Телереклама націлена лише на ваш гаманець

Я зазвичай рекламу ігнорую, дивлюся лише новини та конкретні передачі. А якщо на екрані з’являється реклама, то це для мене вимушена причина піти повечеряти (лише не перед телевізором), помити посуд, прибрати в квартирі... Але одного вечора я не помітила, як почала її, ту рекламу, дивитися. І не пошкодувала, бо вона збурила в мені стільки думок, що мушу поділитися з вами.

Передовсім я зрозуміла, що фармацевти найбільше переживають за наші носи — їх треба закапувати. Реклама починається з показу немовлятка, якому, як я зрозуміла, закапали ніс уже в перші дні життя... Пригадую, своєму синові я, як і всі тогочасні мами, промивала носик власним молоком, і це було дуже дієвим засобом!

Потім під час того ж блоку реклами називають ще зо п’ять-шість засобів, і всі вони гарантують вашим носам вільне дихання. Як легко, виявляється, позбутися хвороби! Не треба ні звертатися до лікаря, ні вилежати застуду чи хворобу — отак на ходу прийняв запропоновану мікстуру, і вриваєшся в кабінет до начальника, щоб виконувати не лише свою, а й його роботу!

Я собі думаю: який резон в одному блоці реклами називати стільки аналогічних засобів, не повідомляючи нічого про їхні переваги і взагалі нічого конкретного? Якби ж ті фармацевти не були такими зацікавленими, щоб ми купували пропоновані препарати, то не рекламували б на кшталт:

«Я вас розумію. — Ні, ви мене не розумієте. — Тоді підіть в аптеку, купіть «ѕ» і відразу випийте. інакше чому стільки розвелося в місті аптек, яких, мабуть, більше, ніж продуктових магазинів. Отож я й гадаю: чого ми більше споживаємо: продуктів чи ліків? Якщо аптеки постійно відкриваються, значить, ми лікуємося так, як треба їм, і зовсім не так, як треба нам.

А от реклама про «правильне» харчування. Чоловік після роботи пробує всі страви, які приготувала дружина, а потім вкидає це все до свого шлунка, приговорюючи: «Правильно». Я спочатку подумала, що жінка хоче його швидкої смерті, бо такі порції і в такій кількості виставляє щовечора перед ним. Але ні — потім пропонує ліки. Або ж інша тупа реклама, як хуторянський тесть вирішує дізнатися, від якої маси сільської їжі зять — миршавенький інтелігент — «загнеться». Я після побаченого запитую себе і вас: до чого привчає телереклама: жерти без міри лише для того, щоб пити ліки?

А от реклами, як харчуватися для здоров’я та довгого життя, споживати їжу в розумній кількості, щоб не запивати її ліками, ніде нема. Але дивуватися цьому не варто, адже телереклама націлена лише на мій і ваш гаманець. і це  кожен має добре чути своїм носом...