друкувати


Допоможіть фінансово отримати вашим дітям безкоштовну дошкільну освіту

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-11-03 02:30:10

Родичі, яких діти в садочках чи пішли до школи, весь час скаржаться, що від них безперервно вимагають коштів. Мабуть, десь підсвідомо працівники освіти вторують міністру освіти Дмитру Табачнику, який спить і бачить платні навчальні послуги.

Вже майже аксіома, що в Україні немає жодної галузі, яка не зазнавала б недофінансування. У цих умовах дошкільні та загальноосвітні заклади все активніше слідують принципові “допоможи собі сам”. Тож яким чином надходять кошти та як їх використовують у згаданих закладах?

В органах Державного казначейства для навчального закладу відкрито три рахунки, на які надходять відповідно кошти з бюджету, доброчинні внески та кошти до спецфонду.

Батьки, вочевидь, відповідають за наповнення доброчинного та рахунку спецфонду. Про ці “обов'язки” батьків інформують перед початком навчального року. Так, у садочках пропонують додаткові можливості для дітей — чи-то навчатися англійській мові, чи танцям. Батьки у випадку згоди пишуть заяву й цим висловлюють готовність сплачувати до спеціального фонду — гуртки та заняття з іноземних мов ведуть люди позаштатні, доводиться платити їм із власної кишені, тобто через спеціальний фонд.

Незабаром після цього батьків знову запрошують на збори й розповідають, як важливо дітям перебувати в чистих, теплих, впорядкованих приміщеннях. Розчулені дорослі після цього виймають гроші з іншої кишені — цього разу на доброчинні внески, за які їхнім чадам гарантують усі зручності.

Слід, мабуть, нарешті згадати, що дошкільна освіта в Україні безкоштовна, адже є цей третій рахунок, для державних коштів. З бюджету гроші йдуть, наприклад, на капітальний ремонт садка. Що ж, держава виклалася по повній, тому коли йдеться про харчування для дітей, тут теж очікують на розуміння і підтримку. Тож виконуючи відповідне рішення міської ради, батьки платять 4 гривні на день на харчування на додачу до 4 вже передбачених у бюджеті. Що ж, приємно почуватися з державою на рівних.

Автор: Віта БОЙЧУК