Вперше в історії українець став арбітром фінальної частини чемпіонату світу з волейболу

Вперше в історії вітчизняного спорту українець став арбітром фінальної частини чемпіонату світу з волейболу. Івано-франківець Михайло Мельник минулого тижня повернувся з Італії, де обслуговував матчі групового раунду світового чемпіонату серед чоловіків. Своїми враженнями арбітр поділився з "ГК".

- Мені випала велика честь судити матчі чемпіонату світу з волейболу, який проходив в Італії і зібрав 24 найсильніші команди, що були розподілені на шість підгруп по чотири збірні у кожній. Фінальна частина світової першості зібрала 24-ох суддів з усього світу, з яких тільки дев'ять репрезентували Європу.

- Перед початком світової першості арбітри традиційно складають екзамени чи тести. Що довелося скласти Вам?

Спочатку всіх арбітрів чемпіонату світу зібрали у Мілані, де ми проходили відповідні екзамени та тести на знання правил. Цього іспиту я, відверто, побоювався, адже усі запитання були англійською. Нас одразу попередили: якщо арбітр відповідає правильно менше, ніж на 75 відсотків питань, він автоматично не допускається на перший день змагань. У разі повторного «завалення» екзамену суддю відправляли додому, та ще й з річною забороною обслуговування матчів найвищого ґатунку. Для мене це і справді стало серйозним випробуванням, але у підсумку я показав другий результат з усіх суддів - 95,2% правильних відповідей (посміхається). Наступного дня в нас був іспит з фізичної підготовки, який ми проходили у спортивному центрі футбольного клубу «Ювентус». У мене був один з найкращих показників серед арбітрів-чоловіків.

- Які матчі Вам випало судити на чемпіонаті світу?

Я обслуговував матчі досить цікавої і рівної за класом групи «Е», в якій зібралися національні збірні Франції, Чехії, Болгарії та Китаю. Судив усі матчі за участю китайців. До слова, в усіх трьох поєдинках я набрав більше 90 балів, якими оцінюють роботу арбітрів, що вважається «very good» («дуже добре»), а у матчі третього ігрового дня, в якому Франція грала з Китаєм, інспектор гри поставив мені 96 балів. Відверто кажучи, це добра запорука того, що мене будуть і надалі викликати на світові змагання.

- Чому Ви обмежилися суддівством тільки матчів групового раунду?

Справа в тому, що призначення суддів відбулося ще у березні, відтак мені ще тоді випало обслуговувати тільки перший етап. Звичайно ж, дійти до фіналу було би також незле, але... Я перший в історії волейбольний арбітр України, якому довірили судити фінальну частину чемпіонату світу. Відверто кажучи, мені в дечому і пощастило. Справа в тому, що інспектором у нашій групі був Джозабел Палмейрі з Бразилії, один із членів арбітражної комісії міжнародної федерації і дуже фаховий спеціаліст. Вже наприкінці відбору, написавши дуже хороший рапорт про мене, він сказав, що у його дружини родина також з України. На що я відповів, що маю надію частіше бачитися зі своїм «земляком» на міжнародних турнірах та чемпіонатах (посміхається).

- До слова, чому Вас ще жодного разу не призначали суддею дуже престижних волейбольних світових змагань «World League»?

Справді, «Світова ліга» - це єдині змагання, на які наша Федерація волейболу України має певний вплив. Тобто ФВУ має подавати заявки своїх арбітрів. Але якось так складалося, що постійно ігнорували. Цього року нарешті подали і мою заявку, будемо чекати результату.

- Як гадаєте, які у Вас шанси тепер бути арбітром на наступній літній Олімпіаді?

Відверто кажучи, після вдалого суддівства на чемпіонаті світу-2010 моя мрія про Олімпіаду стала ближчою. Це був мій перший вихід на змагання такого рівня. Так, раніше я вже судив досить серйозні змагання, але у межах Європи. Як бачите, вийшов вже і на світовий рівень. Тепер треба на ньому втриматися.

Розмовляв Андрій МЕНІВ