Вишиванки надвірнянки

У своїй квартирі надвірнянська майстриня Ольга Писарук відкрила музей вишивок.

Понад чотири сотні рушників, серветок та подушок жінка вишила сама. Згодом вирішила створити музей. Каже, що тільки так може продемонструвати всім бажаючим своє мистецтво. Захоплення вишивкою у колишнього фармацевта почалося ще з дитинства, коли маленькою ходила до церкви. Там пані Ольга вперше побачила вишиті ікони та хоругви. "Тоді, - розповідає майстриня, - я дивилася на це, як на диво, що створили ангели, і мені страшенно захотілося зробити ну бодай щось подібне".

Ніхто з родичів пані Писарук вишивати не вмів, тому вперше голку до рук дівчинка взяла вже у школі. Тоді й вишила свій перший рушничок. Зараз він зберігається у квартирі-музеї як реліквія. Спочатку майбутня майстриня вишивала хрестиком, згодом пізнавала мистецтво низинки та мережки. "А зараз у кожній вишивці я поєдную щонайменше п’ять різних технік", - з гордістю показує жінка свої вироби.

Всі візерунки надвірнянка вигадує самотужки, а колір ниток підбирає відповідно до настрою. "Тепер я вже не можу без вишивки прожити, - усміхається пані Ольга. – Ось встаю зранку, помолюся і намагаюся бодай частинку орнаменту чи квіточку вишити. Як була на роботі, то часу на шиття не зовсім вистачало, але тепер на пенсії і дякую Богу, що можу займатися улюбленою справою".

Свої роботи жінка не продає, бо, каже, що віддати вишивку для неї це наче відрізати шматочок серця. Вона може тільки подарувати або обміняти на нитки чи полотно. Адже, щоб купити усе необхідне для вишивання і прожити пенсії не завжди вистачає.

Автор: Галина Плугатор, Надвірна для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі