Українські коти і собаки: Заграниця нам поможе

Британські ветеринари-волонтери здійснюють безоплатну стерилізацію безпритульних тварин. Їхні українські колеги до цієї акції не долучилися.

Незважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, захисники безпритульних тварин сумлінно роблять свою справу – всіляко намагаються покращити долю своїх підопічних. Як зауважує президент міжнародної організації Товариство захисту тварин SOS Тамара Тарнавська, бездомні собаки подібні до дітей, тому потребують допомоги тих, хто їх багато віків тому приручив, – людей.

Якщо собака та кішка під опікою й наглядом (нагодована, із щепленнями, простерилізована тощо), то добре як тварині, так і суспільству. Саме така філософія ставлення до тварин побутує зараз у цивілізованих країнах.

Зокрема, у Великій Британії, звідки до Києва нещодавно приїхала група ветеринарів-волонтерів, членів Світової ветеринарної служби. Ця організація займається збором коштів серед британців для безпритульних тварин. Кошти витрачаються на переліт у ті країни, куди медики їдуть зі своєю місією та на придбання гуманітарної допомоги.

Головна мета візиту британських ветеринарів – привернути увагу українців до долі безпритульних тварин, кількість яких щороку збільшується. Боячись бути покусаними, або ж просто через нелюбов до братів своїх менших, українські громадяни часто вдаються до самосуду, труячи або забиваючи тварин до смерті. При цьому в Україні діє закон Про захист тварин від жорстокого поводження. Втім, як зауважує зоозахисниця Анжеліка Комарова, він не працює, оскільки захистити тварин через суд неможливо.

Британці прилетіли до Києва на запрошення Товариства захисту тварин SOS. Протягом минулого тижня зарубіжні ветеринари проводили стерилізацію вуличних тварин, якими опікуються українські волонтери. За даними Тарнавської, у Києві налічується близько 10 тисяч безпритульних собак, але під опікою організації перебуває мізерна кількість цих тварин.

Окрім серпня, представники Світової ветеринарної служби планують приїхати до Києва також у вересні, жовтні та листопаді й вже зараз цікавляться у SOS, яку гуманітарну допомогу для тварин привезти з собою. Цього разу волонтери привезли засоби проти бліх, кліщів, глистів, набір ветеринарних інструментів, післяопераційні ковніри, шовний матеріал, голки.

"Ми представляємо Світову ветеринарну службу, що працює по всьому світу, допомагаючи країнам, де не вирішена проблема безпритульних тварин. Так, зі своєю організацією я була у Португалії, Іспанії, Гамбії. Ми також маємо проблеми з тваринами, але це – зовсім інші проблеми, ніж тут, у вас. Британці купують дорогі породи тварин, а потім не можуть їх утримувати", - розповідає Новинареві Лорен Вільямс, медична ветеринарна сестра.

Тарнавська, у свою чергу, додає, що у Великій Британії щомісяця інспектори відслідковують, в яких умовах утримується домашня тварина і, якщо вони вкрай погані, тварину можуть забрати й накласти великий штраф на її власника.

Зі слів Вільямс, безпритульних тварин у Великій Британії немає. "Ми маємо глобально інший підхід до тварин. Ми такого ніколи не бачили, як у вас (великої кількості бездоглядних тварин – ред.). Якщо у нас і з’являються безпритульні тварини, відповідні служби одразу влаштовують їх до людей", - каже вона.

Загалом до України завітало семеро британських ветеринарів. Окрім стерилізації, вони надавали зоозахисникам рекомендації як доглядати за тваринами: розчісувати, виводити бліх тощо. Як зауважує Тарнавська, якби вітчизняні ветеринари також долучилися до акції, це був би гарний обмін досвідом.

Втім, до представників Світової ветеринарної служби, окрім SOS, ніхто з українських ветеринарів не звертався. Зокрема, Оксана Рудь, голова Асоціації спеціалістів ветеринарної медицини, повідомила Новинарю, що вона вперше чує про приїзд британських медиків. На її думку, українські ветлікарі навряд чи візьмуть на себе роль волонтерів й безкоштовно стерилізуватимуть безпритульних тварин. Про це також зауважила ветеринарний лікар SOS, яка не захотіла назвати свого імені та прізвища.

Британські ветеринари працювали у притулку для собак та кішок SOS у селищі Пирогове під Києвом. Тут є лише одна операційна – невелика кімнатка з двома операційними столами. Сімом британцям тісно, але вони не скаржаться на умови. Навпаки, каже Вільям, вони готові приїхати сюди ще раз, оскільки можуть допомогти певній кількості тварин. Як приміром тим, що крутяться у них під ногами, спостерігаючи за роботою своїх лікарів. Собачок ніхто не проганяє, навпаки, британці час від часу гладять тварин, лагідно розмовляють з ними. Це виглядає дуже зворушливо.

Біля кожного песика, якого стерилізують, працює два-три медики. Один з них стежить за пульсом і серцебиттям тварини. Операція триває близько трьох годин, медики дуже уважні й зайняті, навіть з журналістом Новинаря спілкуються небагато часу. Після усіх медичних маніпуляцій тваринка оклигує у спеціальному місці. У кожного пса є кличка, яку заносять на бланк, де зазначено також дату й час стерилізації.

Загалом у притулку SOS мешкає близько 1,5 тисячі собак й понад дві сотні котів. У собак – аристократичне життя. Вони спочивають у своїх вольєрах, чимало тварин просто гасають по території притулку, деякі, наче на пляжі, гріють боки на дахах вольєрів. Усі собаки – відгодовані й доглянуті. Й абсолютно не кусючі. Незнайомця вони зустрічають радісним гавкотом, труться об ноги, лащаться. Серед них є тваринки без кінцівки. Працівники притулку зауважують, що на вулиці вони б не вижили.

Коти мають свій великий дім, поділений на три частини. Одна з них – велика кімната з тахтою, м’якими кріслами, пуфиками, коробками й поличками. На підлозі – посуд з їжею та водою. Взимку підлога підігрівається. Кімната виходить на подвір’я, де коти гуляють. Приміщення огороджене сіткою й покрите склом. Тут теж є все необхідне для проживання: їжа, вода, туалет.

Тарнавська розповідає, що на відміну від собак, котів люди практично не забирають.

Експерти зазначають, що однією стерилізацією проблему збільшення безпритульних у містах не вирішити. Потрібно ліквідувати смітники, де харчуються собаки й коти, переконувати населення не викидати домашніх улюбленців на вулицю. За словами Рудь, окрім створення нормальних притулків для тварин, слід часом вдаватися до евтаназії, якщо тварина дуже хвора.

Зараз у столиці діє програма регулювання чисельності тварин гуманними методами. У прес-службі Київської міської держадміністрації Новинареві повідомили, що на цю програму (термін її дії чотири роки – з 2007 по 2011-й) передбачено витратити понад 76 млн. грн. У цьому році з бюджету міста виділено майже 8 млн. грн. Як зазначила Світлана Берзіна, радник київського мера з питань охорони навколишнього середовища і тваринного світу, гроші витрачаються на стерилізацію, утримання тварин, зарплату працівникам, транспортні витрати, комунальні платежі.

Згідно з програмою, безпритульних тварин відловлюють, стерилізують, певний час утримують у притулку та повертають на попереднє місце мешкання під опіку волонтерам з громадських організацій та добрих людей.

Починаючи з 2007 року, було простерилізовано понад півтори тисячі чотирилапих мешканців вулиць. Минулого року згодилися їх доглядати понад триста осіб, у цьому році – майже 160 людей. А загалом за час дії програми у столиці знайшлося 528 опікунів для безпритульних тварин.

Столичні ж чиновники над цим лише розмірковують. "Я б взяла під опіку безпритульну собаку чи кішку, якби для тварин був час", - зауважила радник мера. Поки в себе вдома Берзіна тримає тільки черепаху, повідомляє Новинар.

Обговорити на форумі