друкувати


Був День місцевого самоврядування. Свято із ноткою суму

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-12-15 12:26:23
Професійне свято держслужбовців, День місцевого самоврядування, припав цьогоріч на понеділок. І хоча цей день у тижні, кажуть, найтяжчий, свято вдалося на славу — люди були задоволені пошанівком і гарним концертом. А втім, не обійшлося й без нотки суму — усе ж таки каденція добігає кінця...

Духовий оркестр виконує Гімн України. Ведучі Наталія Тарновецька та Микола Кавацюк запрошують на сцену благословити дійство владику Миколая Сімкайла та отця Василя Мізюка. Духовні отці виголошують святочні промови, дякують народним обранцям за допомогу церкві і нагороджують найактивніших подяками. Голову райдержадміністрації Михайла Вінтоняка та голову районної ради Дмитра Неміша удостоєно особливих відзнак з нагоди 20-річчя легалізації УГКЦ.

До слова запрошується голова районної ради Дмитро Неміш.

— Ми четвертий рік збираємося цим складом в урочистій обстановці, — звертається до залу пан Неміш, — а вже наступного тут святкуватиме інша каденція. Тому сьогодні ми підводимо підсумки нашої роботи. На відміну від депутатів Верховної Ради депутати районної ради не відірвалися від народу, а працювали на благо громади, вирішили багато проблемних питань, започаткували чимало проектів, налагодили плідну співпрацю з австрійцями, поляками. За нашим прикладом створюється Всеукраїнська асоціація голів сільських і селищних рад. Звичайно, місцеве самоврядування потребує реальних змін, бо роками про них лише говорилося. Потрібно змінити виборче законодавство, бо ми не знаємо кого обираємо. Місцеве самоврядування потребує адмінреформи і Коломийський район готовий її провести у себе як експеримент. Ми хочемо, щоб бюджет створювався на рівні місцевих рад, тоді всі будуть хотіти стати депутатами на місцях. У день свята я хочу подякувати усім за працю, розуміння, підтримку — депутатам, сільським головам, духовенству і особливо голові адміністрації. Хоча у Законі є протиріччя між нашими гілками влади, але поміж нами його нема. Без згоди ми б не домоглися тих результатів і досягнень, якими сьогодні пишається наш район.

Естафету вітань переймає голова райдержадміністрації Михайло Вінтоняк.

— Я радий бачити сьогодні в залі наших ветеранів, — говорить Михайло Іванович. — Тих, на чию долю випало зародження самоврядування. Ми інколи нарікаємо, як нам важко, але запитайте у них, як їм було. З-поміж усіх років нашої каденції 2009-й був чи не найскладнішим. До цього спричинилася світова економічна криза, але в районі є розвиток, злагода, спокій, 95 відсотків усіх питань, які ми розглядаємо на сесіях, приймаються одноголосно, бо ми дбаємо про добробут людей, а не про власні інтереси, амбіції. Сьогодні ми святкуємо. Хтозна, в якому складі зберемося наступного року, але кожен із нас і далі буде в строю, старатиметься на благо держави, людей, де б не довелося працювати. Будьмо оптимістами!

На сцену запрошують представника польської делегації — віце-старосту Бартошицького повіту Януша Домбровскі. Польський гість подякував за честь бути присутнім на святі, з приємністю підкреслив, що Бартошицький повіт і Коломийщину уже понад рік єднає дружнє партнерство. "Праця на благо громади, — продовжує пан Януш, — є трудною і не дає миттєвих результатів, але вона є почесною і дуже потрібною". Ще віце-староста коротенько розповів про самоврядування у Польщі, про те, як працюється тамтешнім депутатам, а оскільки усі роблять одну справу, бо працюють на громаду, то є як родина, а родині треба допомагати. Пан Домбровскі вручив Дмитрові Немішу та Михайлові Вінтоняку медикаменти для ЦРЛ.

Польський гість без подарунка теж не залишився. Голова "Просвіти" Василь Глаголюк вручив йому компакт-диски з українськими піснями — у Бартошицькому повіті є дві українські школи, на базі однієї з них — ліцею, цьогоріч проходив фестиваль народної музики, який мав назву "Коломия—2009".

Відтак перейшли до найурочистішої частини — вручення подяк і грамот. Від імені ветеранів подячне слово виголосив Михайло Наконечний. Він згадував, як усе починалося після перших демократичних виборів. Як партократи і демократи не сходилися в кандидатурах і посадах. Як в одному селі розгорялася ворожнеча поміж двох конфесій, бо не могли поділити одну церкву. Коли зарплату давали шифером, але відбудували школу у Спасі, будували нову у Вербіжі... Михайло Наконечний дякував депутатам перших скликань Павлові Мовчану, Степану Пушику, Василеві Ткачуку, за сприяння яких район отримував фінансову підтримку, міг розвиватися.

— Ми гордимося зробленим, — підсумував пан Наконечний, — і доручаємо вам і вашим правонаступникам продовжувати нашу справу. А для цього найкращим побажанням буде — здоров’я. Щоб ви в мирі й радості дочекалися наступного свята.

За плідну співпрацю і об’єктивне висвітлення роботи місцевого самоврядування подякою було нагороджено редакцію газети "Вільний голос" та телерадіокомпанію НТК.

А відтак свій дарунок винуватцям свята презентували учасники художньої самодіяльності. Це було чудове мистецьке дійство, підготовлене районним відділом культури. Виступав танцювальний колектив "Прикарпаття" з Великої Кам’янки, співали: квартет БК села Турка, вокальний ансамбль БК с-ща Отинія, Василь Свищук, Жанна Романюк, Ігор Назарук та троїсті музики з Отинії, ансамбль "Тиса" з Княждвора, Ігор Калиній. Тішив гумористичними оповідками Микола Кавацюк. Віртуозно грали юні сопілкарі з Лісного Хлібичина, неперевершено виконував гуцульські мелодії муніципальний оркестр народних інструментів райдержадміністрації "Гуцулія", патріотичну поезію читав Юрій Майхрович. У перервах між концертними номерами зал не нудьгував завдяки Віталієві Крицькому та Ігореві Назаруку, які розігрували потішну сценку про сон сільського голови.

Несподіваним і приємним сюрпризом для усіх став виступ зі сцени сільських голів — Ліснохлібичинського Богдана Харука та Угорницького — Миколи Хімейчука. Вони виконали пісню — прощальний дарунок для колег, з якими спливає час їхньої каденції.

А завершальним акордом свята став виступ маленьких колядників та фольклорного колективу "Наспів" з Мишина. Увесь зал разом з ними заколядував. Попереду — свята. І ще так багато праці.

Автор: Вікторія КОХАН, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі