Як починалась Друга світова…(Спогади сучасника)

Про Другу світову війну написано немало, але все те — з "висоти пташиного польоту" генералами і маршалами. Праці істориків важливі, але не рідко ними "керує" політична кон’юнктура — щось замовчується, щось перекручується, а щось безсоромно вигадується.

У свій час в СРСР, а тепер — в Росії, а з нею — у колись залежних від неї державах і прорадянських політичних партіях усю вину за розв’язування Другої світової війни покладають на Гітлера (тепер уникають вказувати на Німеччину як державу). Взагалі воліють значно більшу увагу приділяти закінченню війни, бо це — перемога. Але те, що має кінець, мало, безумовно, і початок. Щоб нарешті позбутися такого підходу до Другої світової війни варто знати, що і хто був у її витоках.

Моя пам’ять тоді, в 1938—1939 роках, ще учня гімназії товариства "Рідна школа" у Львові, "закарбувала" тодішні події, бо вони були знаковими, і про них намагаюся належно пригадати.

"Першою ластівкою" змін на політичній мапі Європи став аншлюс (Anschluss — приєднання) Австрії до Німеччини (Третього Рейху) в 1938 р. Восени того ж року відбулася анексія Німеччиною Судетської області Чехословаччини, заселеної переважно німцями, а навесні 1939 р. Німеччина окупувала Чехію, утворивши Протекторат Чехії і Моравії. При цьому Словаччині була надана незалежність, а на етнічних українських землях в Закарпатті (Закарпатська Русь) була проголошена незалежна українська держава — Карпатська Україна. На жаль, вона проіснувала недовго, оскільки Гітлер погодився на її окупацію Угорщиною як плату за участь у воєнному союзі з Німеччиною. Характерно, що і польська влада у Варшаві взяла участь у розборі Чехословаччини, анексувавши Тушинську округу. Радянський Союз начебто став на захист Чехословаччини, але для цього вимагав від Польщі надати "коридор" для проходу радянських військ. Звичайно, Варшава з цим не могла погодитись, бо вбачала в цьому не допомогу Чехословаччині, а бажання ввести війська в Польщу.

Здавалося, що Гітлер зупиниться на цьому, проте черга підійшла до Польщі — Гітлер вимагав надання Польщею "коридору" для зв’язку Німеччини зі Східною Прусією. Уряд у Варшаві побачив реальну загрозу цілісності Польської держави і вступив у 1939 р. у військовий союз з Францією і Великою Британією, що начебто гарантувало безпеку від посягань Німеччини.

Великою несподіванкою став Пакт про ненапад між Німеччиною і СРСР, укладений 23 серпня 1939 р. — "Пакт Молотова—Ріббентропа".

Проаналізуймо, що ж сталося 70 років тому: як так, що лише за один (!) день вирішили долю багатьох народів Європи? Для належного осмислення подій тут наводжу тексти основних документів, які тільки наприкінці 80-х років минулого століття стали відомими світовій спільноті, попри те, що у Москві вони наче "загубилися", їх довго "шукали і, здається, й досі не знайшли". І

з телеграми Гітлера до Сталіна (умовно документ №1) випливає, що переговори по цих проблемах уже велися раніше, і лише для остаточного оформлення потрібна була формальна зустріч для підписання відповідних документів. Гітлер спішив, бо війська уже знаходилися на німецько-польському кордоні, а отже, він хотів забезпечити себе стосовно можливих супротивних дій Радянського Союзу. Адже розумів, що в разі несхвалення його акцій Радянським Союзом, можливий виступ СРСР на боці західних держав. Для досягнення мети Гітлер "не пошкодував" віддати Сталіну пів-Європи. Пакт про ненапад гарантував Німеччині свободу дій стосовно Польщі і підтримку у боротьбі із західними державами, якщо ті стануть на захист Польщі.

Сам Пакт про ненапад не був чимось надзвичайний, бо в Європі така практика існувала. Важливим став Таємний додатковий протокол (умовно документ №3), за яким Німеччина і СРСР не тільки здійснили "четвертий розбір" Польщі, але й перекроїли всю карту Східної Європи. І зробили це приблизно по лінії спільного кордону Німеччини і Росії перед Першою світовою війною. А отже, СРСР отримував (з півночі на південь) Фінляндію, Естонію, Латвію, східну частину Польської держави до річки Нарва, Вісла і Сян, "випросив" додатково Північну Буковину та колись належну Росії Бессарабію.

Ці домовленості невдовзі зазнали деяких змін, які передбачали "обмін територій", зафіксований у Таємному додатковому протоколі від 28 вересня 1939 р. (документ №4), а саме: СРСР отримував Литву без Мемельської (Клайпедської) округи взамін за частину Варшавського воєводства і територію між річками Віслою і Бугом (Люблінське воєводство), тобто розмежування мало проходити по південному (а не північному) кордону Литви і не по р. Віслі, а по р. Бугу.

Для реалізації домовленостей Німеччина всупереч польсько-німецькій декларації про незастосування сили, підписаної 26 січня 1934 року на 10 років, напала на Польщу 1 вересня 1939 року.

3 вересня Велика Британія на основі польсько-британського договору про взаємну допомогу, підписаного 25 серпня 1939 року, і Франція на основі польсько-французької союзницької угоди, підписаної 19 лютого 1921 року в Парижі, доповненої 19 травня 1939 року т. зв. протоколом Каспшицького—Гемелена, а також протоколом від 4 вересня 1939 року, оголосили Німеччині війну.

17 вересня 1939 року СРСР відповідно до досягнутих домовленостей по Таємному додатковому протоколу нападом на Польщу зі сходу вступив у радянсько-польську війну. Так, ця акція, яка подавалась радянською пропагандою як "вимушений виступ на захист братніх українського і білоруського народів, що були поневолені Польською державою поміщиків і капіталістів", не дивлячись на Пакт про ненапад, укладений 25 липня 1934 року в Москві на 3 роки, продовжений 9 травня 1934 року на 10 років, таки була війною проти Польщі, бо були вбиті й особливо багато полонених, яких радянські органи розстріляли в Катині.

У результаті воєнних дій всього протягом кількох днів вересня 1939 року СРСР захопив Західні Білорусію, включаючи Білосток, і Західну Україну, включаючи Перемишль. Пишу так, бо після Другої світової війни СРСР "розщедрився" і встановив кордон з Польщею без Білостока і округи, без Перемишля і Санока. При цьому німецькі війська просунулися значно далі на схід, як це було узгоджено, а тому тихо відійшли назад. Цей факт, як ніщо інше, вказує на узгоджені дії Німеччини і СРСР. Вони настільки здружилися, що навіть у Бресті влаштували спільний парад перемоги над Польщею.

У радянській історіографії, а тепер — в Росії, на жаль, в Україні побутує теза про те, що для СРСР Друга світова війна це — виключно Велика вітчизняна війна, тобто німецько-радянська (на Заході — німецько-російська) війна, яка розпочалася 22 червня 1941 року. Проте ця теза спростовується, зокрема, навіть в офіційному "війська увійшли у Польщу. У цей день фактично вступила у війну Українська РСР, що була складовою частиною СРСР".

Таким чином автори фактично підтверджують (бо говорити про Українську РСР, яка не мала власних державних і військових структур, просто несерйозно), що СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року і при цьому на боці Німеччини, а не 22 червня 1941 року.

Ці події і Німеччині, і СРСР стали предтечею Другої світової війни, яка набирала обертів і на Сході, і на Заході.

Додатки

Документ №1
Телеграма Гітлера Сталіну про згоду на пропозицію Сталіна заключити Пакт про ненапад та розділ Європи на "сфери впливу" ("Пакт Молотова—Ріббентропа")
Імперський міністр закордонних справ
Німецькому послові в Москві

Телеграма
Відправлена із Берліна 20 серпня 1939 о 16 год. 35 хв.
Отримана у Москві 21 серпня 1939 о 00 год. 45 хв.
Москва
Терміново!
Особисто пану послу
Фюрер доручає Вас негайно прибути до Молотова і вручити йому наступну телеграму

Фюрера для пана Сталіна:

"Пану Сталіну, Москва

1. Я щиро вітаю підписання нової німецько-радянської торговельної угоди як першого кроку в перебудові німецько-радянських відносин.

2. Укладення Пакту про ненапад з Радянським Союзом означає для мене визначення довготермінової політики Німеччини. Тому Німеччина відновлює політичну лінію, котра була вигідна обом державам протягом минулих століть. У цій ситуації Імперський уряд вирішив діяти у повній відповідності з такими далекосяжними змінами.

3. Я приймаю проект Пакту про ненапад, котрий передав мені Ваш міністр закордонних справ пан Молотов, і вважаю конче необхідним якнайшвидше з’ясування пов’язаних з цим питань.

4. Я переконаний, що Додатковий протокол, бажаний Радянським урядом, може бути опрацьований у можливо короткий термін, якщо відповідальний державний діяч Німеччини зможе особисто прибути до Москви для переговорів. В іншому випадку Імперський уряд не уявляє, як Додатковий протокол може бути опрацьований і погоджений у стислий час.



5. Напруга між Німеччиною і Польщею стала нестерпною. Поведінка Польщі щодо великих держав така, що криза може наступити у будь-який день. Враховуючи таку можливість, Німеччина у будь-якому випадку має намір захищати інтереси держави усіма наявними у неї засобами. 6. На мій погляд, бажано, зважаючи на наміри обох сторін, не гаючи часу вступити в нову фазу відносин одне з одним. Тому я ще раз пропоную прийняти мого міністра закордонних справ у вівторок 22 серпня, найдалі — у середу 23 серпня. Імперський міністр закордонних справ має повноваження на укладання і підписання як Пакту про ненапад, так і Протоколу. Беручи до уваги міжнародну ситуацію, Імперський міністр закордонних справ не зможе залишатися у Москві довше ніж на один-два дні. Я буду радий отримати Вашу швидку відповідь.

Адольф ГІТЛЕР".
Будь ласка, передайте пану Молотову вищенаведену телеграму Фюрера Сталіну у письмовому вигляді на аркуші паперу без заголовка.

Документ №2

Відповідь Сталіна на телеграму Гітлера
Стосовно згоди на прибуття Ріббентропа до Москви
Німецький Посол у Москві
У Міністерство закордонних справ Німеччини
Телеграма
Москва 21 серпня 1939 — 19 год. 30 хв.
Терміново
Таємно Телеграма №200 від 21 серпня
У додатку до моєї відповіді №199 від 21 серпня

Дослівний текст відповіді Сталіна:

"21 серпня 1939 р.

Канцлеру Німецької держави пану А. Гітлеру

Я вдячний Вам за листа. Я маю надію, що німецько-радянський Пакт про ненапад стане вирішальним поворотним пунктом у покращенні політичних відносин між нашими країнами.

Народам наших країн потрібні мирні відносини одне з одним.

Згода німецького уряду на укладення Пакта про ненапад створює фундамент для ліквідації політичної напруги і для встановлення миру і співробітництва між нашими країнами.

Радянський уряд уповноважив мене інформувати Вас, що він згідний на прибуття до Москви пана Ріббентропа 23 серпня.
Й.Сталін.

Документ №3
vОсновний документ про поділ Східної Європи на "Сфери впливу" Німеччини і СРСР

"Таємний додатковий протокол

З нагоди підписання Пакту про ненапад між Німеччиною і Союзом Радянських Соціалістичних Республік нижчепідписані представники обох сторін обговорили у суворо конфіденційних розмовах питання про розмежування їх сфер впливу у Східній Європі. Ці розмови привели до згоди в наступному:

1. У разі територіальних і політичних перетворень на територіях, що належать Прибалтійським державам (Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві) північний кордон Литви буде межею, що ділить сфери впливу Німеччини і СРСР. У цьому зв’язку зацікавленість Литви в районі Вільно признана обома сторонами.

2. У разі територіальних і політичних перетворень на територіях, що належать Польській державі, сфери впливу Німеччини і СРСР будуть розмежовані приблизно по лінії рік Нарва, Вісла, Сян.

Питання про те, чи бажане в інтересах обох сторін збереження незалежності Польської держави і про кордони такої держави, буде кінцево вирішене лише під час майбутніх політичних подій. У будь-якому випадку обидва Уряди вирішать це питання шляхом дружньої згоди.

3. Стосовно Південно-Східної Європи Радянська сторона вказала на свою зацікавленість у Бессарабії. Німецька сторона ясно заявила про повну політичну незацікавленість у цих територіях.

4. Цей Протокол розглядається обома сторонами як суворо таємний.

Москва, 23 серпня (1939)
За уряд Німеччини
І. Ріббентроп
Повноважний представник СРСР
В. Молотов".

Документ №4

Додатковий документ про зміни у "Сферах впливу" Німеччини і СРСР — стосовно передачі СРСР Литви (без Клайпедської округи), а Німеччині — території між Віслою і Бугом

"Таємний додатковий протокол

Нижчепідписані повноважні представники заявляють про угоду Уряду Німеччини і Уряду СРСР в наступному:

Таємний додатковий протокол, підписаний 23 серпня 1939 року, повинен бути виправлений у пункті 1, відображаючи той факт, що територія Литви відійшла до сфери впливу СРСР, в той час, з іншого боку, Люблінське воєводство і частина Варшавського воєводства відійшли до сфери впливу Німеччини.

Як тільки Уряд СРСР застосує спеціальні заходи на литовській території для захисту своїх інтересів, дійсний німецько-литовський кордон, з метою встановлення природного і простого прикордонного опису, повинен бути виправлений таким чином, щоб литовська територія, розташована на південний захід від лінії, позначеній на мапі, що додається, відійшли до Німеччини.

У подальшому заявляється, що тепер чинна економічна угода між Німеччиною і Литвою не буде зачеплена вказаними вище заходами Радянського Союзу.

За дорученням Уряду СРСР
В. Молотов
28 вересня 1939 року

За дорученням Німецького Уряду
Й. Ріббентроп
28.ІХ. 39".

Документ №5

Підтвердження згоди на зміни стосовно Литви — передачі Німеччині Клайпедської (Мемельської) округи
Молотов — Послу Шуленбурґу
Москва, 8 жовтня 1939 р.

"Таємно!
Пане Посол!

Маю честь підтвердити, що на виконання таємного додаткового протоколу про Литву, підписаного СРСР і Німеччиною 28 вересня 1939 року, між нами досягнуто порозуміння з таких питань:

1. Литовська територія, згадана у протоколі і відзначена на мапі, доданій до протоколу, у разі розміщення сил Червоної Армії (в Литві) не буде окупована.

2. За Німеччиною буде залишене право визначення термінів реалізації угоди про передачу Німеччині згаданої литовської території.

Будь ласка, прийміть, пане Посол, запевнення у моїй найглибшій до Вас повазі.

В. Молотов".

Автор: Василь ШПАРИК, ветеран-фронтовик Другої світової війни
Обговорити на форумі