друкувати


Королівський шекспірівський театр: П’єса про Голодомор

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-10-02 04:08:40
У всесвітньовідомому Королівському шекспірівському театрі відбувався прем’єрний показ спектаклю про Голодомор в Україні. Автор п’єси – українка Наталія Ворожбит.

П’єсу під назвою "Зерносховище" ("The Grain Store") 34-річний український драматург Наталія Ворожбит написала спеціально на замовлення Королівської шекспірівської трупи. Знаменитий англійський театр у Стратфорді-на-Ейвоні, де, власне, народився геніальний Шекспір, взявся за цю виставу в рамках сезону пострадянської драматургії.

Спектакль одразу набув широкого розголосу у Великобританії. Рецензії з’явилися в усіх провідних британських газетах та на радіо. Крім самої вистави, у цих відгуках багато уваги було присвячено Голодомору як історичній події. Британці небагато знають про події 30-х років минулого століття в Україні, а тому, крім суто театральної цінності, твір Наталії Ворожбит має ще й просвітницьку мету.

Вибір теми певним чином співпав зі спробами України домогтися міжнародного визнання штучно сфабрикованого голоду 1932-33 років геноцидом української нації. Наталія Ворожбит каже, що це радше збіг: "Я хотіла б, аби я писала п’єсу, коли ще не було цих баталій, а років 20 тому. Але тоді я просто ще не могла про це писати. А тепер так співпало, що це також політична тема в Україні, і не дуже гарно виглядає, що я пишу про неї саме тепер. Але я б у будь-якому випадку написала цю п’єсу незалежно від подій в Україні, бо ця тема хвилювала мене ще з дитинства".

Для Ворожбит Голодомор – це передусім родинна трагедія. Дід Наталії був єдиним з одинадцяти дітей в родині, хто вижив під час Голодомору. Прадід був заможним селянином, який відмовився йти до колгоспу, за що його розкуркулили, забравши геть усе. Трагедія Наталчиної сім’ї і лягла в основу п’єси: "Думаю про те, скільки в мене померло родичів, скільки їх у мене могло б нині бути, який би це був великий рід. І це стосується цілої України. Якою б великою вона була сьогодні, якби не ті події. Це була б зовсім інша країна".

Режисер Майкл Бойд відібрав "Зерносховище" як одну з трьох п’єс у рамках сезону пострадянської драматургії. З цією метою представники театру спеціально їздили на терени колишнього СРСР: "Ми шукали історій, п’єс шекспірівського масштабу з лірикою, метафізикою і водночас грубістю шекспірівських творів". Коли режисер прочитав п’єсу Ворожбит, то зрозумів, що це саме те, чого він шукав – п’єса з рисами шекспірівської трагікомедії. У цьому сенсі він навіть порівняв "Зерносховище" з "Королем Ліром".

"П’єса Ворожбит змальовує, як на фоні голоду ламаються дружні стосунки, поширюється радянська пропаганда і поступово вкорінюється нова руйнівна філософія колективізації, - зауважує фахівець з пострадянської літератури Ґордон Гамфріс. - Людей доведено до необхідності їсти гній, а страва з їжака виглядає як бенкет. Голод знищує село. Кружляють чутки про канібалізм. У п’єсі є деякі смішні моменти, але переважно це дуже сумний спектакль. Український голод – це предмет, який треба детально висвітлювати, бо досі він маловідомий у Великобританії. "Зерносховище" переконливо змальовує дуже тривожну картину того, як соціалістична догма перетворюється на масове вбивство".

Вражає жахлива сцена, коли голодних, напівмертвих селян перевдягають у новий, чистий одяг і змушують танцювати й співати в очікуванні американського журналіста, що мав написати репортаж для Заходу про щасливе життя у сталінському СРСР.

У спектаклі українських селян грають британські актори різних рас, але це перестаєш помічати буквально вже за п’ять хвилин дійства. Гра акторів дуже добра, а виконавиця головної ролі Саманта Янґ навіть чудово співає українською мовою. Тиша заповненої зали і довгі бурхливі оплески після вистави свідчать, що твір зачепив за живе британських глядачів, повідомляє Німецька хвиля.

Обговорити на форумі