Особливості цьогорічних жнив не загрожують продовольчій безпеці краю

Жнива на Прикарпатті — в розпалі. А збирання ранніх зернових уже й на завершенні. Аграрії впорали понад 80 відсотків їхніх площ. Ще день-два і за сприятливої погоди вони зберуть основні хлібні культури.

Нині за координації аграрного блоку ОДА комбайни господарств, які вже зібрали ранні зернові, працюють на полях тих сільгосппідприємств, де ще є що косити й молотити. Така солідарність викликана однією причиною: поки не задощило, варто поквапитись. Тим часом свіжий прикарпатський коровай важить уже більше 190 тисяч тонн. Правда, середня врожайність цього року дещо нижча, ніж була торік, — майже 27 ц/га проти торішніх 31 центнера. І це, як прогнозують спеціалісти, призведе до зменшення порівняно з 2009-м валового збору зерна. Втім, несприятливі кліматичні умови цього літа зле позначилися й на якості цієї продукції.

Зерно, як кажуть у народі, стекло, — коментує особливості нинішніх жнив виконувач обов’язків начальника головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Іван АНДРІЇШИН. — Адже в період його молочно-воскової стиглості йшли дощі, а потім різко настали вельми спекотні дні. Через такі аномальні температурні перепади зерно вийшло щуплим, бо не встигло виповнитися. Воно не має тієї ваги, яку б мало мати. Проте це призведе хіба що до зменшення виходу борошна з переробки такого збіжжя, але на його пекарських властивостях ніяк не позначиться.

Іване Петровичу, як у тому зв’язку виглядає баланс між продовольчою та фуражною половинами врожаю-2010?

— Про це ще рано говорити. Коли закінчимо жнивувати, тобто коли зберемо й останню культуру зернової групи — кукурудзу, тоді зможемо відповісти на це запитання. Тепер же можу хіба що нагадати про потреби регіону в такій рослинницькій продукції. Суто для харчування нам необхідно 204 тисячі тонн зерна, на корм худобі, свиням, птиці — ще 270 тис. І  35 тис. т потрібно для роботи об’єктів спиртової промисловості, а 27 тис. маємо засипати до насіннєвого фонду. Отже, що зберемо самі, а решту, за давньою традицією, завеземо з Тернопілля, Вінниччини та з інших регіонів. Наші краяни можуть не сумніватися: Прикарпаття буде і з хлібом, і з фуражем, і з насінням.

А як триває формування регіональних зернових ресурсів?

— На виконання відповідного розпорядження голови ОДА Михайла Вишиванюка до всіх районів та міст доведено завдання зі створення таких запасів з огляду на кількість населення на їхніх територіях. Тож цю справу в області ми не лише розпочали, а вже й заготовили до регіональних ресурсів 60 відсотків потреби, яка становить 51 тисячу тонн — так званий тримісячний незнижуваний запас. Завершили ж наповнювати свої засіки хлібною сировиною на Коломийщині, Снятинщині й Городенківщині.

Нині зерно нового врожаю продають-купують істотно дорожче, ніж торік. Чи не призведе це до відповідного підвищення ціни на борошно з нього, а відтак і на хлібобулочні вироби, що, як подейкують, станеться вже у вересні — жовтні?

— Торік вартість тонни пшениці третього класу становила 1 300 грн. Нині ж на торгах Аграрної біржі ціни на таке зерно сягають 1 512 грн/т, а на пшеницю другого класу — й 1 640 грн. Що ж, нижча врожайність — вища ціна. Це закономірне явище. Цілком можливо, що це вплине і на підвищення вартості борошна. Та якщо це станеться, воно не буде значним. Опріч того, на такі випадки в державі передбачено механізми компенсації, які вводять у дію з тим, аби ціни на соціальні види хліба не підстрибували. Втім, нині взагалі немає підстав для зростання вартості хлібобулочних виробів чи до якогось ажіотажу на ринку борошна. Адже у продовольчому резерві країни є достатньо збіжжя, закупленого попередніми роками. В разі чого його буде використано, сказати б, для нормалізації цінової ситуації.

Від редакції. Після збирання ранніх зернових прикарпатські жниварі, мабуть, уже й з наступного тижня розпочнуть збирати пізні, а також ярий ріпак, який цього року через погодні аномалії достигає доволі пізно. Водночас рільники вже турбуються про підготовку ррунту для осінньої сівби. Власне, на Тлумаччині й Рогатинщині вже сіють під урожай-2011 озимий ріпак. Взагалі, аграрії регіону мають плани посіяти його на площі 15 тис. га, як і велять технології, до 1 вересня. Тим часом останні події на владному Олімпі стосовно аграрної політики не вселяють надії на задекларовану ще навесні істотну державну підтримку вітчизняного сільського господарства. Приміром, згідно з відповідною постановою Кабміну від 28 липня обсяг коштів, передбачених у Держбюджеті на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів та виробничих  програм в агропромисловому комплексі, скоротили у 2,3 раза. А, скажімо, заплановане державне фінансування для створення оптових ринків сільськогосподарської продукції, про важливість чого стільки говорили донедавна, врізали вчетверо (з 200 млн. грн до 50 млн.). Чи такий приклад. Президент Віктор Янукович свого часу виступив за спорудження в різних регіонах 100 корівників із тисячним поголів’ям молочного стада в кожному, а Кабмін замість мільярда грн, потрібного на часткове відшкодування сільгоспвиробникам вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, вділив лише 100 млн... В умовах такого катастрофічного безгрошів’я в державі на серйозний підйом у сільському господарстві розраховувати не доводиться.