Новий шеф НАТО виступає за діалог із мусульманами

Під час своєї першої прес-конференції в ранзі Генерального секретаря НАТО Андерс Фоґ Расмусен [Anders Fogh Rasmussen] висловлювався підкреслено дипломатично. Колишній данський прем’єр-міністр має намір докласти зусиль для налагодження тіснішої співпраці між Росією та Європейською Унією. Він також оголосив про майбутню зустріч із послами мусульманських держав. Расмусен спростував підозри, що ця подія має хоч якийсь зв’язок зі скандальними карикатурами на пророка Магомета, які було опубліковано в данській пресі 2005 року.

"Я розглядаю цей інцидент лише як уламок минулого", – заявив Расмусен. Водночас новий шеф НАТО наголосив на тому, що планує поглибити так званий Середземноморський діалог і Стамбульську кооперацію з ісламськими сусідами НАТО. "Інцидент" із карикатурами на Магомета майже не коштував йому нинішньої посади, адже Туреччина як країна-член НАТО з переважно мусульманським населенням до останнього моменту опиралася обранню Расмусена. Тож його призначення трималося на волосині.

Навколо Альянсу вперто крутяться чутки, що за позитивне голосування Туреччини щодо цього питання їй було обіцяно високу посаду в НАТО. 56-річний Генеральний секретар, коментуючи ці чутки, зазначив лише: "На саміті НАТО було досягнуто порозуміння, я переконаний, що нам вдасться його втілити".

Досить чітко Расмусен висловився щодо Афганістану: "НАТО лише тоді матиме право вивести своїх вояків, коли сам Афганістан зможе перейняти на себе відповідальність". Тож Північноатлантичний Альянс мусить докласти чималих зусиль для вишколу місцевих військових кадрів. Ще під час вихідних Расмусен закликав європейські країни-члени НАТО посилити свою присутність в Афганістані. Нагадаємо, що напередодні до країни прибули додаткові контингенти американських військ. "Таким чином, деякі акції в Афганістані стають суто американськими акціями", – нарікав Расмусен під час інтерв’ю данській газеті Politiken.

Загалом новий Генеральний секретар очікує від всіх натовських країн більшої рухливості. "Те, що ми потребуємо, це – гнучке й готове до дій НАТО, – заявив він, – якщо нам вдасться налагодити справу, коли війська для операцій Альянсу будуть швидше рекрутуватися і перекидатися в потрібне місце, то це не може внести жодної суперечності у класичну самооборонну концепцію НАТО і концепцію закордонних операцій".

У багатьох столицях натовських держав ці слова не викликали особливого захоплення. Зокрема, німецький уряд відкинув можливість перетворення НАТО на такого собі світового поліцая. Проте, Берліну сподобалася прагматична позиція Расмусена щодо Росії. Данець висловився за те, щоб нині, через рік після грузинської війни, спробувати знайти сфери для практичної співпраці з Росією. "Відмінності, які між нами існують, не повинні затіняти спільних інтересів у галузі безпеки", – наголосив він.

Не без гордощів за кар’єрним злетом екс-прем’єра слідкують на його батьківщині. Расмусену, економістові за освітою, який обійняв посаду глави данського уряду 2001 року, вдалося так поляризувати країну, як жодному іншому прем’єрові. Після того, як його ліберальна партія Venstre разом із Консервативною народною партією не змогла набрати необхідної більшості в парламенті, Расмусен, не довго думаючи, долучив до коаліції правопопулістську Данську народну партію. Обурення, які при цьому прокотилися Європою, він вирішив не зауважувати. Расмусена також не налякала перспектива кинути свої ліберальні переконання на поталу владі, коли він на догоду правим популістам проштовхнув один із найжорсткіших у Європі міграційних законів. Це створило йому реноме холоднокровного прагматичного тактика.

При цьому Расмусен, попри намагання дотримуватися певних принципів, надзвичайно схильний до змін. Спершу він був ліберальним політком із радикальними ринковими ідеями. Протягом дев’яностих років він перейшов у табір поміркованих представників свого цеху, які виступали за створення держави добробуту для всіх. На початку своєї політичної кар’єри енергійний Расмусен у своїй книжці під назвою "Від соціалізму до мінархізму" [Мінархізм – тип організації держави, в якому держава виконує тільки функції захисту прав громадян та оборони. – Z] пропагував ідеї переформування данської держави добробуту в дусі класичної ліберальної політики. Але він швидко зрозумів, що такою своєю позицією він ніколи не досягне серйозних політичних успіхів у карбованій соціал-демократичними ідеями Данії. В багатьох інтерв’ю він охоче розповідав про свою здатність вчитися, яку багато його політичних супротивників зразу ж нарекли "опортунізмом".

Він народився й виріс у Ґінерупі на півострові Ютландія у сім’ї селянина. Расмусен глибоко закорінений у традиції європейського Просвітництва, яке рішуче відкидає претензії релігії на всесвітню владу. Тож релігійні лідери, в його розумінні, так само можуть ставати об’єктами карикатур, як політики чи актори. Його твердість сприяла здобуттю пошани в широких верств населення. Його вважають старанним і здатним до лідерства політиком, у якого за словами завжди йдуть справи.

Автор: Ель мар Юнґ [Elmar Jung]
Назва оригіналу: Neuer Nato-Chef setzt auf Dialog mit den Muslimen
Джерело: Die Welt, 04.08.2009
Зреферував Любко Петренко, Західна аналітична група
Обговорити на форумі