Поки що студенти прогулюють пари безкоштовно

Перелік платних послуг, які виші можуть надавати своїм студентам, Кабмін доповнив наприкінці літа. Тож, із початком нового навчального року студенти мали би платити не лише за проживання у гуртожитках, ксерокопіювання та ламінування документів, але і — за пропуски пар без поважних причин та відпрацювання прогуляних семінарських, практичних та лабораторних занять. Платним також має стати користування бібліотекою та Інтернетом у позанавчальний час. Вартість “послуг” наразі узгоджують.

Запроваджувати платні послуги у вишах почали кілька років тому. Відтак, на плечі студентів та їхніх батьків лягли не лише витрати, пов’язані з проживанням у гуртожитку, але і ламінація, ксерокопіювання документів та отримання різних довідок. Згідно з законодавством, платними також є здобуття другої вищої освіти, поновлення на навчання та перевід із одного вишу до іншого тощо.

Незабаром платити студентам доведеться і за пропуски занять без поважних причин, повторне складання іспитів чи користування Інтернетом у позанавчальний час. Це  наповнить бюджет вишів і дисциплінуватиме студентів, — переконують одні. Це породить низку зловживань із боку педагогів та потягне додаткові витрати, насамперед, для батьків студентів, — натомість стверджують інші.

Між тим, у вищих навчальних закладах багатьох країн, причому — як приватних, так і державних, платні послуги вже давно стали нормою. Так, за інформацією Радіо “Свобода”, у сусідній Польщі доводиться платити не лише за переекзаменування, але і за повторення курсу, можливість студій на багатьох факультетах. При цьому виші самі встановлюють розцінки за повторний іспит чи залік. У державних університетах тариф на повторне складання іспиту коливається у межах 20-100 доларів. Натомість третя спроба, вже у присутності комісії, обійдеться студентові не менше, ніж у 100 доларів. Повторне прослуховування курсу коштує 1000 доларів.

Скільки доведеться платити українським студентам, наразі не відомо. Адже “розцінки” ще не погоджені. Так само достеменно не відомо, чи відрізнятиметься вартість прогулу у різних навчальних закладах.

Між тим, деякі калушани, які навчаються у львівських та івано-франківських вишах, переконують: їх уже повідомили, що за пропуск без поважної причини доведеться офіційно платити у касу 50 грн. Водночас студенти побоюються, щоб педагогам не стало вигідно відправляти їх на перездачі.
— Якщо те, про що зараз говорять усі студенти, і справді стане реальністю, і з нас почнуть вимагати гроші за пропущені заняття, користування бібліотекою та щось подібне, то, не виключено, що доведеться організовувати страйки, — поділилася з “Вікнами” студентка четвертого курсу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Юля. — Студенти у цьому плані — народ організований. Тому, думаю, зрештою, до нас змусять прислухатися. І справа тут зовсім не у “халявному” ставленні до навчання. Ну от, що вважається поважною причиною для пропуску? Зазвичай — власна хвороба або смерть когось із близьких родичів. Усе інше, фактично, — прогул. Насправді ж, причини можуть бути не менш серйозними, але не кожну з них можна підкріпити відповідною довідкою. Відтак, якщо за одну пару братимуть 50 гривень, то за день можна “нагуляти” 150-200 гривень. Стипендію, таким чином, ми “профукаєм”, максимум, за три дні. Я не впевнена, що це допоможе дисциплінувати студентів. Адже ті, хто прийшли вчитися, пропускають рідко. Є ще, звичайно, “контингент”, який до вишу прийшов із інших міркувань, а тому не надто переймається своїм відвідуванням. Утім, таких студентів, мабуть, і штрафи не зупинять.

Між тим, у Калуші поки що студенти пропускають заняття безкоштовно. А керівники вищих навчальних закладів запевняють: поки немає чітких інструкцій та рекомендацій “згори”, штрафувати “гуляк” ніхто не буде. Не йдеться наразі і про конкретні розцінки. Їх, щоправда, незабаром узгоджуватимуть бухгалтери вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації. Відтак, принаймні, по області вони мали би бути однаковими в однакових навчальних закладах.

У коментарі “Вікнам” директор Калуського політехнічного коледжу Петро Гринькевич запевнив: він і сам — не прихильник таких нововведень, а тому, якщо вони не будуть обов’язковими, з легкістю від них відмовиться.

— У коледж, в основному, приходять випускники 9-х класів, тобто 15-16-річні підлітки. Звісно ж, ніхто з них на роботі не працює. Тому застосовувати до неповнолітніх дітей такі заходи — недоцільно. Адже платити все одно доведеться їхнім батькам. Пропускають, загалом, не часто. Хоча, є поодинокі випадки, коли студент “наполегливо” не хоче вчитися. Тут уже треба працювати педагогам, якось зацікавлювати, стимулювати.  
“Бити гривнею”, вважає Петро Гринькевич, можна хіба що на 3-4-ому курсах, та і то — хіба студентів, які пропускають навчання через роботу. З цієї ж причини, найімовірніше, виконувати відповідну постанову будуть здебільшого інститути, університети та академії, де навчаються повнолітні та цілком самостійні люди.

— Не варто забувати і про той факт, що подібні зміни у навчальному процесі повинні бути погоджені зі студрадою, — наголошує Петро Гринькевич. — Так, згідно зі статтею 38 Закону України про вищу освіту, у вищих навчальних закладах та їхніх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів. Воно забезпечує захист прав та інтересів осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, та їхню участь в управлінні вишем. У нашому коледжі до студентської ради входить 21-а особа. Усі ці молоді люди беруть активну участь у житті навчального закладу. Тому навіть, якщо ми захочемо ввести платні послуги, а студрада буде проти, ми не зможемо їх запровадити.

Отож, страйк, до якого вже сьогодні морально готуються студенти, можливо, і не знадобиться. З одного боку, попри постанову Кабміну, у вишах платні послуги вводити не поспішають. З іншого — студенти мають доволі багато прав і можливостей, щоб не допустити подібних нововведень. Відтак, згідно із тим же Законом про вищу освіту, повинні погоджувати не лише вартість “прогулу”, але і приймати рішення про відрахування та поновлення окремих осіб, їхнє переведення з державної форми на контрактну і навпаки. Зрештою, — навіть призначення заступника декана та проректора, які відповідають за роботу зі студентами, поселення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі, у гуртожиток і виселення з нього.