Нащадок Сварога, Гефеста та Вулкана живе в Коломиї

Життя постійно рухається, пливе змінним руслом по річці Час, де постійно змінюються пріоритети та цінності. Та відома й істина, що людина матиме лише тоді майбутнє, коли пам’ятатиме своє минуле. Ковальство – древнє ремесло, яке показує всю велич роду людського, його винахідливість ще на зорі свого існування.

В Коломиї є коваль, який не на словах, а на ділі знайомий з усіма тонкощами ковальської справи. Майстра звати Ярослав Павлюк. Завітавши до його затишної, але такої гомінкої кузні "Цех- 4", що знаходиться на милозвучній вулиці Староміській, відразу відчула, що саме тут живе багатовікова історія ковальської справи.

Кліо (муза історії) щедро залишила спогади про ковальство сивої давнини. Ще з кам’яного віку було відомо про ковані предмети. Далі людство настільки далеко зайшло в обробці металів, що цілі епохи були присвячені ковальству: мідний, бронзовий та найпізніший залізний вік. Саме на цьому етапі професія коваля здобула велику шану та вже виникло багато спеціалізацій. В період до ХІІІ ст. нараховувалося близько 16 спеціальностей майстрів по металу: замочники, колечники, дровники, ножівники та інші, які діставали свої назви від назв предметів, що виготовляли. Сучасна професія слюсаря (від німецького слова "shigen" – замок) походить саме від ковальства.

За свідченнями істориків, це ремесло прийшло на Україну ще 5 тисяч років назад. З часом древньоруські ковалі оволоділи всіма прийомами вільного ковальства, зварювання, термічної обробки, чорної пайки міддю. Пан Ярослав розповів, що йому для освоєння ковальської справи знадобилося лише кілька років невтомної праці. Дарма, що майстер немає ковальського роду, – не це головне. Коли в серці палає вогонь, а руки прагнуть творити красу, тоді народжується справжній коваль. Він відданий своєму ремеслу і робочий день його триває з раннього ранку і до зорі.

Коваль – це, безумовно, митець. Інструменти у майстра найрізноманітніші! Матеріалом для творчості служить метал, який в умілих руках приймає найнесподіваніших форм. За словами майстра, залізо хоче уваги та розуміння. На моїх очах народжувалися витончені листочки та лілеї, які ось-ось запахнуть...

В час всього штучного та підробленого важко виживати, але завжди є поціновувачі прекрасного. Було так, є і буде: краса коштує дорого. Зараз замовлення охоплюють все більшу географію і це радує. Не варто дешевити, коли мова йде про перше враження від господи. Ковані ворота – це елемент, якому треба приділяти особливу увагу. Вони повинні гармонійно вписуватись в зовнішній вигляд будівлі, поєднувати в собі міцність та надійність. На їх виготовлення йде не один місяць роботи, адже ковальство – це довготривалий процес.

Цей вид ремесла в певний час почав занепадати, але завдяки завзяттю таких людей, як Ярослав Павлюк є надія на те, що ми не згубимо знання здобуті тисячоліттями. На Західній Україні для відродження ковальства та привернення уваги громади до нього влаштовуються різноманітні свята та фестивалі.

Народна приказка нагадує: "Ми – ковалі своєї долі". Ніхто, крім нас самих, не зробить нас щасливими, а щастя – коли займаєшся улюбленою справою, яка залишає слід у віках.

Автор: Оксана РИЖУК, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі