Звернення Дмитрика Медведєва: "Стратегія пристрашення нескорених!"

Останнє телеінтернетівське звернення президента РФ Дмитрика Медведєва до свого українського колеги Віктора Ющенка з цілим "суповим набором" хамства, погроз, ультиматумів і останніх китайських попереджень, напередодні чергових президентських виборів в Україні, апофеозом яких є тимчасова відмова від направлення "...на Україну" посла Росії Зурабова, є швидше за все офіційним посланням не стільки самому Ющенку, термін бездарного правління якого закінчується через 5 місяців, скільки майбутнім лідерам президентських перегонів 2010 року Тимошенко-Януковичу.

Підтекст медведєвського послання, яке відомий український журналіст Матвій Гонопольський охарактеризував, як "імперський токсикоз, де Росія стає неадекватною", наступний. Росії глибоко "фіолетово" хто з поміж Тимошенко-Януковича переможе. Росія переживе будь-кого. Але якщо шановані претенденти на президентство в Україні не усвідомлять формат взаємовідносин Росія-Україна, в якому повинно бути відсутнє бажання України вступати до НАТО, за жодних обставин не припиняти перебування російського Чорноморського флоту в Криму і після 2017 року, не насмілюватися проводити з Європою будь-які газові переговори без участі Росії та попередньо узгоджувати виключно з Росією усі концепції діяльності ГТС, не перешкоджати вільному поширенню та існуванню статусу російської мови в Україні, відмова від втручання державних структур України у релігійні питання (створення Єдиної Помісної Православної Церкви з автономним Патріархатом в Україні), припинення експорту військової зброї та підтримки режиму Саакашвілі у Грузії, та трохи іншого, то новій українській владі прийдеться очікувати від Росії відповідного щонайменше прохолодного відношення до себе, якщо не гірше, про що Медведєв передчасно попереджає народ (виборців) України!

З огляду на вищевикладене український політикум мусив би негайно страшенно перелякатися і неодмінно догодити у майбутньому своєму заклятому "старшому братові", "стратегічному партнеру" і вічному північному сусідові. Але відповідна заява Медведєва викликали лише негативну реакцію, як у залишках російських демократичних колах так і світової громадськості, та лише додала політичних дивідендів Україні.

Жодного впливу на зміну чи коректування внутрішньої та зовнішньої політики України ця заява не матиме. Навпаки. Український політикум природно об’єднається навколо державоутворюючих символів та інституцій, а майбутніх кандидатів у президенти додатково зобов’яже продемонструвати своєму народові на що здатний і чого очікувати від майбутнього Верховного Головнокомандувача, гаранта Конституції, територіальної цілісності та недоторканості кордонів України. Безумовно, що жоден кандидат у президенти, окрім наймолодшого і найслабонервовішого, який визнав негайно і чистосердечно апріорі усю провину нашої країни та її ще діючого президента, не посміє сприйняти до виконання шантаж і погрози Кремля.

Заява-провокація Медведєва, це чудова нагода перевірки українських вождів на тест-державотворця, українця-патріота, майбутнього лідера Нації. Діючий "лідер нації" на жаль пропав з українського поля зору, формально заховавшись за відпустку, і як діючий гарант Української державності не знайшов часу на адекватну і очікувану суспільством відповідь Кремлю, в чергове заховавшись за спину жінки (заява-відповідь В.Ульянченко на заяву Медвєдєва), але знайшов час у відпустці в чергове покритикувати діючого Прем’єр-Міністра України Юлію Тимошенко, за надумані і висмоктані з пальця нібито проблеми в економіці. Подібне історія вже знала. Колись, вождь усіх народів і лідер СРСР Йосиф Сталін, після нападу фашистів на СРСР, наклав у штани, і від 22 червня 2 тижні не міг прийти до тями і щось розумне вимовити громадянам своєї країни. І лише 03 липня з’явилося зовсім неочікуване у атеїстичній країні "...Брати і Сестри!"...

Автор: Юрій Романюк, депутат обласної ради, голова фракції "БЮТ"
Обговорити на форумі