Що вражало й хвилювало, дратувало й тішило мешканців старого Станиславова?

Що вражало й хвилювало, дратувало й тішило мешканців старого Станиславова? Яких звичаїв і правил дотримувалися городяни в повсякденному житті століття тому? Пропонуємо добірку цікавинок з міських газет початку минулого століття.

«Королівські» традиції галицьких весіль

Минулої п'ятниці, 29 травня, 2 мільярди телеглядачів з усього світу стежили за церемонією вінчання англійського принца Вільяма та Кетрін Міддлтон. Цікаво, що молодята відмовилися від весільних подарунків, а натомість запропонували запрошеним зробити внески до благодійних фондів. Згодіться, по-королівськи благородно! Проте ще сто років тому на простих галицьких весіллях існувала подібна традиція - замість подарунків збирати кошти на потреби «Рідної школи». Так, з газети «Станиславівські вісті» від 1 лютого 1912 року дізнаємося, що з нагоди вінчання станиславівського адвоката Юлія Олесницького з панною Лесею Кульчицькою замість «весільних желань» (подарунків) передали на «Рідну школу»: д-р В. Янович - 3 корони, І. Мирон, Л. Гаванський, Л. Чачковський - по 2 корони, А. Саляк - 1 корону і т. д.

Переглянувши місцеві українські газети міжвоєнного періоду, можна сміливо стверджувати, що, мабуть, жодне українське весілля в Галичині не обходилося без благодійних внесків для «Рідної школи» та інших українських культурно-просвітніх організацій.

Виявляється, для благодійності не обов'язково мати королівську кров...

Улюблений святий станиславівських купців

У 20-30-х роках ХХ століття день Святого Юрія (6 травня) відзначався в Станиславові значно пишніше, ніж зараз. А справа в тому, що станиславівське купецтво, об'єднане у «Союзі Українських Купців», саме в день Святого Юрія відзначало своє професійне свято. Святкування починалося традиційним богослужінням, після чого об 11 годині, як правило, в приміщенні Українського Кооперативного Банку проходила урочиста академія з концертом купецької молоді. А завершувалося святкування, як і належить купцям, - «спільним комерсом», тобто святковою торгівлею.

Низькопробні фільми - невигідні

Рішенням магістрату міста Станиславова від 15 квітня 1932 року були встановлені такі ставки податку від видовищ:

від фільмів наукових, краєзнавчих, історичних - 10% від прибутку;

від фільмів вищої мистецької категорії - 20%;

від художніх фільмів - 25%;

від розвивальних - 30%;

від маловартісних - 35%!

Отже, сто років тому низькопробні фільми були невигідними для станиславівських кінотеатрів.

А тепер?

Екзамен для ковалів

У газеті «Кур'єр Станиславовський» від 4 грудня 1927 року було надруковане оголошення про проведення чергового екзамену для ковалів. Для того, щоб отримати дозвіл на роботу ковалем, потрібно було попередньо 3 роки відпрацювати учнем коваля, отримати свідоцтво підмайстра, а потім ще скласти екзамен з ковальської практики. За таких умов поганий коваль просто не мав шансу отримати роботу. Недарма професія коваля завжди була шанованою в галицьких селах та містечках.

Коні не винні

Трагічну подію описує газета «Кур'єр Станиславовський» від 21 серпня 1927 року. Проїхавши крутий віраж перед Галичем, машиніст потяга №322 з жахом побачив трьох коней, які, пасучись неприв'язаними і без нагляду, забрели на саму колію. Коні налякалися потяга і побігли вперед, не сходячи з колії. Дуже дивувалися очевидці, побачивши коней, які біжать попереду поїзда! Проте змагання тварин і потяга тривало недовго - технічний прогрес переміг... Газета повідомляла, що непутящими власниками коней були галицькі господарі Томашевський і Бузяк, які понесли покарання.