друкувати


Холера в Україні може поширитися через застарілу каналізацію

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-06-01 09:30:52

Таке занепокоєння висловив радник Президента України Валерій Пустовойтенко, який працював у складі спеціальної робочої групи, створеної на виконання рішень Комітету з економічних реформ при Президентові України. Фахівці робочої групи впродовж двох місяців вивчали ситуацію з водопостачанням та водовідведенням в регіонах нашої країни і напрацювали пропозиції щодо стабільної роботи цієї сфери. На їх думку, у ряді областей виявилися настільки серйозні недоліки з очисткою стічних вод, що в будь-який момент це може спричинити до катастрофічних наслідків.

«З першою «катастрофою» ми вже стикнулися, - зазначив Валерій Пустовойтенко. – Після повідомлення про випадки холери у Маріуполі було ухвалене рішення щодо закриття Азовського моря. Це відбувається на початку курортно-оздоровчого сезону, який тепер в Україні опинився під загрозою зриву».

Також він нагадав, що спеціалісти називають холеру «хворобою брудних рук». Отже, її локалізація чи поширення напряму пов’язані із надійністю систем постачання води та її очищення. «На жаль, в Україні пити воду з кранів і мити нею руки часто буває доволі небезпечно», - резюмував радник Президента.

Під час ретельної перевірки очисних споруд фахівці робочої групи виявили цілий ряд кричущих недоліків. Так, більшість очисних споруд у містах та селищах Криму були введені в експлуатацію ще в 60-80-ті роки і відтоді не піддавалися суттєвому технічному та технологічному оновленню та переоснащенню. У Керчі відходи людської життєдіяльності (близько 50 тис. кубометрів на добу) практично напряму потрапляють до Азовського моря, і навряд чи на такий перебіг подій якимось чином вплине рішення про його закриття. Фактично непрацюючими є очисні споруди в Судаку та Бердянську, деяких інших містах. У Судаку фекалії скидаються в море лише за 250-300 метрів від міських пляжів. У Саках потужності систем водоочищення спроможні щодня переробити лише третину від реальних потреб. Усі ці недоліки суттєво загострюються з початком курортно-оздоровчого сезону, коли до південних регіонів України вирушають сотні тисяч туристів та відпочивальників.

«Україні вже доводилося стикатися з епідемією холери на початку 70-х років, старше покоління добре пам’ятає всі ускладнення та збитки, до яких вона спричинила, - сказав Валерій Пустовойтенко. – У розпал курортного сезону Одеса перетворилася на порожнє місто, місцеві фрукти та городину ніхто не хотів купувати. Влада тоді взяла під жорсткий контроль питання надійної роботи та ремонту централізованих очисних каналізаційних споруд, багато із них було винесено за межі міста. Практично до останнього часу регіон працював на запасі міцності, закладеному в ті роки. Тепер актуальними є сучасні зміни, які повинні гарантувати безпечне життя та стабільний розвиток територій».

На думку радника Президента, ряд проблем із водопостачанням та водовідведенням в українських регіонах лише загострюватиметься. Приміром, у більшості пенітенціарних закладів – у тюрмах та колоніях – відсутнє централізоване водовідведення, часто викиди здійснюються без застережних заходів, хоча серед мешканців цих спеціалізованих закладів поширений туберкульоз, причому у відкритій формі.

«Наша робоча група напрацювала цілий ряд важливих і реальних до виконання заходів, які мають кардинально поліпшити ситуацію з водопостачанням та водовідведенням, - повідомив Валерій Пустовойтенко. – І мені не зрозуміло, чому Кабінет Міністрів досі не відреагував на них належним чином, хоча йдеться про виконання доручення Президента, не ухвалив рішення про невідкладне фінансування робіт з будівництва та переоснащення очисних каналізаційних споруд, з налагодження безпечної роботи цієї сфери ЖКГ. На ліквідацію наслідків холери, якщо виникне епідемія, необхідно буде витратити набагато більше грошей, ніж на згадані роботи. Тому я звертаюся до Прем’єр-міністра Миколи Азарова, щоб він відшукав можливості взяти під особливий контроль питання налагодження роботи галузі та ліквідації гострих проблем у ній».

Автор: Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, Національний прес-клуб «Українська перспектива»