Чи впливає на політичні погляди будова мозку?

Вчені з Університетського коледжу Лондона порівняли будову мозку в людей, які дотримуються різних політичних поглядів, і стверджують, що знайшли характерні фізіологічні відмінності.

Когнітивний невролог Рета Канаі та його колеги попросили 90 студентів оцінити свою політичну філософію за п'ятибальною шкалою (від дуже ліберальної до дуже консервативної), а потім просканували їхні мізки на магнітно-резонансному томографі.

З'ясувалося, що у "правих" (консерваторів і демократів) праве мигдалеподібне тіло часто збільшене: ця область відповідає за виявлення загроз і реакцію на емоційні стимули.

У "лівих", особливо лібералів, є тенденція до збільшення передньої поясної кори: ця область збуджується в конфліктних ситуаціях або коли результат ситуації неясний.

Щоправда, розглядаючи результати сканування, учені могли визначити політичні погляди добровольця лише з 75-відсотковою точністю – а цього недостатньо солідно для наукового відкриття.

Результати дослідження були опубліковані в журналі Current Biology. Рета Канаі поспішив пояснити, що він зовсім не має наміру заявляти про причинно-наслідкові зв'язки між будовою мозку і політичними поглядами. Тим не менше, на думку вченого, не варто цей фактор зовсім не враховувати.

За його словами, психологічні тести показали, що консерватори більш схильні до негативних емоцій (страх, відраза), тоді як ліберали більш толерантні до конфліктних і незрозумілих ситуацій.

Саме тому у консерватора підскакує тиск під час перегляду останніх новин, а ліберал витрачає півгодини на роздуми, яке яблуко йому купити - дешеве з пестицидами або дороге натуральне.

Дослідник вважає, що невеликі варіації мигдалеподібного тіла і передньої поясної кори можуть сприяти розвитку у людини певного когнітивного стилю.

Водночас критик Марта Фара з Університету штату Пенсільванія (США) попереджає: збільшення чого б то не було в мозку зовсім не обов'язково веде до змін у поведінці та думках.

Крім того, всі області мозку багатофункціональні, і страхом, наприклад, займається не тільки мигдалеподібне тіло. На її переконання, будь-яка наукова робота, в якій так багато невизначеного, не заслуговує на серйозну увагу.