відшкодувати збитки — грішми чи восени кінцевим результатом. Ми погодилисі, що грішми і одразу. Пообіцєв, що їде до Києва, а після повернення все владнає. Але й досі ми його ни виділи. Тож звернулисі в райдержадміністрацію, перший заступник голови Федір Вовк пробував зателефонувати представникові фірми, як буде з відшкодуванням посівів та сіножатей, але казав, що той трубку не бере. Ми знову начекалисі. Пообіцяв: ми вас повідомимо. З  тим ми і додому вернулисі. По нинішній день ніхто нас не повідомив. Боїмосі, чи то, бува, не навмисно нам угіддя потравили. Бо десь у лютому—березні нам пропонували продати свої паї. Особисто мені давали 180 грн. за 0,94 га. Та ніхто  не продав...

Деякі власники угідь, зокрема родини Сусликів, Яцишиних, Ганущаків та інші вважають, що фірма-«потравник» зумисно зволікає з відшкодуванням збитків. Бо без актів на руках їм восени нелегко буде довести обсяги реальних збитків.

Депутати були проти...

Войнилівський селищний голова Володимир Рудий підтвердив, що саме представники ТОВ «ВВ-Агро» мають наміри орендувати сільські землі у Войнилові і що вони не повідомили про плани кропити «Гони» 21 травня.

— Напередодні до селищної ради нам телефонували підприємці, сказали, що пригнали літак і кроплять поля у селі Завадці, бо там вони мають укладені договори з людьми, — коментує селищний голова Войнилова Володимир Рудий.

— А у нас вони були ще десь перед Пасхою, попросили організувати зустріч із селянами. Люди ніби й погодилися віддати свої паї в оренду — землі пустують, позаростали чагарниками. Та поговорили і поїхали. Прийшла весна, люди до мене зверталися, бо не знали, що робити. Але я до підприємців додзвонитися не міг. То й кажу: маєте городи — обробляйте. А як з’являться підприємці, то будете собі укладати договори. Але ті пропали і зателефонували аж у травні, коли у нас була сесія. Я запропонував приїхати і поговорити з депутатами. Але депутати 19 травня дозволу на кроплення не дали...

— Тобто попри відмову сесії фірма без попередження таки взялася кропити приватні угіддя?

— Представники фірми пояснюють, що помилився пілот. А у кабіні, щоб там люди не говорили, не було нікого з наших представників, навіть землевпорядник був тоді на лікарняному. Літак сідав у Копанках. А у Завадці з ними літала сільський голова. До нас приїжджала комісія з району. Представники домовилися з людьми, що грішми компенсують кожному ґазді завдану шкоду, а хто не погоджується — врожаєм.

— А де ж акти? Люди кажуть, що й досі їх не бачили.

— Є, у власників фірми. А загальний акт комісії — в районі. Представники фірми мали нам передати акти, але казали, що вже з тими актами приїдуть, аби розрахуватися з людьми. Бо у нас настільки складна ситуація, що й паперу нема за що купити. Домовлялися по-людськи. Я  не раз телефонував представникам фірми — просили трохи почекати. Я був присутній під час розмови підприємців з людьми. Селяни казали: розрахуєтеся з нами нормально за потраву — будемо укладати договори про оренду. А потрава, однозначно, сталася не зумисно. Адже фірма не заперечує людські претензії  і не відмовилася від намірів брати землі в оренду, тож зацікавлена мати добре лице перед громадою.

Здивування на здивування

З проханням прокоментувати ситуацію у Войнилові 30 червня ми зателефонували до Києва за номером, вказаним у інтернет-довідці про ТОВ «ВВ-Агро», який збігається з реквізитами, наданими нам селищним головою Войнилова. З’ясувалося, що номер квартирний — юриста фірми. І щонайперше здивувало: пан Микола, виявляється, про інцидент у Войнилові вперше вчув власне від журналіста «Галичини», на що зауважив: «Наскільки мені відомо, ТОВ «ВВ-Агро» взагалі не провадить господарську діяльність на Івано-Франківщиніѕ» Але пояснив, що, мовляв, їхній холдинг великий, має багато структурних підрозділів і він як юрист міг усього й не знати. І попросив зателефонувати через дві години. Минули три — і ми здивовано почули від пана Миколи інші коментарі: «Я нічого вам про цю фірму сказати не можу — як юрист я просто реєстрував її в облдержадміністрації і жодного стосунку до ТОВ «ВВ-Агро» не маюѕ» Таким чином, закономірно, і виникло запитання: що ж то за інвестор має наміри провадити господарську діяльність на Калущині, якщо особи, уповноважені (їх номер телефону зазначений у довідці про фірму) на офіційні контакти не мають жодного стосунку до цієї фірми? Тож «Галичина» з інформаційним запитом звернулася до голови Калуської райдержадміністрації Василя Петріва.

Допоки «Галичина» очікувала відповідь на інформаційний запит, 11 липня представники агрофірми почали розраховуватися  з людьми з Довпотова, де потерпіли до 40 людських ділянок (у Войнилові — до 20, але площі більші). імен своїх не назвали і відмовилися коментувати ситуацію. Єдине, про що ми довідалися: після Довпотова до кінця липня відшкодують людям збитки в селищі Войнилові та в селі Завадці, а загалом через завдані збитки доведеться виплатити десь 200 тис. грн. Ті селяни з Довпотова, з якими нам вдалося поспілкуватися, таким розрахунком не задоволені. Але попри все  більшість поворкотіла та й розійшлася по хатах. Дехто навіть прокоментував свої емоції в мікрофон. Та кілька селян не захотіли  брати призначену їм фірмою грошову компенсацію і домовилися  про перерахунок. Але всі, з ким ми спілкувалися, і не думають віддавати свої паї орендаторам.

Автор: Ігор ЛАЗОРИШИН