Сільське господарство стає жертвою урядового популізму

Під час урочистостей із нагоди Дня працівника сільського господарства Президент України Віктор Ющенко критично оцінив урядову аграрну політику.

Він нагадав, що у 1991-1999 роках відбувалося скорочення сільськогосподарського виробництва. Проте, з 2000 року, після запровадження необхідних реформ – прийняття законів "Про стимулювання розвитку сільського господарства", "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року", введення компенсації відсоткових ставок за кредитами, виплати прямих дотацій на площу угідь та голову худоби, встановлення фіксованого сільськогосподарського податку галузь отримала позитивні результати. За останні 5 років виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 12,4%, а з 2000 року – майже на 47%. "У цьому році Україна закріпила за собою звання провідного зерновиробника світу", - констатував Президент. За його словами, зростання виробництва забезпечує збільшення надходжень до бюджету. Підприємства агропромислового комплексу України збільшили обсяг податкових платежів до зведеного бюджету з 5 млрд. грн. у 2000 році до 8,7 млрд. грн. у 2005 році та 19,5 млрд. грн. в поточному році. За останні роки кардинально підвищилась інвестиційна привабливість сільського господарства. Протягом 2005-2008 років обсяг капіталовкладень у галузь зріс майже втричі. З 2000 по 2008 роки обсяг залучених протягом року кредитів підприємствами агропромислового комплексу України зріс у 10 разів, а обсяг пільгових кредитів – майже у 20 разів.

Водночас, за оцінкою Президента, сільське господарство залишається однією з найменш ринкових галузей. "Торговельні обмеження, адміністрування цін на продовольство, ручне управління ринком завдали відчутного удару по аграріях, в тому числі за останні два роки", - сказав Президент. Прикладами адміністративних дій уряду на цьому ринку він назвав заборону урядом експорту зерна та олії, розподіл квот на експорт олії на користь наближених до однієї політичної сили бізнес-структур, стимулювання імпорту м’яса через Держкомрезерв, повернення до декларування цін на продовольчі товари.

"Галузь дедалі більше стає жертвою урядового популізму. Через бажання будь-якими засобами знизити ціни і побороти інфляцію Уряд завдав непоправної шкоди сільськогосподарському виробнику", - заявив Президент.

Сильним негативним фактором, який стримує розвиток сільського господарства, він назвав відсутність цивілізованого, прозорого ринку землі, іпотеки та можливостей отримати додаткові фінансові ресурси на оновлення виробництва.

"Провідні політичні сили парламенту – БЮТ, Партія Регіонів - поки не докрадуть цю землю, мораторій з руху землі вони не знімуть", - сказав Президент. Він наголосив, що встановлення вільного руху землі – це питання ринку і свободи селянина.

Серед перешкод розвиту сільського господарства Президент також назвав нездатність вирішити проблему технічного оновлення та переоснащення. Поточного року сільськогосподарськими підприємствами придбано техніки втричі менше, ніж торік. Вітчизняне сільськогосподарське машинобудування практично не розвивається. У структурі придбання сільськогосподарської техніки частка імпорту нині становить 75% проти 30% у 2000 році.

"Я назвав лише частку проблем. Вони є принциповими проблемами, причому підкреслюю – це проблеми макрорівня, проблеми урядової політики, а не місцевого самоврядування. Того рівня, де вирішальну роль у розв’язанні повинна відігравати адекватна урядова політика. Це – на тему: любити чи не любити, розвивати чи виснажувати", - сказав Президент.

За його оцінкою, 2009 рік для українського сільського господарства – надзвичайно важкий, причому головною проблемою стали відносин аграріїв з урядом та бюджетом зокрема. "Варто лише урядові втрутитися в галузь, запровадити цінове регулювання, обмеження експорту, і ми одразу ж маємо збитки і падіння виробництва", - сказав він.

Президент констатував, що український уряд суттєво зменшує бюджетну підтримку сільськогосподарських виробників, тим часом як усі європейські країни, особливо в кризові часи, намагаються допомогти їм. Так, на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу державним бюджетом передбачено 6,8 млрд. грн., (у т.ч. із загального фонду – 935,2 млн. грн., із спеціального – 3,7 млрд. грн., із Стабілізаційного – 2,1 млрд. грн.), що майже на 6% менше, ніж торік. Фінансування видатків за рахунок загального фонду державного бюджету в 2009 році майже в 7 разів менше, ніж торік.

Проте навіть за таких умов Уряд зриває графіки фінансування села.

Нині зі Стабілізаційного фонду на підтримку розвитку підприємств АПК перераховано лише 11,4% від запланованих на рік коштів (243 млн. грн. із 2,1 млрд. грн.). На підтримку тваринництва і рослинництва передбачено коштів у 2,4 рази менше, ніж торік (лише 968 млн. грн. проти 2,4 млрд. грн.) і навіть при такому рівні дана програма профінансована лише на неповні 83% від плану. Для фінансування розвитку підприємств АПК у 2010 році передбачено всього 7,6 млрд. грн., що вдвічі менше потреби. Президент висловив серйозні сумніви стосовно того, що фінансування до кінця року буде забезпечено у повному обсязі.

"Наслідок такої фінансової політики – брак власних та залучених коштів у селян. Обсяги залучених кредитних ресурсів проти відповідного періоду минулого року зменшились майже у 2,6 разу і становлять 5,5 млрд. грн.", - додав він.

Окремо Президент звернув увагу на неефективне використання бюджетних коштів – зокрема закупівлю Аграрним фондом пального та добрив. Він також піддав критиці практику неповернення ПДВ експортерам сільськогосподарської продукції та залучення до цієї схеми Аграрного фонду, що перекреслює саму ідею створення цієї інституції. "Поточного року одним з "ноу-хау" є повернення ПДВ експортерам аграрної продукції через Аграрний фонд. Ця схема має непрозорий характер, відбір підприємств здійснюється практично в ручному режимі. Там ховається колосальна корупція", - переконаний Президент.

Він зауважив, що це лише ускладнило і так непросту проблему. Експортери одразу реагують зниженням закупівельних цін.

Помилкова урядова політика, за словами Президента, привела до значного спаду виробництва, зупинення цукрових заводів. Площі збирання цукрових буряків в Україні поточного року очікуються як найнижчі з 2000 року – 328-333 тис. га. У новому сезоні розпочали працювати 55 цукрових заводів, що майже вдвічі менше, ніж було у 2007 році.

Помилки уряду привели і до кризових явищ у тваринництві. "Уряд замість підтримки власного виробника, перетворюється на імпортера традиційної для нас аграрної продукції – нарощує імпорт молокопродуктів, м’яса та цукру. Уряд сам виступив організатором завезення м’ясної продукції з низькосортної сировини за державний кошт і без сплати податків. У країну завезли під виглядом м’яса шкуру, каркаси", - нагадав Президент.

До слабких місць аграрної політики він також відніс відсутність розвитку належної логістичної інфраструктури та спротив з боку урядовців тим підприємцям, які самотужки намагаються її будувати. Уряд вдається до блокування відвантаження зернових. Так, уже тривалий час заблоковано проходження для відвантаження зерна судно "Preventer". "Не допомагають ані наради з цього приводу, ані звернення до Генеральної прокуратури. Завдяки такій "допомозі" Україна може втратити контракт на поставку близько 60 тис. тонн українського ячменю до Ірану", - навів приклади Президент.

За його словами, проблеми залізниці та припортової інфраструктури вирішуються за рахунок селян шляхом підвищення тарифів. За минулий рік вартість послуг залізниці, елеваторів та портів зросла вдвічі, у світі за цей самий період вартість фрахту суден знизилась вдвічі. "Наслідок неадекватних рішень Уряду – недоотримання селянами 200-300 грн. на тонні зерна. У структурі експортної ціни частка логістичних витрат досягає 40%... я вважаю, що це політика кризи", - сказав Президент.

Він констатував, що замість розв’язання конкретних проблем галузі уряд займається популізмом, проводить великі піар-акції щодо прийняття десятків нормативно-правових актів, що врятують село, які виявляються непотрібними аграріям.

"Переконаний, ситуація поточного року має стати уроком для нас усіх. Цю політику ми не можемо повторити. Ми повинні зробити належні висновки. Я розпочав свій виступ з того, що селянство здатне і повинне стати базовою основою для розвитку нашої країни і народу. А тому треба поставити чіткі, стратегічні завдання", - сказав Президент, повідомляє Офiцiйне Інтернет-представництво Президента України.

Обговорити на форумі