друкувати
"Біль Чорнобиля – біль коломиян"...
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2009-09-25 06:39:36
Вже більше двадцяти років минуло з часу катастрофи на Чорнобильській АЕС, а пам’ять досі береже той страшний біль. Тисячі людей жертвували своїми життями задля майбутніх поколінь. Коломийська громадська організація інвалідів "Союз Чорнобиль України" власними зусиллями встановила пам’ятник полеглих в боротьбі з невидимим ворогом як нагадування про незліченні скалічені та загублені долі.
Віктор Познік, голова правління Коломийської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України", завітав до редакції Коломия ВЕБ Порталу з фотографіями та кресленнями. Пам’ятник жертвам трагедії встановлено по вулиці Гетьмана Івана Мазепи ще 2002 року, але недовершена композиція архітектурного ансамблю не дає спокою чоловіку.
Він був ініціатором створення цього монументу, брав участь у його розробці, а тепер мріє його закінчити. Зліва від основної частини пам’ятника (ікона "Чорнобильський Спас", написана в пам’ять про трагедію) чекає на своє встановлення плита зверху овальної форми, на якій величатиметься Чорнобильський чудотворний образ святителя Миколая. З ним пов’язано багато історій зцілення, а доля самої ікони була важкою.
Чорнобильський чудотворний образ святителя Миколая відомий з XVIII століття, але вперше про нього згадується в 1840 році в історичних замітках професора Лаврентія Пожелевича: "Ікона в місті почиталася як чудотворний образ, що багатьох зцілює". У 1920 році ікона була піддана знущанню. Її розрубали на три частини, ризу хотіли здати в металобрухт. Але християни змогли врятувати святиню. До 1942 року вона благоговійно зберігалася в одній благочестивій сім'ї, і в ті нелегкі роки біди обходили цю родину стороною. У 1942 році, коли мешканці окупованої території відкрили Свято-Іллінський храм м.Чорнобиля (а до цього в ньому розміщувався склад), ікону реставрували і з почестями понесли в церкву. Віднині вона вже ніколи не покидала святого храму. З розповідей сучасників, відомі неодноразові випадки, коли від ікони святителя Миколая зцілялися безнадійно хворі.
Також своє місце знайде надпис "Біль Чорнобиля – біль коломиян", який був на табличці на хресті, що з 1990 року був скупим нагадуванням проявленого героїзму ліквідаторами на ЧАЕС та сотнями тисяч постраждалих внаслідок смертельних викидів радіації в атмосферу.
Після всіх розрахунків, виконаних в Києві, оцінили роботу у 5 тис. грн, але в нас той же об’єм коштує значно дорожче. У зв’язку з цим було прийнято рішення виготовити обеліск у м.Коростишів Житомирської області. До чергової річниці катастрофи він має бути встановлений та освячений.
За словами Віктора Позніка, пам’ятник всім постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС чи не єдиний в регіоні. Ікона "Чорнобильський Спас" взагалі є унікальною для всієї України, тому що виконана на камені. Багато любові та шани вкладено в кожен елемент композиції. За територією меморіалу доглядає пані Ганна Онищук, за що велика подяка від усіх коломиян.
На разі в Коломиї до громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" входить близько 900 учасників, які несуть важкий хрест радіаційного забруднення. Бідкається чоловік, що влада не те, що не допомагає, а й перешкоджає діяльності неприбуткової громадської організації. Турбує пана Віктора і те, що адреса, за якою можна знайти організацію, дуже приваблює певних осіб.
Сам Віктор Познік є ліквідатором катастрофи І категорії та є інвалідом ІІ групи, за законом йому має виплачуватися вісім мінімальних пенсій та надбавку за втрачене здоров’я, але указами шановних посадовців отримує лише трохи більше однієї тисячі гривень. Лікування в лікарні здійснюється за власний кошт, а аптеки міста отримують лише 3 тисячі гривень, що зовсім не задовольняє всіх потреб людей. Діти, яких держава мала б оздоровлювати в найкращих санаторіях, залишилися поза увагою. Чому? Державна влада займається оздоровленням власних дітей за кошт чорнобильців. Дуже прикро чути про такі вчинки, тому що Чорнобиль – це трагедія, яка живою раною тліє на душах українців, а певні особи посипають ту рану сіллю.
Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Віктор Познік, голова правління Коломийської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України", завітав до редакції Коломия ВЕБ Порталу з фотографіями та кресленнями. Пам’ятник жертвам трагедії встановлено по вулиці Гетьмана Івана Мазепи ще 2002 року, але недовершена композиція архітектурного ансамблю не дає спокою чоловіку.
Він був ініціатором створення цього монументу, брав участь у його розробці, а тепер мріє його закінчити. Зліва від основної частини пам’ятника (ікона "Чорнобильський Спас", написана в пам’ять про трагедію) чекає на своє встановлення плита зверху овальної форми, на якій величатиметься Чорнобильський чудотворний образ святителя Миколая. З ним пов’язано багато історій зцілення, а доля самої ікони була важкою.
Чорнобильський чудотворний образ святителя Миколая відомий з XVIII століття, але вперше про нього згадується в 1840 році в історичних замітках професора Лаврентія Пожелевича: "Ікона в місті почиталася як чудотворний образ, що багатьох зцілює". У 1920 році ікона була піддана знущанню. Її розрубали на три частини, ризу хотіли здати в металобрухт. Але християни змогли врятувати святиню. До 1942 року вона благоговійно зберігалася в одній благочестивій сім'ї, і в ті нелегкі роки біди обходили цю родину стороною. У 1942 році, коли мешканці окупованої території відкрили Свято-Іллінський храм м.Чорнобиля (а до цього в ньому розміщувався склад), ікону реставрували і з почестями понесли в церкву. Віднині вона вже ніколи не покидала святого храму. З розповідей сучасників, відомі неодноразові випадки, коли від ікони святителя Миколая зцілялися безнадійно хворі.
Також своє місце знайде надпис "Біль Чорнобиля – біль коломиян", який був на табличці на хресті, що з 1990 року був скупим нагадуванням проявленого героїзму ліквідаторами на ЧАЕС та сотнями тисяч постраждалих внаслідок смертельних викидів радіації в атмосферу.
Після всіх розрахунків, виконаних в Києві, оцінили роботу у 5 тис. грн, але в нас той же об’єм коштує значно дорожче. У зв’язку з цим було прийнято рішення виготовити обеліск у м.Коростишів Житомирської області. До чергової річниці катастрофи він має бути встановлений та освячений.
За словами Віктора Позніка, пам’ятник всім постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС чи не єдиний в регіоні. Ікона "Чорнобильський Спас" взагалі є унікальною для всієї України, тому що виконана на камені. Багато любові та шани вкладено в кожен елемент композиції. За територією меморіалу доглядає пані Ганна Онищук, за що велика подяка від усіх коломиян.
На разі в Коломиї до громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" входить близько 900 учасників, які несуть важкий хрест радіаційного забруднення. Бідкається чоловік, що влада не те, що не допомагає, а й перешкоджає діяльності неприбуткової громадської організації. Турбує пана Віктора і те, що адреса, за якою можна знайти організацію, дуже приваблює певних осіб.
Сам Віктор Познік є ліквідатором катастрофи І категорії та є інвалідом ІІ групи, за законом йому має виплачуватися вісім мінімальних пенсій та надбавку за втрачене здоров’я, але указами шановних посадовців отримує лише трохи більше однієї тисячі гривень. Лікування в лікарні здійснюється за власний кошт, а аптеки міста отримують лише 3 тисячі гривень, що зовсім не задовольняє всіх потреб людей. Діти, яких держава мала б оздоровлювати в найкращих санаторіях, залишилися поза увагою. Чому? Державна влада займається оздоровленням власних дітей за кошт чорнобильців. Дуже прикро чути про такі вчинки, тому що Чорнобиль – це трагедія, яка живою раною тліє на душах українців, а певні особи посипають ту рану сіллю.
Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі